Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, [email protected]
УХВАЛА
"18" травня 2026 р. м. Черкаси справа № 14/5026/1020/2011
Вх. суду № 4634/26 від 19.03.2026
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М.,
за участю у судовому засіданні 07.05.2026: Юдицького О.В., (ліквідатор банкрута, особисто), Чорноіваненка Д.О. (представник від ТОВ "Техносоюз, адвокат за ордером),
у судове засідання 07.05.2026 не з`явились: представники від Державної податкової служби України у особі її філії, Головного управління ДПС у Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду скаргу від 19.03.2026
заявника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д",
про визнання незаконними дій ліквідатора банкрута та зобов`язання скасувати аукціони
у справі за заявою
ініціюючого кредитора, Управління Пенсійного фонду України в м.Черкаси,
до боржника, Закритого акціонерного товариства "Рось",
про банкрутство юридичної особи,
УСТАНОВИВ:
1. Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" до суду подано скаргу від 19.03.2026 з такими вимогами:
визнати незаконним дії ліквідатора ЗАТ "Рось", арбітражного керуючого Юдицького О.В., щодо розміщення аукціонів з продажу майна банкрута ЗАТ "Рось" згідно ухвали суду від 18.11.2025, якою задоволено клопотання ОСОБА_1 від 16.09.2025 №02-01/1436/1020-2011, та ухвали від 18.11.2025, якою задоволено клопотання ОСОБА_1 від 20.10.2025 №02-01/1474/1020-2011;
зобов`язати арбітражного керуючого Юдицького О.В. скасувати всі розміщенні ним аукціони з продажу майна банкрута ЗАТ "Рось" згідно ухвали суду від 18.11.2025, якою задоволено клопотання Юдицького О.В. від 16.09.2025 №02-01/1436/1020-2011, та ухвали від 18.11.2025, якою задоволено клопотання Юдицького О.В. від 20.10.2025 №02-01/1474/1020- 2011.
2. Ухвалами суду від 12.03.2026 та від 19.03.2026 (із виправленою згідно з ухвалою суду від 20.03.2026 опискою) ТОВ "Техносоюз-Д" відмовлено у забезпеченні позову за заявами від 09.03.2026 (вх.суду №3954/26 від 10.03.2026) та від 17.03.2026 (вх.суду № 4477/26 від 17.03.2026).
3. Заявник у скарзі від 19.03.2026 (а.с.174 т.53), письмових поясненнях від 22.04.2026 (а.с.192 т.55) та його її представник у судовому засіданні вимоги підтримали повністю і пояснили,
що 17.09.2025 арбітражним керуючим Юдицьким О.В. було подано до суду клопотання про визначення умов продажу майна ЗАТ "Рось" на першому аукціоні згідно з переліком майна, розбитим на 74 лоти;
що до клопотання було додано копію наказу від 15.08.2025 №04-МЦ/1020-2011 "Про оприбуткування на баланс та включення до складу ліквідаційної маси виявлених активів Закритого акціонерного товариства "Рось" за результатами проведеної інвентаризації невизначеного майна" з додатками на 17 арк.;
що 20.10.2025 арбітражним керуючим Юдицьким О.В. було подано до суду друге клопотання про визначення умов продажу і майна ЗАТ "Рось" на першому аукціон з переліком майна, розбитим на 77 лотів; що до клопотання було додано копію наказу від 01.09.2025 №6-МЦ/1020-2011 "Про оприбуткування на баланс та включення до складу ліквідаційної маси виявлених активів Закритого акціонерного товариства "Рось" за результатами проведеної інвентаризації невизначеного майна" з додатками на 29 арк.;
що вказані накази є документальним виявом дій арбітражного керуючого Юдицького О.В. щодо привласнення рухомого майна ТОВ "Техносоюз-Д" шляхом його оприбуткування на баланс боржника;
що до ліквідаційної маси боржника включено чуже майно, при цьому боржник за набуття чужого майна податки не сплачує;
що проти обох цих клопотань представник ТОВ "Техносоюз-Д" заперечував та надав суду докази, які підтверджують право власності ТОВ "Техносоюз-Д" на майно, зазначене у списках лотів (копії договорів купівлі-продажу/поставки, оренди, податкових та видаткових накладних, актів наданих послуг, товарно-транспортних накладних, рахунків, платіжних доручень про оплату тощо);
що розгляд обох клопотань відбувся одночасно у судових засіданнях 12.11.2025 та 18.11.2025 без участі ліквідатора банкрута, хоча представник ТОВ "Техносоюз-Д" проти цього заперечував, оскільки мав бажання поставити ліквідатору банкрута запитання з приводу законності його дій;
що суд відхилив клопотання представника ТОВ "Техносоюз-Д" про зупинення розгляду вказаних вище клопотань до розгляду скарги на дії ліквідатора від 11.11.2025;
що ухвалами суду від 18.11.2025, повний текст яких виготовлено 05.01.2026, обидва клопотання ліквідатора суд задовольнив, а доводи та заперечення ТОВ "Техносоюз-Д" взагалі не розглядав, надані ним докази права власності на спірне майно не оцінював;
що обидві ухвали було оскаржено ТОВ "Техносоюз-Д" до Північного апеляційного господарського суду у встановлені законом строки, однак, арбітражний керуючий Юдицький О.В., не дочекашись результатів розгляду апеляційних скарг ТОВ "Техносоюз-Д" та будучи достеменно обізнаним із спірністю майна, включеного до складу лотів для реалізації на аукціоні, не дочекавшись розгляду судом скарг на його дії (у т.ч. незаконного привласнення майна ТОВ "Техносоюз-Д"), розпочав реалізацію цього майна на електронних торгових майданчиках;
що хоча ліквідатор банкрута сам визначає ціну майна, проте оцінка рухомого майна, виставленого на продаж, здійснена останнім у момент оприбуткування цього майна, тобто у вересні та жовтні 2025 року;
що при оцінці майна ліквідатор банкрута керувався цінами на металобрухт, дійсними на момент оцінки, натомість очевидно, що на момент проведення аукціонів ціни зросли;
що усі аукціони з продажу майна боржника розміщені на торгових майданчиках із пропуском встановленого законом 20-денного строку.
4. Ліквідатор банкрута у відзиві від 27.03.2026 №02-01/1640/1020-2011 (а.с.144 т.54) та у судовому засіданні проти вимог заперечив повністю і пояснив,
що заявник є кредитором у справі, отже має бути заінтересованим у тому, щоб майно банкрута було реалізоване на аукціоні, а за рахунок отриманих від цього коштів будуть задоволені його вимоги;
що твердження заявника про те, що ліквідатор банкрута виставив на продаж майно, яке є його власністю, є спором про право, а не процедурним питанням; що вимоги про належність заявнику зазначеного майна до цього часу до суду не заявлено;
що заявник не наводить правових підстав для скасування призначених аукціонів, оскільки умови продажу визначені ухвалами суду (оскарження ухвали не зупиняє її виконання), отже, ліквідатор повинен був виконати вимоги закону і здійснити публікації про проведення аукціонів у встановленому порядку;
що відповідно до ст.70 Кодексу України з процедур банкрутства замовник аукціону (арбітражний керуючий) повинен оголосити про проведення першого аукціону протягом 20 днів з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукціону судом відповідно до цього Кодексу, однак повний текст ухвал суду від 18.11.2025 про затвердження умов продажу майна був складений судом 05.01.2026 та згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали суду набрали законної сили 06.01.2026, а загальний доступ до цих судових рішень у Реєстрі було надано 07.01.2026;
що доводи заявника про сплив строку розміщення оголошень про початок аукціонів з продажу майна боржника 08.12.2025 безпідставні, оскільки згідно з п.46 Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №865, оголошення про проведення аукціону, серед іншого повинно містити копії документів (судове рішення, протокол комітету кредиторів, лист забезпеченого кредитора тощо), які підтверджують надання згоди на продаж майна та його умови, отже, розмістити таке оголошення раніше, ніж ліквідатором банкрута було отримано повне судове рішення про визначення умов продажу, не є можливим;
що судом визначено умови продажу на аукціоні 151 лоту, однак, підготовка та розміщення на торговому майданчику такої кількості оголошень у встановлений законом строк фізично не є можливим;
що крім того, вказані вище судові рішення 15.01.2026 заявником були оскаржені в апеляційному порядку;
що, після співставлення ризиків публікації оголошень та проведення аукціонів при таких обставинах, або відмови від цих дій до вирішення спору судом апеляційної інстанції, ліквідатор банкрута зайняв позицію про необхідність виконання вимог суду на підставі рішення (ухвал) суду першої інстанції, які набрали законної сили відповідно до ч.4 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства;
що питання впливу перевищення 20-денного строку на публікацію оголошення після визначення умов продажу судом, було предметом розгляду судів першої та касаційної інстанцій у справі №14/5026/1020/2011(925/720/24) за поданою ТОВ "Техносоюз-Д" позовною заявою від 05.06.2024 про визнання недійсним результатів проведеного аукціону з продажу майна банкрута, згідно з якими невиконання вимог ст.70 Кодексу України з процедур банкрутства під час підготовки до проведення аукціону не є безумовною підставою недійсності вчиненого на ньому правочину;
що ухвали суду від 18.11.2025 у справі №14/5026/1020/2011 про банкрутство ЗАТ "Рось" набрали законної сили та не скасовані, згідно із законом визначені у них умови продажу майна банкрута не припиняють свою дію зі спливом 20ти денного строку;
що для проведення нових зборів комітету кредиторів для погодження умов продажу майна банкрута немає ні законних підстав, ні практичного сенсу.
5. Учасники провадження у справі про банкрутство боржника, представники яких не з`явились, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак про причини неявки до суду не повідомили.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.
6. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
7. Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.
12.05.2011 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника.
21.08.2012 постановою суду боржника визнано банкрутом.
25.08.2022 ухвалою суду ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В.
04.09.2024 рішенням суду у справі №14/5026/1020/2011(925/720/24) (із виправленою згідно з ухвалою суду 11.10.2024 опискою) у задоволенні поданої у межах справи про банкрутство ЗАТ "Рось" позовної заяви ТОВ "Техносоюз-Д" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута ЗАТ "Рось" у формі протоколу про проведення аукціону №BRE001-UA-20240507-98299 від 28.05.2024 відмовлено повністю.
Мотивуючи ухвалене рішення суд, серед іншого, зазначив, що "(...) дійсно, ст.70 Кодексу встановлює строк подачі оголошення про проведення аукціону протягом 20 днів з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукціону судом відповідно до цього Кодексу (ст.75). Однак, суд звертає увагу на те, що Кодекс містить й інші строки при реалізації майна на аукціоні (п.10 ч.3 ст.69, ч.1.ст.72, ч.4 ст.75, ч.7 ст.75, ч.1 ст.79, ч.3 ст.79, ч.1-5 ст.81, ч.1 і 3 ст.84, ч.1 і 4 ст.85, ч.2 і 3 ст.86) та що саме Кодекс установлює правові наслідки пропуску чи навпаки дотримання установленого законом строку (ч.6 ст.81, ч.4 ст.84, ч.3 ст.85, ч.1 ст.86). Якщо ж такі наслідки прямо не установлені Кодексом чи іншим законом, то вищевказані згідно з Кодексом строки не можуть визнаватися присічними (тобто такими, що унеможливлюють вчинення подальших дій учасниками певної процедури) чи такими, порушення яких має наслідком недійсність подальших дій/правочинів. Вказані строки є матеріальними і правила щодо їх обчислення та застосування (пропуску) визначені розділом V Цивільного кодексу України. А наслідки порушення цих строків мають оцінюватися через призму порушення прав зацікавлених осіб (оскільки інших наслідків, крім ч.6 ст.81, ч.4 ст.84, ч.3 ст.85, ч.1 ст.86 Кодекс прямо не передбачає) (...) Тому суд не погоджується з доводами позивача про те, що пропуск установленого ст.70 Кодексу строку має наслідком недійсність усіх вчинених до цього дій з підготовки й проведення конкурсу, оскільки за такою логікою ухвала суду, постановлена відповідно до ч.5 ст.75 Кодексу після закінчення 20-ти денного строку втрачає чинність однак це не так, і ухвала суду і рішення комітету кредиторів про визначення умов продажу майна є чинними до моменту їх скасування (...) Доводи позивача про продаж за заниженою ціною та про істотне подорожчання нерухомості за останні три роки судом відхиляються, оскільки суду не надано доказів цьому та оскільки з початком проведення аукціону визначена ціна втрачає свою актуальність початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена (...)"
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 вказане рішення було скасовано.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 було скасовано, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
При цьому, Верховний Суд у дійшов висновків про те, що "(...) КУзПБ окремо не передбачає правових наслідків недотримання встановлених зазначеною нормою строків здійснення публікації оголошення про проведення аукціону, зокрема, у вигляді недійсності вчиненого на такому аукціоні правочину (...) Тобто невиконання вимог статті 70 КУзПБ під час підготовки до проведення аукціону не є безумовною підставою недійсності вчиненого на ньому правочину, але може мати такі наслідки, якщо з урахуванням конкретних обставин таке порушення перешкодило продажу майна за найвищою ціною та призвело до порушення прав позивача (...) згідно з усталеною практикою Верховного Суду метою аукціону як способу реалізації майна є, передусім, відчуження майна боржника за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, що із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні не має визначального впливу на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена (...)
Верховний Суд вважає безпідставним твердження Позивача про те, що є очевидними та не потребують доведення обставини зміни вартості Комплексу за рахунок здешевлення гривні до долара США за 4 роки, зважаючи на недоведення Позивачем під час розгляду справи того, що зазначений економічний показник у цьому випадку мав вирішальний вплив на зміну ринкової ціни Комплексу з урахуванням зміни його технічного стану (фізичного зносу), оголошення воєнного стану в Україні та пов`язаних із цим подій тощо (...) суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи Позивача про істотне подорожчання нерухомості за останні три роки, зважаючи на непідтвердження таких аргументів відповідними доказами. Зокрема, надавши правову оцінку наданому Позивачем висновку суб`єкта оціночної діяльності від 03.06.2024 з точки зору належності та достовірності, місцевий господарський суд не визнав його як доказ, враховуючи ненадання звіту про оцінку майна та невідповідність висновку інформації про стан Комплексу, наявній у оголошенні про його продаж тощо. В оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду також немає висновків про прийняття зазначеного висновку як належного та достовірного доказу "
16.09.2025 та 20.10.2025 арбітражний керуючий Юдицький О.В. звернувся до суду з клопотаннями від 16.09.2025 №02-01/1436/1020-2011 (вх.суду №13564/25 від 16.09.2025) та від 20.10.2025 №02-01/1474/1020-2011 про визначення умов продажу майна банкрута на першому аукціоні без можливості зниження початкової вартості у складі відповідно 74 та 77 лотів.
Ухвалами суду від 18.11.2025 клопотання були задоволені повністю.
Вказаними судовими рішеннями встановлено, зокрема, що "(...) жоден з членів комітету кредиторів участі в опитуванні по питанню погодження умов продажу майна банкрута на аукціоні у проведених ліквідатором банкрута зборах комітету кредиторів не взяв. Будь-яких листів чи пояснень від членів комітету кредиторів на адресу ліквідатора банкрута та суду не надходило. Вказані обставини жоден із членів комітету кредиторів не спростував, тому надані суду ліквідатором банкрута докази суд вважає підтвердженням вказаних обставин, а також суд вважає, що збори комітету кредиторів відбулись, однак комітет кредиторів у порушення ч.6 ст.75 КУзПБ будь-якого рішення не прийняв (...) З огляду на зазначене у ліквідатора банкрута виник обов`язок звернутися до суду з клопотанням про надання згоди на продаж майна банкрута та визначення умов продажу такого майна. Запропоновані ліквідатором банкрута умови продажу майна відповідають вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, у зв`язку з чим вимоги підлягають задоволенню. Доводи ТОВ "Техносоюз-Д" про те, що оскільки право власності на майно, умови продажу якого затверджені цією ухвалою суду, належать йому, та що ліквідатором банкрута порушено його право власності, суд відхиляє, оскільки спір про право власності не є і не може бути предметом дослідження і доказування під час розгляду процедурної вимоги про визначення умов продажу включеного до ліквідаційної маси майна банкрута, тобто це є неналежний спосіб захисту порушеного права. Предметом же дослідження і доказування під час розгляду вимоги про визначення судом умов продажу включеного до ліквідаційної маси майна банкрута є "розв`язання специфічного питання, притаманного саме процедурі банкрутства, тобто непозовному провадженню", а саме дотримання порядку проведення зборів комітету кредиторів (у даному випадку абз.5 ч.3 ст.48 КУзПБ) та дотримання умов, визначених ст.75 КУзПБ, оскільки вирішення інших питань (зокрема, вирішення спорів) до компетенції суду в цьому випадку не віднесено з огляду на наступне. Так, відповідно до ч.7 ст.63 КУзПБ майно, щодо якого боржник є користувачем (за умови, що право користування не може бути відчужено згідно із законом або договором), балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору. Тобто, згідно з вказаною нормою повернення майна, яке ТОВ "Техносоюз-Д" вважає належним йому, може бути здійснено боржником у разі, якщо боржник є балансоутримувачем (відповідно до закону, як наприклад державне майно, що залишилося у боржника під час приватизації) чи користувачем або зберігачем (відповідно до договору з власником). Як вбачається з пояснень сторін ТОВ "Техносоюз-Д" надає документи, які вважає документами про право власності на нього, однак не надає боржнику будь-яких договорів, згідно з якими боржник є користувачем або зберігачем цього майна. Боржник же у особі ліквідатора банкрута не вважає надані ТОВ "Техносоюз-Д" документи, ні належно процесуально оформленими документами, ні доказами фактів по своїй суті. Отже існує матеріально-правовий спір, який не може бути вирішено судом шляхом "розв`язання специфічного питання, притаманного саме процедурі банкрутства, тобто непозовному провадженню" (...) "
12.05.2026 постановами Північного апеляційного господарського суду ухвали Господарського суду Черкаської області від 18.11.2025 залишені без змін.
Мотивуючи прийняте рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що ТОВ "Техносоюз-Д" "не заперечує по суті визначені арбітражним керуючим та погоджені судом умови продажу майна боржника. При цьому, належить відхилити посилання скаржника на обставини, які на його переконання свідчать про оприбуткування ліквідатором на баланс боржника чужого майна, оскільки такі обставини не можуть бути покладені в основу висновків про помилковість оскарженої ухвали від 18.11.2025 про визначення умов продажу майна боржника. В цьому разі особа, яка вважає себе власником майна, має право звернутись із позовом про захист свого права власності або заявити негаторний позов (...) "
Разом з тим, ТОВ "Техносоюз-Д" до суду із позовною заявою про визнання за ним права власності на майно, яке є предметом спірних аукціонів, не звертався.
8. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства;
ч.1,2 ст.18. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом;
ч.1 ст.73. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;
ч.1,3 ст.74. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;
ч.5 ст.75. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені;
ч.1,2 ст.86. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;
ст.326. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом;
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:
ч.1,2 ст.7. Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону (...);
п.5 ч.8 ст.48. До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута;
ч.1 і 4 ст.68. Продаж майна боржника на аукціоні відбувається в електронній торговій системі (...) Замовником аукціону є арбітражний керуючий, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Кодексом;
ст.70. Замовник аукціону повинен оголосити про проведення першого аукціону протягом 20 днів з дня отримання згоди на продаж майна або визначення умов аукціону судом відповідно до цього Кодексу;
ст.73.Правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені;
ч.1, 2, 4, 6 і 7 ст.75. Арбітражний керуючий визначає умови продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення). До обов`язкових умов продажу належать: склад майна (лот); початкова ціна; крок аукціону. Арбітражний керуючий зобов`язаний направити умови продажу членам комітету кредиторів та протягом 20 днів з дня, коли вони одержали чи мали одержати умови продажу, скликати комітет кредиторів. Якщо майно є предметом забезпечення, арбітражний керуючий зобов`язаний направити умови продажу забезпеченому кредитору. Комітет кредиторів, забезпечений кредитор можуть прийняти рішення про: надання згоди на продаж майна на запропонованих умовах; надання згоди на продаж майна, змінивши умови продажу; відмову в наданні згоди на продаж майна з обґрунтуванням причин. У разі якщо комітет кредиторів або забезпечений кредитор прийняв рішення про відмову в наданні згоди на продаж майна або не прийняв жодного рішення на засіданні комітету кредиторів чи протягом 20 днів з дня, коли забезпечений кредитор одержав чи мав одержати умови продажу, або якщо арбітражний керуючий не згоден з прийнятим комітетом кредиторів або забезпеченим кредитором рішенням, арбітражний керуючий зобов`язаний звернутися до суду. У такому разі умови аукціону визначаються судом.
ч.1 ст.77. Оголошення про проведення аукціону в електронній торговій системі повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження, арешти або інші обмеження щодо майна (за наявності) (...) строк і час подання заявок на участь в аукціоні (...);
Відповідно до Порядку організації та проведення аукціонів з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №865:
п. 42. Замовник аукціону через свій особистий кабінет не пізніше строку, встановленого статтею 70 Кодексу, вносить до системи інформацію про продаж майна та формує лот (оголошення про проведення аукціону);
п.46. Оголошення про проведення аукціону повинно містити: Оголошення про проведення аукціону повинно містити: 1) загальну інформацію про аукціон (...) копії документів (судове рішення, протокол комітету кредиторів, лист забезпеченого кредитора тощо), які підтверджують надання згоди на продаж майна та його умови (...) відомості про замовника аукціону (...); дата і час початку та закінчення аукціону (...) дата внесення оголошення про проведення аукціону у систему;
п.58. Оголошення про проведення аукціону не повинно містити положень, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників аукціону;
п.69. Прийом заявок на участь в аукціоні починається з моменту розміщення оголошення про проведення аукціону і закінчується в час, що встановлюється системою для кожного аукціону окремо (...);
п.97. Спори, пов`язані з виконанням вимог цього Порядку, вирішуються в судовому порядку (...).
9. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
9.1. Двома ухвалами суду від 18.11.2025, оскарженими ТОВ "Техносоюз-Д" і залишеними без змін постановами Північного апеляційного господарського суду, визначено умови продажу майна боржника у складі 151 лоту.
Підготовку ліквідатором банкрута необхідного для проведення аукціону пакету документів до моменту подання клопотання про затвердження умов продажу комітетом кредиторів та надалі судом, суд вважає невиправданими і безпідставними, оскільки зміна чи не затвердження умов продажу зводить виконану ліквідатором банкрута роботу нанівець та призведе до невиправданих витрат на її виконання.
Розподіл майна на більшу кількість клопотань про затвердження умов продажу, які мають вноситись на окремі, розтягнуті у часі призначення збори комітету кредиторів, а у разі їх непроведення (як було у цих випадках), на окремі розтягнуті у часі судові засідання виключно з метою дотримання 20-ти денного строку, також не можна вважати виправданим, оскільки такі дії призведуть до збільшення тривалості і витрат на здійснення ліквідаційної процедури. Так, ліквідатором банкрута були подані два клопотання у різний час, однак судом рішення за результатами їх розгляду було прийнято одночасно
Підготовку ж ліквідатором банкрута необхідних для проведення 151 аукціону пакетів документів та розміщення на торговому майданчику оголошення у встановлений законом 20-ти денний строк, тобто фактично одночасно, суд вважає фізично неможливими.
Закон не передбачає порядку і способу вирішення питання дотримання 20-ти денного строку для випадку фізичної неможливості розміщення такої кількості оголошень у це строк, однак і не передбачає наслідку пропуску цього строку. Тому суд оцінює не факт пропуску строку, а обставини зловживання ліквідатором банкрута у строках підготовки і подання оголошень про продаж майна. Такі обставини ТОВ "Техносоюз-Д" не вказані і не доведені.
9.2. Наслідки перевищення ліквідатором банкрута встановленого законом 20-денного строку на публікацію оголошення про проведення аукціону були предметом дослідження судів у справі №14/5026/1020/2011(925/720/24), які дійшли висновку, зокрема, про те, що наслідки пропуску такого строку прямо не установлені Кодексом України з процедур банкрутства чи іншим законом, тому цей строк не може визнаватися присічним (тобто таким, що унеможливлює вчинення подальших дій учасниками певної процедури) чи таким, порушення якого має наслідком недійсність подальших дій/правочинів; невиконання вимог ст.70 Кодексу України з процедур банкрутства під час підготовки до проведення аукціону не є безумовною підставою недійсності вчиненого на ньому правочину.
9.3. Суд відхиляє доводи заявника про неправомірність дій ліквідатора банкрута по розміщенню оголошень про проведення аукціонів під час оскарження в апеляційному порядку ухвал суду від 18.11.2025 про визначення умов продажу, оскільки згідно з ч.1 ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання. Відкриття апеляційного провадження не зупиняє дію ухвали суду і, відповідно, не скасовує обов`язку це судове рішення виконати. Виконуючи ухвали суду від 18.11.2025, ліквідатор розпочав роботу з організації та проведення аукціонів.
Крім того, у скарзі заявник фактично стверджує, що з поданням апеляційної скарги вказані вище ухвали суду від 18.11.2025 втратили чинність. Однак, подання апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали та не скасовує її автоматично. Ухвала залишається чинною, зберігає свою обов`язковість і підлягає виконанню.
9.4. Доводи заявника про те, що ліквідатор банкрута, визначаючи початкову ціну продажу, керувався результатами оцінки, проведеної у вересні та жовтні 2025 року, у той час як останнім часом відбулося істотне подорожчання нерухомості судом відхиляються, оскільки суду не надано доказів цьому та оскільки з початком проведення аукціону визначена ціна втрачає свою актуальність початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Аналогічні висновки містяться у рішеннях судів у справі №14/5026/1020/2011(925/720/24).
За таких обставин, скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" від 19.03.2026 відмовити повністю.
Ухвала суду набрала законної сили 18.05.2026. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 26.06.2025.
Направити цю ухвалу ліквідатору банкрута, заявнику, членам комітету кредиторів (2).
С у д д я Хабазня Ю.А.
Я-5
