Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року
м. Київ
справа № 333/9365/24
провадження № 51-4388 км 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
у режимі відеоконференції:
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2025 року та ухвалу судді Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Комунарський районний суд м. Запоріжжя ухвалою від 17 вересня 2025 року зупинив розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК), до його звільнення з військової служби.
Представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 , не погоджуючись із цим рішенням, подав апеляційну скаргу, за якою суддя Запорізького апеляційного суду ухвалою від 02 жовтня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження з тих підстав, що вона подана на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню (ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 , не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Свої вимоги представник мотивує тим, що:
- суд першої інстанції не врахував того, що обвинувачений ОСОБА_9 на час вчинення кримінального правопорушення вже був військовослужбовцем, та помилково зупинив провадження у справі на підставі «перебуває на службі», що не передбачено ч. 1 ст. 335 КПК;
- суддя апеляційного суду, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, не зважив на те, що ухвала про зупинення провадження перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Від захисника ОСОБА_7 надійшли заперечення, в яких, із наведенням відповідних обґрунтувань, вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Представник потерпілої та прокурор підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Захисник заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив залишити без зміни оскаржувані судові рішення.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За статтею 424 КПК:
- у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції (ч. 1);
- ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження (ч. 2).
Відтак ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2025 рокупро зупинення судового провадження на підставі ч. 1 ст. 335 КПКне може бути предметом касаційного оскарження, тому доводи касаційної скарги щодо її необґрунтованості не підлягають перевірці в касаційному порядку.
Щодо доводів представника потерпілої про безпідставність відмови у відкритті апеляційного провадження Суд зазначає про таке.
За ч. 1 ст. 392 КПК вапеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:
1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;
2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;
3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 392 КПК).
Ухвала суду про зупинення судового провадження, постановлена на підставі ч. 1 ст. 335 КПК (у зв`язку з призовом обвинуваченого на військову службу під час мобілізації), не віднесена законодавцем до переліку ухвал, що підлягають окремому апеляційному провадженню.
Частиною першою статті 335 КПК передбачено, що у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб.
Усупереч доводам касаційної скарги представника потерпілої, в разі встановлення факту призову обвинуваченого для проходження військової служби за призовом під час мобілізації приписи зазначеної норми процесуального закону покладають на суд обов`язок зупинити судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби, не зважаючи на місце її проходження та можливості останнього брати участь у судових засіданнях.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, Комунарський районний суд м. Запоріжжя ухвалою від 17 вересня 2025 року, проаналізувавши зміст довідки № 9889 від 12 вересня 2025 року з військової частини НОМЕР_1 про перебування солдата ОСОБА_9 на військовій службі у цій частині з 06 вересня 2025 року, заслухавши пояснення захисника про поважність причини неявки обвинуваченого в судове засідання та позицію інших учасників з цього приводу, ухвалою від 17 вересня 2025 року зупинив на підставі ч. 1 ст. 335 КПК судове провадження до звільнення обвинуваченого з військової служби.
Не погоджуючись із цією ухвалою суду, представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.
Згідно з ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач апеляційного суду відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржено виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Суддя суду апеляційної інстанції, перевіряючи апеляційну скаргу представника потерпілого на відповідність вимогам ч. 4 ст. 399 КПК, дійшов висновку про те, що ця ухвала не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, у зв`язку з чим постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Суддя діяв у межах своїх повноважень, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, не порушуючи при цьому загальних засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК.
Відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке за приписами КПК не підлягає окремому оскарженню на цій стадії, не є свідченням обмеження права особи на апеляційне оскарження судового рішення.
Тому твердження представника потерпілої про істотне порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону є безпідставними.
Ухвала судді Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року відповідає вимогам кримінального процесуального закону, є законною та обґрунтованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Водночас Суд звертає увагу на те, що зупинення судового провадження у справі є тимчасовою перервою, що викликана однією з визначених у ст. 335 КПК обставин, після усунення якої судове провадження продовжується. Рішення про зупинення судового провадження із зазначеної підстави не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, а лише відтерміновує його в часі.
Така позиція узгоджується з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ККС ВС) (ухвали від 08 січня 2026 року, справа № 761/20755/21, від 29 травня 2025 року, справа № 285/837/20, від 01 квітня 2025 року, справа № 752/20489/24, постанови від 10 лютого 2026 року, справа № 646/40/22, від 03 березня 2026 року, справа № 369/12377/24.
Водночас колегія суддів, з огляду на раніше висловлену ККС ВС позицію, зауважує, що у справах, в яких судове провадження зупинено на підставі ст. 335 КПК, ефективним внутрішнім засобом юридичного захисту є не апеляційне оскарження ухвали про зупинення, а активний та постійний судовий контроль суду першої інстанції за обґрунтованістю та тривалістю такого зупинення.
До того ж потерпіла особа має право звертатися до суду з мотивованим клопотанням про поновлення судового провадження у разі зміни фактичних обставин та вимогою судової перевірки обґрунтованості тривалого зупинення провадження (постанова ККС ВС від 10 лютого 2026 року у справі № 646/40/22, провадження 51-216км23).
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК, на цій стадії Судом не встановлено.
Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
постановив:
касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу судді Запорізького апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_9 - без зміни.
Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
