Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 569/7331/24
УХВАЛА
11 вересня 2026 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Харечка С.П.,
секретар судового засідання Литвиненко В.М.,
з участю представника позивача адвоката Курганської О.В.,
представника відповідачів адвоката Шевчука В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Рівному заяву представника ОСОБА_1 адвоката Шевчука Віктора Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування збитків, -
ВСТАНОВИВ:
12 серпня 2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Шевчук Віктор Сергійович звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
В обґрунтування зазначає, що в провадженні Рівненського міського суду перебувала справа №569/7331/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про відшкодування збитків.
Постановою Верховного Суду від 29 липня 2026 року у даній справі остаточно вирішено спір між сторонами та встановлено відсутність правових підстав для покладення будь-якої цивільно-правової відповідальності на ОСОБА_1 . Позовні вимоги до нього залишено без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій частині скасовано. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат постановою Верховного Суду від 29.07.2026 року не було вирішено питання щодо понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним у зв`язку з розглядом даної цивільної справи. Зазначені витрати на професійну правничу допомогу були заявлені ОСОБА_1 своєчасно та у встановленому законом порядку. Так, у відзиві на позовну заяву відповідачем було заявлено вимогу про стягнення з позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. На підтвердження понесення зазначених витрат разом із відзивом на позовну заяву представником ОСОБА_1 було надано відповідні докази, зокрема копію договору про надання правничої допомоги, укладеного з ОСОБА_1 , копію розрахунку суми гонорару № 1 від 15.05.2024 року, копію рахунку на оплату правничої допомоги, копію платіжної інструкції від 16.05.2024 року, яка підтверджує фактичну сплату ОСОБА_1 гонорару у розмірі 20 000,00 грн. Таким чином, понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн підтверджується належними та допустимими доказами, які були надані суду ще під час розгляду справи судом першої інстанції. При цьому, зазначені витрати не були предметом розгляду та розподілу судом першої інстанції, оскільки рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26.02.2025 року витрати на професійну правничу допомогу було стягнуто лише з відповідачів на користь позивача. Постановою Рівненського апеляційного суду від 19.08.2025 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін, а додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12.03.2025 року та додатковою постановою Рівненського апеляційного суду від 02.12.2025 року питання щодо витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу також не було вирішено.
Разом із тим, Верховним Судом при ухваленні постанови від 29.07.2026 року було вирішено питання щодо розподілу судового збору, сплаченого ОСОБА_1 за подання апеляційної та касаційної скарг, однак питання щодо компенсації понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн залишилося невирішеним. Таким чином, має місце передбачена процесуальним законом підстава для ухвалення додаткового судового рішення, оскільки судом не вирішено питання про судові витрати, заявлені стороною та підтверджені відповідними доказами. Враховуючи, що розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу становить 20 000,00 грн, факт їх понесення підтверджений договором про надання правничої допомоги, розрахунком суми гонорару, рахунком на оплату, платіжною інструкцією від 16.05.2024 року та актом наданих послуг, вважає наявними всі правові підстави для ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. Зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представник позивача адвокат Курганська О.В. в письмовій заяві запереченні зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так відповідно до вимог цивільного процесуального закону додаткове рішення може ухвалювати суд, який ухвалив основне рішення. При цьому підставою ухвалення додаткового рішення у заяві зазначено - постанову Верховного Суду, однак у суду першої інстанції відсутні підстави ухвалювати додаткове рішення до постанови Верховного Суду. До того ж, Верховний Суд у своїй постанові провів розподіл судових витрат понесених ОСОБА_1 . Згідно із ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Окрім того, подана заява не відповідає вимогам цивільного процесуального закону щодо підстав, порядку та строків подачі такої заяви. Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів у справі та повідомити про надання відповідних доказів у визначені ЦПК України строки; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат з дотриманням вимог ч.8 ст. 141 ЦПК України. Щодо заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та/чи подання доказів, зазначає, що процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Верховний Суд у постанові від 29.06.2022 р. у справі № 161/5317/18 зазначив, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. При цьому, заява про подання доказів у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України не є тотожним попередньому визначенню учасником справи суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а також заяві про розподіл судових витрат. Отже, відшкодування судових витрат може здійснюватися у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, заявлення стороною вимог про їх розподіл та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Водночас перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов язаних із розглядом справи, не може бути здійснений. Відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Таким чином, процесуальними підставами постановлення додаткового рішення є: не вирішення судом заявленої стороною вимоги про судові витрати та надання стороною доказів таких витрат до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів, однак якщо до закінчення судових дебатів сторона зробила про це заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Шевчук В.С. представляючи інтереси обох відповідачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , у поданому в їх інтересах 14.06.2024 р. відзиві від 12.06.2024 р. лише зазначав про попередній розрахунок судових витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 в сумі 20 000,00 грн., у поданому 23.03.2024 року відзиві на заяву про збільшення позовних вимог від 20.09.2024 р. про судові витрати відповідачів не зазначалось взагалі, та у прохальній частині обох відзивів - відсутня вимога про стягнення витрат на правничу допомогу на користь відповідачів (чи відповідача ОСОБА_1 ) чи про розподіл судових витрат відповідачів. Також до закінчення судових дебатів в суді першої інстанції представник відповідачів не робив заяву про вирішення питання про судові витрати відповідачів та про намір продати докази понесення втрат на правничу допомогу та не подавав таких доказів протягом 5-ти днів після ухвалення судом основного рішення. Тобто, оскільки представником відповідача вимога про стягнення на користь відповідача ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу не ставилась, заява про намір подати такі докази до закінчення судових дебатів не подавалася, докази понесення витрат протягом 5 днів не подавалися, то не може вважатися, що суд таку вимогу не вирішив. При таких обставинах відсутні правові підстави для постановлення судом, який ухвалив рішення, додаткового рішення У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 в справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Тому докази мають подаватися відповідно до вимог ЦПК про докази і лише зазначення у тексті відзиву про попередній розрахунок судових витрат не є підставою для постановлення судом додаткового рішення. Окрім того зазначає, що адвокат представляв інтереси обох відповідачів, і позов був задоволений судом першої інстанції в повному обсязі, що вказує на відсутність будь-яких підстав для розподілу витрат на правничу допомогу будь-кого із відповідачів.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Шевчук В.С. заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування збитків підтримав та просив задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адвокат Курганська О.В. просила відмовити в задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов висновку відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 26.02.2025 року по справі №569/7331/24 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування збитків задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_3 ( НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 заподіяні їй збитки у сумі 1727128,00 грн. (один мільйон сімсот двадцять сім тисяч сто двадцять вісім) гривень 00 копійок. Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 7487,05грн. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 7487,05грн.
Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 березня 2025 року по справі №569/7331/24 заяву представника позивача адвоката Курганської Олени Вікторівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування збитків - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5600 грн. та витрати за проведення експертизи у розмірі 8380,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5600 грн. та витрати за проведення експертизи у розмірі 8380,00 грн.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 19.08.2025 року по справі №569/7331/24 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Віктора Сергійовича залишено без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 лютого 2025 року залишено без змін.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 19.08.2025 року по справі №569/7331/24 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шевчука Віктора Сергійовича залишено без задоволення. Додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 березня 2025 року залишено без змін.
Додатковою постановою Рівненського апеляційного суду від 02.12.2025 по справі №569/7331/24 заяву ОСОБА_2 , подану її представником - адвокатом Курганською Оленою Вікторівною, про ухвалення додаткової постанови задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, понесені на правничу допомогу, надану адвокатом Курганською О.В. під час розгляду справи в апеляційній інстанції у сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень.
Постановою Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 29.07.2026 року по справі №569/7331/24 касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - адвоката Шевчука Віктора Сергійовича задоволено частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 лютого 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 19 серпня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків відмовити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 лютого 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 19 серпня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 збитків у сумі 1 727 128,00 грн залишити без змін.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26 лютого 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 19 серпня 2025 року в частині вирішення питання судових витрат змінити.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у справі, а саме судовий збір у розмірі 14 974,10 грн.
Додаткове рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 березня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 19 серпня 2025 року змінити.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 200,00 грн та витрати за проведення експертизи у розмірі 16 760,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6 767,10 грн та судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9 017,03 грн.
Частиною 2 статті 133 ЦПК України передбачено, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Статтею 141 ЦПК України визначено розподіл судових витрат між сторонами. 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішенням Рівненського міського суду від 26.02.2025 року по справі №569/7331/24 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування збитків задоволено повністю. В мотивувальній частині рішення суд керувався статтею 141 ЦПК України, а тому витрати про стягнення судового збору було покладено на відповідачів в рівних частинах.
04.03.2025 року від представника позивача адвоката Курганської О.В. надійшла до суду заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідачів в рівних частинах на користь позивача понесені судові витрати по справі, а саме: витрати на проведення судової оціночно-будівельної експертизи в сумі 16760,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 11200,00 грн.
Додатковим рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 березня 2025 року по справі №569/7331/24 заяву представника позивача адвоката Курганської Олени Вікторівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування збитків - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5600 грн. та витрати за проведення експертизи у розмірі 8380,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5600 грн. та витрати за проведення експертизи у розмірі 8380,00 грн.
Пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України передбачено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
В даному додатковому рішенні в мотивувальній частині зазначено, що за змістом п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
Таким чином задовольняючи позов на користь позивача суд вирішив питання щодо судових витрат відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України.
Як убачається з матеріалів справи рішення від 26.02.2025 року та додаткове рішення від 02.12.2025 року відповідачі оскаржували до апеляційної та касаційної інстанції.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Представник ОСОБА_1 адвокат Шевчук В.С. із заявою про ухвалення додаткового рішення звернувся 12.08.2026 року після прийняття рішення касаційною інстанцією, а тому у суду першої інстанції відсутні будь-які законні підстави для ухвалення додаткового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 260, 261, 270, 353, 354 ЦПК України, суд,
Ухвалив:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Шевчука Віктора Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування збитків - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали виготовлено 15 вересня 2026 року.
Суддя Харечко С.П.
