Єдиний державний реєстр судових рішень
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
29.10.2026 м. Дніпро Справа № 904/4387/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Джепи Ю.А., Соп`яненко О.Ю., Дарміна М.О.,
розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс Експо» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №904/4387/19 за результатами апеляційного перегляду
ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2026 у справі №904/4387/19 (суддя Первушин Ю.Ю.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (49006, місто Дніпро, бульвар Слави, будинок 145, код ЄДРПОУ 34604386)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (49006, місто Дніпро, бульвар Слави, будинок 145, код ЄДРПОУ 34604386)
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Провадження у справі №904/4387/19 про банкрутство ТОВ «Український Рітейл» перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Касаткін Д.М.
09.02.2026 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання ТОВ «Сенс Експо» (вх. суду 5905/26) про визнання кредитора ТОВ «Азоврітейл» заінтересованою особою стосовно боржника ТОВ «Український Рітейл».
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2026 у справі №904/4387/19 клопотання ТОВ «Сенс Експо» про визнання кредитора ТОВ «Азоврітейл» заінтересованою особою стосовно боржника ТОВ «Український Рітейл» (вх. суду №5905/26) - задоволено.
Визнано кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «Азоврітейл» (код ЄДРПОУ 35514807) заінтересованою особою стосовно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (код ЄДРПОУ 34604386).
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Азоврітейл».
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.10.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Азоврітейл на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2026 у справі №904/4387/19 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2026 у справі №904/4387/19 залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.
07.10.2026 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенс Експо» подало клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №904/4387/19 (зареєстровано в суді 08.10.2026 Вх. № 13562/26). У клопотанні ТОВ «Сенс Експо» просить поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №904/4387/19, посилаючись на неможливість її своєчасного подання через проведення 06.10.2026 планових технічних робіт у системі «Електронний суд» з 20:00 до 23:59, що підтверджується оголошенням ДП «Інформаційні судові системи» та відповідним скриншотом, а також мобілізацію єдиного представника товариства, його керівника та одноосібного засновника ОСОБА_1 до Збройних Сил України та проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . Заявник зазначає, що наведені обставини не залежали від його волевиявлення та створили істотні перешкоди для вчинення процесуальної дії у встановлений п`ятиденний строк, зокрема з огляду на значну кількість учасників справи та необхідність надсилання копій документів фізичним особам поштою.
Також 07.10.2026 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенс Експо» подало заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №904/4387/19 (зареєстровано в суді 08.10.2026 Вх. № 52882). У заяві ТОВ «Сенс Експо» просить ухвалити додаткове рішення у справі №904/4387/19 та стягнути з ТОВ «Азоврітейл» витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000 грн і витрат на поштове відправлення кореспонденції (копій заяв про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу та доданих до неї документів іншим учасникам справи) в сумі 708,41 грн. Посилаючись на статті 123, 126, 129, 244 ГПК України, заявник обґрунтовує вимоги укладеним з адвокатом Снісарем О.М. договором про надання правничої допомоги від 13.04.2026 №02, додатковою угодою від 15.07.2026 та актом наданих послуг від 02.10.2026, відповідно до яких вартість правничої допомоги у зв`язку з розглядом апеляційної скарги становить 15 000 грн. Обґрунтовуючи співмірність цих витрат, ТОВ «Сенс Експо» посилається на значний обсяг юридичної роботи з підготовки відзиву на апеляційну скаргу, складність справи, загальний розмір визнаних вимог кредиторів понад 844 024 026,06 грн, значний публічний інтерес, а також безпідставність заперечень ТОВ «Азоврітейл» щодо відсутності контролю над боржником через спільного бенефіціарного власника. Крім того, заявник зазначає, що 06.10.2026 поніс витрати на направлення поштової кореспонденції іншим учасникам справи в сумі 708,41 грн, що підтверджується відповідними доказами.
09.10.2026 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Азоврітейл» подало заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс Експо» від 07.10.2026 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат (зареєстровано в суді 09.10.2026 Вх. № 13599/26). У запереченнях ТОВ «Азоврітейл» просить залишити без розгляду заяву ТОВ «Сенс Експо» від 07.10.2026 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а в разі відмови відмовити в її задоволенні повністю. Зазначає, що ТОВ «Сенс Експо» пропустило встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України п`ятиденний строк для подання доказів судових витрат, оскільки постанову апеляційного суду ухвалено 01.10.2026, а відповідну заяву подано 07.10.2026, при цьому до закінчення судових дебатів товариство не заявляло про намір подати докази витрат пізніше. На думку ТОВ «Азоврітейл», наведені заявником причини пропуску строку, а саме мобілізація керівника Мудрака Ю.В. та проведення планових технічних робіт у системі «Електронний суд» 06.10.2026, не є поважними, оскільки керівник і раніше брав участь у розгляді справи, а про технічні роботи було повідомлено завчасно. Крім того, стаття 244 ГПК України не передбачає можливості поновлення відповідного строку. По суті заявлених вимог ТОВ «Азоврітейл» стверджує, що відсутні належні докази фактичного надання адвокатом Снісарем О.М. правничої допомоги, оскільки він не подавав процесуальних документів і не брав участі в судових засіданнях, а відзив ТОВ «Сенс Експо» від 06.08.2026 було залишено без розгляду. Також заявник вважає заявлені витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн завищеними та неспівмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт і витраченим часом, оскільки зазначені послуги є взаємопов`язаними, а їх фактичне надання належним чином не підтверджено. Крім того, ТОВ «Азоврітейл» наголошує на відсутності доказів фактичної оплати правничої допомоги, зокрема платіжних доручень, квитанцій або банківських виписок, та заперечує проти стягнення заявлених витрат на поштову кореспонденцію.
Дослідивши матеріали справи та подані документи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу пов`язану зі справою професійну правничу допомогу, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України унормовано, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Звернення із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є суб`єктивною дією заявника, який зацікавлений у відшкодуванні таких витрат за рахунок іншої сторони та залежить від його волевиявлення й добросовісного користування процесуальними правами.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 цього Кодексу).
Пропуск процесуального строку - є юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки ч. 8 ст. 129 ГПК України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи, питання щодо поновлення процесуальних строків вирішується за правилами, передбаченими ст. 119 цього Кодексу.
У постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 906/835/23, сформульовано такий висновок: «Водночас, положеннями частини першою статті 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення (частина перша). Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду».
Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4).
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично та безумовно поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує, виходячи з поважності причин пропуску процесуального строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановлює чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Подібний за змістом висновок наведено Верховним Судом у постановах від 06.07.2023 у справі № 910/15120/20, 12.09.2024 у справі № 910/11903/23.
Усталена практика Верховного Суду свідчить про те, що суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків (подібний за змістом висновок наведено Верховним Судом у постановах від 13.05.2024 у справі № 922/2825/23, від 18.08.2023 у справі № 32/257-10, від 03.04.2023 у справі № 906/1357/20).
Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений за обґрунтованою заявою учасника провадження і лише з поважних причин, визнаних такими судом шляхом наведення мотивованого висновку.
Під час судового засідання 01.10.2026 представник ТОВ «Сенс Експо» повідомив суд про укладення договору про надання правничої допомоги. Разом із тим, за результатами дослідження технічного запису зазначеного судового засідання колегією суддів установлено, що представник товариства не зазначав про неможливість подання доказів на підтвердження таких витрат до закінчення судових дебатів та не повідомляв про намір подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення відповідно до ч.8 статті 129 ГПК України.
Саме по собі повідомлення про укладення договору про надання правничої допомоги не є ідентичним заяві до закінчення судових дебатів про подання доказів судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, що передбачена ч. 8 ст. 129 ГПК України. Для застосування зазначеної процесуальної норми визначальним є не лише факт повідомлення суду про укладення договору, а й зміст відповідної заяви, з якого має вбачатися намір сторони подати докази розміру понесених витрат у встановлений законом строк.
Отже, повідомлення ТОВ «Сенс Експо» про укладення договору на правничу допомогу саме по собі не звільняло товариство від обов`язку дотриматися встановленого процесуального строку та подати відповідну заяву з доказами на підтвердження заявлених витрат у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Крім того, заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат ТОВ «Сенс Експо» подало 07.10.2026, тоді як постанову апеляційного суду ухвалено 01.10.2026, а встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України п`ятиденний строк закінчився 06.10.2026.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку, заявник посилається на проходження керівником товариства ОСОБА_2 військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та проведення планових технічних робіт у системі «Електронний суд» 06.10.2026 з 20:00 до 23:59.
Оцінюючи наведені доводи, апеляційний суд зазначає, що заявником не доведено належними та допустимими доказами існування об`єктивних і непереборних обставин, які унеможливлювали подання заяви протягом усього встановленого законом строку.
Сам факт проходження керівником товариства військової служби без підтвердження конкретних обставин, які перешкоджали своєчасному вчиненню відповідної процесуальної дії, не свідчить про неможливість подання заяви юридичною особою. При цьому суд ураховує, що між ТОВ «Сенс Експо» та адвокатом Снісарем О.М. укладено договір про надання правничої допомоги, на який посилається сам заявник та на підставі якого заявлено вимогу про відшкодування відповідних витрат. Отже, товариство мало можливість організувати взаємодію з адвокатом і забезпечити своєчасне вчинення необхідних процесуальних дій, а тому посилання на проходження керівником військової служби не підтверджує об`єктивної неможливості подання заяви у встановлений законом строк.
У свою чергу, проведення технічних робіт у системі «Електронний суд» мало обмежений у часі характер, а про їх проведення, відповідно до наданого заявником скриншоту відповідного оголошення, було повідомлено заздалегідь 05.10.2026 о 13:01. ТОВ «Сенс Експо» не надало доказів того, що зазначені технічні роботи перешкоджали поданню заяви до початку їх проведення або що протягом решти встановленого строку існували інші обставини, які об`єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
Таким чином, наведені заявником обставини не підтверджують наявності поважних причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 119 ГПК України. За таких умов підстави для його поновлення відсутні.
Відповідно до ст. 118 та ч. 8 ст. 129 ГПК України заяви й документи, подані після закінчення встановленого процесуального строку, залишаються без розгляду, якщо відсутні передбачені законом підстави для поновлення такого строку.
З огляду на викладене вище, апеляційний суд виснує про відмову в задоволенні клопотання ТОВ «Сенс Експо» про поновлення пропущеного процесуального строку та залишення без розгляду заяви товариства про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Наведене, в свою чергу, виключає необхідність здійснення судом перевірки наданих заявником доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу та поштових витрат (на відправлення копій заяв про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу іншим учасникам справи) в суді апеляційної інстанції та надання їм оцінки.
Керуючись ст.ст. 118, 129, 234, 235, 244, 281 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс Експо» про поновлення строку на подання Заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №904/4387/19 - відмовити.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс Експо`про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №904/4387/19 залишити без розгляду.
3. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Ю.А. Джепа
Судді: О.Ю. Соп`яненко
М.О. Дармін
