03.05.2012 Справа № 2-2236/12
Справа № 2-2236/2012 рік
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Майбоженко А.М.
при секретарі - Воіновій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»про розірвання договору,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору та в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне.
04 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є відповідач було підписано Кредитний договір №075-2008-1012, відповідно до якого відповідач зобов'язується надати позичальникові кредитні кошти у сумі 53 850,00 доларів США строком до 01.04.2028 року зі сплатою 13,45% річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Відповідачем та позивачем ОСОБА_1, було укладено Договір поруки №075-2008-1012-Р/2 від 04.04.2008 року, відповідно до якого Позивач зобов'язувався відповідати перед Відповідачем за належне виконання Позичальником усіх його зобов'язань, що виникли з Кредитного договору.
15.07.2008 року відсоткову ставку за Кредитним договором було підвищено на 1,5% і річна ставка збільшилась до 14,95% річних, про що свідчить банківський розрахунок. Таким чином, обсяг відповідальності Позивача перед Відповідачем суттєво збільшився, на що Позивач письмової згоди не надавав.
05.08.2009 року Відповідачем була надіслана Вимога про сплату заборгованості за Кредитним договором, у зв'язку з простроченням виплат Позичальником. У Вимозі зазначено, що у випадку не виконання Вимоги, примусове стягнення заборгованості буде здійснюватись за рахунок усього майна, що належить Позивачу на даний момент та/або буде належати йому у майбутньому, в тому числі на праві спільної власності.
23 жовтня 2009 року Святошинським районним судом м. Києва було відкрито провадження у справі про стягнення заборгованості, де Позивач зазначений як співвідповідач. Такими діями Відповідача завдається шкода Позивачеві.
Вважає, що відповідачем було порушено не тільки умови Договору поруки, а ще й вимоги чинного законодавства, згідно положень якого, якщо кредитор не довів до відома поручителя про зміну умов Кредитного договору та не одержав його згоди на продовження Договору поруки на нових умовах, пов'язаних зі збільшенням відповідальності поручителя, зазначені обставини припиняють дію Договору поруки.
У зв'язку з викладеним, посилаючись на вимоги ст.ст.559, 651 ЦК України, просить суд припинити договір поруки №075-2008-1012-Р/2 від 04.04.2008 року, укладений між позивачем та відповідачем, шляхом його розірвання.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позову задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимоги заперечувала, посилаючись на їх необгрунтованість.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що 04.04.2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є відповідач було підписано Кредитний договір №075-2008-1012, відповідно до якого відповідач зобов'язується надати позичальникові кредитні кошти у сумі 53 850,00 доларів США строком до 01.04.2028 року зі сплатою 13,45% річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Відповідачем та позивачем ОСОБА_1, було укладено Договір поруки №075-2008-1012-Р/2 від 04.04.2008 року, відповідно до якого Позивач зобов'язувався відповідати перед Відповідачем за належне виконання Позичальником усіх його зобов'язань, що виникли з Кредитного договору (а.с.5-7).
15.07.2008 року відсоткову ставку за Кредитним договором було підвищено з 13,45% до 14,95% річних.
Згідно ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Частиною 2 ст.554 ЦК України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно п.1.2 договору поруки передбачено, що поручитель засвідчує, що йому добре відомі всі умови кредитного договору та він погоджується з ними.
Пунктом 2.12 Кредитного договору передбачено право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки.
При укладанні договору поруки, ознайомившись з його змістом, позивачу було відомо про таке право банку.
Згідно ч.1 ст.559 ЦК України, порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
На думку суду, положення ч.1 ст.559 ЦК України, що зазначені вище стосуються лише такої зміни зобов'язання, яке не передбачалось умовами кредитного договору, який був забезпечений шляхом укладання договору поруки з поручителем.
Частина 2 статті 651 ЦК України визначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Належних та допустимих доказів, які б свідчили про істотні порушення умов договору поруки, що укладений між сторонами, з боку відповідача при збільшенні в односторонньому порядку розміру відсоткової ставки, що б вказувало на необхідність розірвання договору поруки, позивачем не надано.
З огляду на викладене вище, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 553, 554, 559, 651 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 209, 211-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»про розірвання договору -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А.М.Майбоженко
