У Х В А Л А
Іменем України
06 листопада 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Куцина М.М.,
суддів - Бондаренка Ю.О., Собослоя Г.Г.,
при секретарі - Маринець Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Хустського районного суду від 01 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Хустського районного суду від 01 вересня 2014 року задоволено заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність ухвали із-за порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ним ухвалу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем в заяві про застосування заходів забезпечення позову не зазначено причин, у зв'язку із якими слід забезпечити позов, а також обґрунтування необхідності обраного позивачем виду забезпечення позову - арешту на все майно, що належить апелянту.
В запереченні на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити як необґрунтовану та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Представник апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити із підстав, викладених в ній.
Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційного суду просив апеляційну скаргу відхилити та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Інші сторони в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Встановлено, що ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3. про стягнення боргу у значному розмірі в сумі 4 077 850, 00 гривень.
Заява ОСОБА_2 містить твердження про те, що у позивача є підстави вважати, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 будуть намагатися уникнути сплати боргу внаслідок чого законні інтереси позивача не будуть належним чином захищені.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову з огляду на значну суму боргу може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Зазначені висновки суду заслуговують на увагу.
Разом з тим, судова колегія вважає, що враховуючи доводи апеляційної скарги про необгрунтованість застосування такого заходу як накладення арешту на все майно відповідачів, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції слід змінити, зазначивши, що арешт накладається на майно відповідачів тільки в межах заявленої суми боргу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України суд апеляційної інстанції змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підставі її застосування, тобто ухвалу суду першої інстанції слід змінити та викласти в новій редакції, а саме : «З метою забезпечення позову накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, ІДН НОМЕР_1, мешканцю АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, мешканцю АДРЕСА_2 в межах суми позову в розмірі 4 077 850, 00 гривень.»
Керуючись ст. ст. 307, 312, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Хустського районного суду від 01 вересня 2014 року змінити та викласти в новій редакції: «З метою забезпечення позову накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, ІДН НОМЕР_1, мешканцю АДРЕСА_1, та ОСОБА_3, мешканцю АДРЕСА_2 в межах суми позову в розмірі 4 077 850, 00 гривень.»
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий : Судді:
