Справа № 761/1617/15-ц
Провадження №2/761/2824/2015
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09 липня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого : судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Паночко О.М.
за участю представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И В:
21 січня 2015 року вказана позовна заява надійшла до Шевченківського районного суду м.Києва.
В позовній заяві позивач з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09.07.2015 року просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики в розмірі 6 971 573,56 грн. з яких: 3 954 600,00 грн. - основний борг, 406 937,56 грн. - три відсотки річних, 2 610 036,00 грн. - інфляційні втрати.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач взяв в борг за договором позики у позивача суму в розмірі 1 440 000,00 грн., що момент передачі було еквівалентом 180 000,00 доларів США та зобов'язався повернути до 01 лютого 2012 року. В зазначений термін відповідач кошти не повернув. Оскільки відповідач не повернув кошти у встановлений строк, позивач на підставі ст.1048 та ч.2 ст.625 ЦК України просить стягнути зазначену суму боргу в гривні за офіційним курсом НБУ станом на 09.07.2015 року, що становить 3 954 600,00 грн.; три відсотки річних за 1252 дні прострочки в розмірі 406 937,56 грн. та індекс інфляції за період лютий 2012 року - червень 2015 року в сумі 2 610 036,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу за договором позики в сумі 1 440 000,00 грн. та три відсотки річних від зазначеної суми, в іншій частині заявлені вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Крім того суду пояснив, що умовами договору не передбачено обов'язок відповідача повернути 180 000,00 доларів США та відсутні законом передбачені підстави для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму в доларах США станом на 09.07.2015 року, так як це може бути нараховано лише на 1 440 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Вислухавши думку представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 31.05.2011 року між ОСОБА_3 (далі - Позикодавець) та ОСОБА_4 (далі - Позичальник) був укладений договір позики.
За умовами Договору, Позичальник отримав від Позикодавця, а Позикодавець передав у власність Позичальникові гроші в сумі 1 440 000,00 грн., що на день передачі грошей відповідала еквівалентові суми 180 000,00 доларів США за середнім курсом їх продажу комерційними банками м.Києва. Передачу грошей було здійснено до підписання цього договору.
Сторони домовились та визначили в п.2 Договору, що договір позики є безпроцентним, остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 01.01.2012 року та повна сума позики, що підлягає поверненню на день остаточного розрахунку має відповідати еквівалентові суми 180 000,00 доларів США за середнім курсом продаж комерційними банками м.Києва на день передачі грошей.
Договір підписаний сторонами, що свідчить про те, що сторони погодились з його умовами.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що відповідач на даний час не повернув суму позики.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 1046 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Представник відповідача в судовому засіданні не надав доказів на підтвердження повернення коштів, як вбачається в односторонньому порядку відповідач відмовився від виконання зобов'язання в частині повернення коштів, а тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми що еквівалентна 180 000,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 09.07.2015 року (1 долар США = 21,97 грн.) становить 3 954 600 (три мільйони дев'ятсот п'ятдесят чотири тисячі шістсот) гривень 00 копійок.
Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з тексту договору позики, в ньому не визначено проценти за користування коштами, так як зобов'язання відповідача є грошовим, суд приходить до висновку, що сума боргу може бути стягнута з врахуванням трьох процентів річних, починаючи з 01.02.2012 року за 1 252 дні прострочки, як зазначає позивач в позовних вимогах, що становить 406 944,60 грн. із суми заборгованості в розмірі 180 000,00 доларів США, оскільки у зв'язку із коливанням курсу долара США суд позбавлений можливості нарахувати три проценти річних на еквівалент суми в гривнах.
Водночас суд не вбачає підстав для нарахування індексу інфляції, починаючи з лютого 2012 року на тій підставі, що згідно з діючим законодавством індекс інфляції нараховується на національну валюту - гривну, а позивач як вбачається з позовних вимог, просив стягнути борг по курсу долара США станом на 09.07.2015 року та не просив стягнути суму боргу в гривні станом на 01.02.2012 року з врахуванням відповідного індексу інфляції.
Отже, всього до стягнення підлягає сума боргу в розмірі 3 954 600,00 грн. та 406 937,56 грн. трьох процентів річних.
На підставі статті 88 ЦПК України визначено, що стороні на користь якої постановлено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягають судові витрати.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 1048 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 159, 212, 214, 215 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 борг в розмірі 3 954 600 (три мільйони дев'ятсот п'ятдесят чотири тисячі шістсот) гривень 00 копійок, три відсотки річних в розмірі 406 937 (чотириста шість тисяч дев'ятсот тридцять сім) гривень 56 копійок та судовий збір в розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривни 00 копійок.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н.Г.Притула
