Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 569/11032/13-к
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2015 року м.Рівне
Рівненський міський суд
в складі колегії суддів
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальне провадження, що внесено в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22013190000000016 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Флорешти, Молдови, гр.України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.307; ч.2 ст.28, ч.3 ст.305; ч.2 ст.28, ч.2 ст.311; ч.2 ст.311; ч.1 ст. 313; ч 2 ст. 313 КК України ;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Рівне, гр.України, з вищою освітою, незаміжньої, непрацюючої, раніше не судимої, проживаючої в АДРЕСА_2 ,
у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.305; ч.2 ст.28, ч.2 ст.311; ч.2 ст.313; ч.2 ст.311; ч.1 ст.309 КК України ;
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с.Здовбиця Здолбунівського району, гр.України, з вищою освітою, незаміжньої, непрацюючої, раніше не судимої, проживаючої у АДРЕСА_3 ,
у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.305; ч.2 ст.28, ч.2 ст.311 ; ч.2 ст.311; ч.1 ст.317 КК України , -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_6 протягом 2012 року та до 15.01.2013 року, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, придбав у невстановленої особи та невстановлений час психотропну речовину метамфетамін (первітин) масою нетто 0,1531 гр., який зберігав без мети збуту по місцю свого проживання у квартирі АДРЕСА_4 .
Він же, протягом 2012 року та до 15.01.2013 року, незаконно, у невстановлений час та в невстановленому місці, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, придбав та перевіз для виготовлення психотропних речовин метамфетаміну (первітину) одну таблетку білого кольору, яка містить прекурсор псевдоефедрин масою нетто 0,05 гр., а також соляну кислоту яка в своєму складі містить прекурсор - з масовою концентрацією 16,4 % об`ємом (в перерахунку на концентровану) 51,97 кубічних сантиметра, які незаконно зберігав по АДРЕСА_1 .
Крім того, ОСОБА_6 в період з 08.01.2013 року до 15.01.2013 року, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, частину раніше придбаного прекурсору соляної кислоти з масовою концентрацією 30,14% об`ємом 2,89 кубічних сантиметрів (в перерахунку на концентровану), яка зберігалась в каністрі ємністю 5 кубічних дециметрів, для виготовлення психотропної речовини метамфетаміну (первітину),перевіз за місцем реєстрації ОСОБА_7 в АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав.
Він же, протягом 2012 року та до 16.01.2013 року, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, частину раніше придбаного прекурсора - соляної кислоти об`ємом 5,4 мл., в перерахунку на концентровану соляну кислоту, що знаходилась в двох скляних баночках, незаконно перевіз та зберігав у квартирі АДРЕСА_5 , яка перебуває у власності батьків ОСОБА_8 .
Також ОСОБА_6 протягом 2012 року та до 15.01.2013 року, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, у невстановленому місці та у невстановлений час придбав для себе спеціальне обладнання для виготовлення психотропних речовин - метамфетаміну (первітину), а саме: цоколь від електролампочки розжарювання (стандартна скляна колба) із прозорого скла, каністру із полімерного матеріалу білого кольору ємністю 5 кубічних дециметрі, банку циліндричної форми із прозорого безбарвного скла номінальною ємністю 0,5 дециметрів кубічних, вісім баночок циліндричної форми із прозорого скла коричневого кольору з етикетками «йоду розчин спиртовий…», які використовувалися в якості основного (типу «реактор») лабораторного обладнання у процесі виготовлення (виготовлення та виділення (очищення) готової форми психотропної речовини метамфетаміну), яке незаконно зберігав по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_1 . Продовжуючи дії на придбання додаткового обладнання, що містить одне ціле, ОСОБА_6 з 08.01.2013 року та до 15.01.2013 року, незаконно, у невстановленому місці, та у невстановлений час, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, придбав для себе додаткове спеціальне обладнання для виготовлення психотропних речовин - метамфетаміну (первітину), а саме: конічну плоскодонну колбу з прозорого безбарвного термостійкого скла, зворотній шариковий холодильник, в задній частині якого встановлений кустарно виготовлений перехідник для під`єднання шлангу, а до охолоджувальної сорочки холодильника під`єднані два шланги із прозорого еластичного полімерного матеріалу, гумовий корок чорного кольору з наявним по центру наскрізним отвором, в який встановлена скляна трубочка з насадкою для під`єднання шлангу, пакетик з прозорого безбарвного полімерного матеріалу, в якому міститься речовина темно-червоного кольору у порошкоподібному стані, які мають спеціальне хіміко-технологічне призначення (можуть служити обладнанням або його частинами для використання при проведенні операцій, в результаті яких відбувається перетворення прекурсорів (наприклад псевдоефедрину) на готові до використання форми психотропних речовин (метамфетаміну), відмірювання певних кількостей (об`ємів) рідин, їх змішування для проведення хімічних реакцій, проведення хімічних реакцій, виділення (екстракція) певних продуктів таких реакцій, тощо, що знаходилось в сумці, яку передав на зберігання ОСОБА_7 за місцем її реєстрації АДРЕСА_2 .
Вказане обвинувачення суд визнає доведеним, і кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.1 ст.309 КК України як умисні дії, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні психотропної речовини без мети збуту; ч.1 ст.311 КК України як умисні дії, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, та ч.1 ст.313 КК України як умисні дії, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні обладнання, призначеного для виготовлення психотропних речовин та визнає його винним у вчиненні вказаних злочинів.
ОСОБА_8 , достовірно знаючи порядок проходження митного контролю, домовилась із невстановленою особою про придбання та переміщення з р. Італії через митний кордон України з приховуванням від митного контролю таблеток у кількості 691 штук, що містять прекурсор псевдоефедрин, для виготовлення з них психотропної речовини метамфетаміну. Вказані таблетки були поміщені в м`яку іграшку, яку знайомий ОСОБА_8 - ОСОБА_12 13 січня 2013 року помістив разом з іншими предметами в ручну поклажу - картонну коробку, на якій написав прізвище ОСОБА_7 та вказав номер телефону, що належить матері ОСОБА_8 . В цей же день вказану посилку останній відправив з м.Віченца Італійської республіки мікроавтобусом марки «Фольксваген LT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням гр.України ОСОБА_13 та ОСОБА_14 14.01.2013 року вказаний мікроавтобус з речами, серед яких знаходились 691 таблетка, що містять прекурсор псевдоефедрин, що становить особливо великий розмір, і представляють небезпеку для здоров`я населення, з приховуванням від митного контролю перемістила через митний кордон України на в`їзді в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Тиса» Чопської митниці. В цей же день, даний мікроавтобус з вищевказаним прекурсором прибув в АДРЕСА_6 , де ОСОБА_8 отримала посилку з 691 таблеткою, що містять прекурсор псевдоефедрин загальною масою нетто 33,95 гр., з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин.
Вказане обвинувачення суд визнає доведеним, і кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч.2 ст.28 ч.3 ст.305 КК України як умисні дії, які виразилися в переміщенні через митний кордон України з приховуванням від митного контролю прекурсорів в особливо великих розмірах за попередньою змовою з невстановленою особою та ч.2 ст.28, ч.3 ст.311 КК України як умисні дії, які виразилися в незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні прекурсорів в особливо великих розмірах з метою їх використанні для виготовлення психотропних речовин, та визнає її винною у вчиненні вказаних злочинів.
ОСОБА_7 протягом 2012 року придбала у невстановленої особи та у невстановлений час, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року, для власного вживання, без мети збуту, наркотичний засіб канабіс масою 3,495 гр., який зберігала при собі в боковій кишені власної сумки.
Крім того, ОСОБА_7 достовірно знаючи зі слів ОСОБА_8 , що у посилці, яка перевозилась з р. Італія в Україну для Кузіної 13-14 січня 2013 року мікроавтобусом марки «Фольксваген LT», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням гр.України ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , будуть знаходитись таблетки, що містять прекурсор псевдоефедрин, у кількості не менше 50 штук, які були призначені для виготовлення метамфетаміну, і знаючи хто їх замовив, не повідомила про це правоохоронні органи, і таким чином, достовірно знаючи про вчинення злочину, передбаченого ст.305 КК України, приховала його.
Вказане обвинувачення суд визнає доведеним, і кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч.1 ст.396 КК України заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину та ч.1 ст.309 КК України - як умисні дії, які виразились в незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту та визнає її винною у вчиненні вказаних злочинів.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у скоєнні інкримінованих злочинів визнав частково, а в обсязі обвинувачення, встановленого судом, - повністю та пояснив, що він знайомий з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і перебуває з ними у товариських відносинах. В середині січня 2013 року від працівників СБУ у Рівненській області дізнався, що в с.Біла Криниця Рівненського району ОСОБА_15 та Бударіна були затримані працівниками СБУ у Рівненській області при отриманні посилки з Італії, в якій містились таблетки. Як пізніше він взнав, дані таблетки містили в собі прекурсор псевдоефедрин. Раніше при зустрічах з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 він чув, що останні хочуть замовити з Італії таблетки для схуднення. Він жодним чином не знав, що хтось з них замовляв вищевказані таблетки, які містять псевдоефедрин з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин. Ні ОСОБА_15 , ні ОСОБА_16 про це йому не повідомляли. Сам він не бачив, щоб останні виготовляли психотропну речовину, і у них він не замовляв ніяких таблеток. Протягом 2012-2013 років він через Інтернет дізнався про можливість виготовлення психотропних речовин і яке обладнання для цього необхідне. У зв`язку з цим, придбав все необхідне обладнання як одне ціле і зберігав його по місцю проживання у АДРЕСА_1 . Про купівлю вказаного обладнання ні ОСОБА_16 , ні ОСОБА_15 нічого не знали. В 2013 році він частину обладнання помістив в сумку, яку передав на зберігання ОСОБА_7 . Що знаходиться в даній сумці, він останній не говорив і вона про це нічого не знала. Пізніше вказану сумку з обладнанням для виготовлення психотропних речовин, що знаходилась по місцю реєстрації ОСОБА_16 , виявили та вилучили працівники СБУ у Рівненській області. Були випадки, що він на вказаному обладнані виготовляв наркотичний засіб для власного вживання, нікому не продавав. З ОСОБА_16 та ОСОБА_15 наркотичних засобів він ніколи не вживав. Крім того, у нього по місцю проживання було виявлено та вилучено працівниками СБУ у Рівненській області психотропну речовину метамфетамін (первітин), який він видав добровільно, і який придбав у невстановленої особи для власного вживання. Наміру збувати вказаний наркотичний засіб у нього не було. ОСОБА_6 також пояснив, що він знайомий з ОСОБА_12 , оскільки бачив його в 2012 році з ОСОБА_8 , і останні перебували між собою у дружніх стосунках. Також ОСОБА_6 пояснив, що він декілька разів перебував у м.Рівному у квартирі АДРЕСА_5 , яка належить батькам ОСОБА_15 , де проводив ремонт. Протягом 2012-2013 років він придбав соляну кислоту, яку переливав та зберігав в різних місцях, про яку ні ОСОБА_16 , ні ОСОБА_15 не знали. Ніяких змов з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 щодо передачі заборонених таблеток в Україну з Італії у нього не було, і тим більше щодо виготовлення з них психотропних речовин. В скоєному щиро розкаюється, він раніше не судимий, виховувався без батьків, допомагав слідству у розкритті злочинів. Просить суд виправдати його за ч.2 ст.28, ч.3 ст.305; ч.2 ст.28, ч.3 ст.311 КК України та перекваліфікувати дії з ч.1 ст.307 на ч.1 ст.309 КК України, з ч.2 ст.313 на ч.1 ст.313, з ч.2 ст.311 на ч.1 ст.311 КК України, і застосувати до нього Закон України «Про амністію» від 2014 року, оскільки він відбув біля 12 місяців покарання, перебуваючи у СІЗО.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у скоєнні інкримінованих злочинів визнала частково, а в обсязі обвинувачення, встановленого судом, - повністю, та пояснила, що вона знайома з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , та перебувала з ними у дружніх стосунках. Знає ОСОБА_15 з технікуму, оскільки разом навчались. В 2012 році на прохання ОСОБА_15 виїжджала разом з нею на заробітки в р. Італія, оскільки у неї були проблеми з чоловіком, і була там до жовтня 2012 року. Перебуваючи в Італії вона познайомилась з ОСОБА_12 , з яким ОСОБА_15 перебувала у дружніх відносинах. Виїжджаючи з ОСОБА_17 , вона ніяких речей у останнього не забувала. Були випадки, що вона разом з останньою вживали наркотичні засоби, однак участі у виготовленні наркотичних засобів чи психотропних речовин вона не брала. Після повернення з ОСОБА_17 у неї були сімейні проблеми, а тому вона тимчасово проживала у квартирі батьків ОСОБА_15 по АДРЕСА_7 . Знає, що ОСОБА_12 часто пересилав ОСОБА_15 посилки з різними речами, а також грошові кошти, а також були випадки, що він відправляв в посилках таблетки для виготовлення психотропних речовин. 14 січня 2013 року їй подзвонила ОСОБА_15 і сказала, що необхідно забрати в с.Біла Криниця Рівненського району посилку з Італії, оскільки їй не хочуть її віддавати. Прибувши в с. Біла Криниця, Ворожбит не віддав їй посилку, сказав щоб приїхала сама ОСОБА_15 . Після цього вони на автомобілі «таксі» приїхали в с.Біла Криниця і при отриманні даної посилки були затримання працівниками СБУ у Рівненській області. Перед цим ОСОБА_15 повідомила, що у даній посилці можуть бути таблетки для виготовлення психотропних речовин, не менше 50 штук. При цьому вона не знала, що на посилці стоїть її прізвище, і чому її прізвище. Знає, що на посилці також був записаний телефон матері ОСОБА_15 . Хто ще знав про посилку і про її вміст, не знає. Була мова в Італії, що ОСОБА_15 хоче налагодити купівлю вказаних таблеток з Італії, оскільки вони там не заборонені, коштують дешевше, а в Україні вказані таблетки можуть бути заборонені. Ніяких змов з ОСОБА_15 та ОСОБА_18 щодо передачі заборонених таблеток в Україну з Італії у неї не було, і тим більше щодо виготовлення з них психотропних речовин. Щодо виявленого обладнання для виготовлення наркотичних чи психотропних речовин у квартирі АДРЕСА_5 , відношення до нього вона не має, оскільки там не проживає, а бувала там разом з ОСОБА_15 і ОСОБА_18 , а також з іншими знайомими. Вказаного обладнання вона ніколи не бачила. В 2013 році ОСОБА_18 передав їй на зберігання сумку, що в ній знаходилось він не говорив, і вона її не відкрила. Вказана сумка зберігалась по місцю її проживання в м.Здолбунові, і під час обшуку була виявлена та вилучена працівниками СБУ у Рівненській області. Бударіна також пояснила, що нічого не може сказати щодо виявлення та вилучення каністри та баночок з наркотичним засобом, виявлених та вилучених у смт.Квасилів та м.Рівному. Крім того, ОСОБА_16 показала, що перебуваючи в с.Біла Кринця, ОСОБА_15 любим способом намагалась отримати посилку, вступаючи в конфлікт з людьми, які їй посилку не віддавали, та погрожуючи їм. Розписку про отримання посилки писала сама ОСОБА_15 , і при цьому вказала, що ніяких претензій до перевізників немає. Що стосується виявленого у неї наркотичного засобу канабісу, то дійсно вона придбала його давно, і він зберігався у її сумці для власного вживання. Просить суд перекваліфікувати її дії з ч.2 ст.28, ч.3 ст.305 та ч.2 ст.28, ч.3 ст.311 КК України на ч.1 ст.396 КК України, оскільки вона знаючи про вміст посилки, що передавалась з ОСОБА_17 , не повідомила правоохоронні органи. Також просить суд виправдати її за ч.2 ст.313 та ч.2 ст.311 КК України, оскільки вона вказаних злочинів не вчиняла. При цьому просить суд застосувати до неї Закон України «Про амністію» від 2014 року, оскільки вона біля 12 місяців відбула покарання, перебуваючи у СІЗО.
ОСОБА_8 , будучи допитана у судовому засіданні, свою вину в скоєнні інкримінованих злочинів не визнала і пояснила, що вона перебувала у дружніх відносинах з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . З ОСОБА_16 вона підтримує дружні відносини з моменту навчання в технікумі. В 2012 році вона разом з останньою перебували на заробітках в Італії. Перебуваючи в Італії вони познайомились в ОСОБА_12 . ОСОБА_16 перебуваючи в Італії хотіла придбати таблетки для схуднення. В кінці жовтня 2012 року, коли вони повертались в Україну, то ОСОБА_16 в ОСОБА_12 забула пакет з речами. Пізніше вони подзвонили до останнього, попросили передати вказаний пакет в Україну, а ОСОБА_16 ще хотіла, щоб ОСОБА_12 передав таблетки для схуднення. 13 січня 2013 року вона подзвонила до ОСОБА_13 , який часто перевозив з Італії для неї посилки, щоб отримати пакет з речами ОСОБА_16 . Коли вона приїхала до нього, то він їй вказаний пакет не віддав і у них виникли неприязні відносини, які були ще раніше. Тоді вона подзвонила до ОСОБА_16 і попросила разом поїхати і забрати пакет, оскільки на пакеті було прізвище останньої. Приїхавши в с.Біла Кринця вони разом з нею отримали пакет, а, вона, ОСОБА_15 написала, що претензій до ОСОБА_19 щодо отримання пакета не має. Після цього були затримані працівниками СБУ у Рівненській області. При розкритті пакета в іграшці було виявлено таблетки, що це за таблетки і кому вони належали вона не знає. Знає, що ОСОБА_16 замовляла таблетки для схуднення, оскільки остання, перебуваючи в Італії, купувала вказані таблетки. Ніяких активних дій щодо отримання вищевказаної посилки у ОСОБА_19 вона не приймала. Ніяких наркотичних засобів чи психотропних речовин вона ніколи не виготовляла і не збиралась їх виготовляти. Що стосується виявлених у квартирі АДРЕСА_5 баночок з рідиною жовтого кольору, то може пояснити, що у вказаній квартирі проживали ОСОБА_16 і ОСОБА_18 , що вони там робили, не знає. Дана квартира належить на праві власності її батькам. Вона ніколи не бачила щоб останні вживали чи виготовляли наркотичні чи психотропні речовини. ОСОБА_18 дійсно в березні 2012 року проводив ремонт вищевказаної квартири. З ОСОБА_12 вона перебувала в дружніх відносинах, він часто пересилав їй грошові кошти та інші речі.
Суд вважає, що винність ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.311 та ч.1 ст.313 КК України, ОСОБА_7 у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.396, ч.1 ст.309 КК України крім визнання ними своєї вини, підтверджується також іншими доказами, зібраними та перевіреними у судовому засіданні. Хоча ОСОБА_8 не визнала своєї вини у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.305 та ч.2 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, її винність підтверджується зібраними в ході досудового слідства та дослідженими й перевіреними у судовому засіданні доказами, а саме показаннями обвинувачених, свідків, висновками експертів, речовими доказами та іншими доказами.
Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що він разом з батьком перевозить вантажі з м.Віченцо Італія в Україну. 13 січня 2013 року до них підійшов італієць і попросив передати посилку паперовий пакет в Рівне, на якому було написано прізвище ОСОБА_20 та номер телефону. Що було в пакеті він не перевіряв. Проїхавши митний контроль «Тиса» Чопської митниці, вони 14 січня прибули в с.Біла Криниця. В цей же день ввечері, до них приїхала ОСОБА_15 , з якою вони знайомі, оскільки бачив її раніше, і попросила віддати вказану посилку. Однак дану посилку їй не віддали, так як на ній було написано прізвище ОСОБА_16 . Пізніше приїхала ОСОБА_16 з ОСОБА_15 на таксі, і вони отримали дану посилку. Перед цим стосовно отримання посилки між ОСОБА_15 і ними виникла суперечка, яка переросла у бійку. Отримавши посилку, остання написала розписку, що претензій щодо отримання посилки немає. Вказана посилка була віддана ОСОБА_15 , ОСОБА_16 щодо отримання посилки ОСОБА_15 претензій не пред`являла. Після цього всі були затримання працівниками СБУ у Рівненській області. При огляді пакета працівники СБУ у Рівненській області відкрили м`яку іграшку, в якій виявили два пакетики з таблетками.
Аналогічні показання дали у судовому засіданні свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_21 .
Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні показав, що в грудні 2012 року СБУ у Рівненській області було отримано оперативну інформацію, що ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 займають перевезення та виготовленням наркотичних та психотропних речовин. У зв`язку з цим на них була заведена оперативно-розшукова справа. З оперативної інформації стало відомо, що в січні 2013 року з Італії буде передана посилка для вказаних осіб, в якій будуть знаходитись таблетки для виготовлення психотропних речовин. Він безпосередньо участі у затриманні вказаних осіб та вилученні таблеток не брав.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_23 у судовому засіданні показав, що він знайомий з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . В останнього ніколи наркотичні засоби не купував і не знає чим він займається. Що стосується ОСОБА_7 , то бачив один раз її в кафе, і не знає чим вона займається .
Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні показав, що ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знімали у нього квартиру м.Здолбунові. Передоплату за квартиру робив ОСОБА_18 . Стосунки з ними були нормальні, і він не бачив щоб вони займались виготовленням чи продажем наркотичних засобів.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_25 показав, що знає ОСОБА_6 з літа 2012 року. Він працює таксистом і було 5-6 випадків, коли возив останнього влітку 2012 року у м.Здолбунів. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 особисто не знає. Бачив випадки, що ОСОБА_18 продавав білий порошок іншим особам, а також сам вживав.
Свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні показав, що знає ОСОБА_6 , який проживає в м.Здолбунові, і являється його другом. ОСОБА_8 знає образно, ніколи не бачив. Про те, що ОСОБА_18 займається виготовленням та реалізацією наркотичних чи психотропних речовин йому нічого не відомо.
Допитаний як свідок ОСОБА_27 показав, що знайомий з ОСОБА_6 і зустрічався декілька разів з ним в м.Острозі. В 2012 році було декілька випадків, що він їздив в м.Здолбунів, і брав у останнього наркотичні засоби для власного вживання. Під час поїздки автомобілем ніяких розмов щодо купівлі наркотичного засобу не було. З ОСОБА_8 та ОСОБА_7 він не знайомий.
Свідок ОСОБА_28 показав, що візуально знає ОСОБА_6 , оскільки познайомився з ним через ОСОБА_27 . Він має свій автомобіль, і разів 7-8 возив їх в м.Здолбунів. Під час поїздок чув, що хлопці розмовляли між собою щодо наркотичного засобу, і був випадок, що вони курили в автомобілі наркотичний засіб.
Свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні показав, що знає ОСОБА_6 з дитинства, оскільки проживають разом у м. Здолбунові. Ніколи наркотичних засобів у останнього не купував, і не знає випадків, щоб той виготовляв наркотичні засоби. Були випадки, що вони удвох курили наркотичний засіб «первітин». З ОСОБА_8 та ОСОБА_7 особисто не знайомий.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_30 показав, що знайомий з ОСОБА_6 з 2011 року. Було декілька випадків, що вони з ним курили наркотичний засіб «первітин», звідки він у ОСОБА_18 , не знає. Стосовно виготовлення та продажу останнім наркотичних чи психотропних засобів нічого пояснити не може. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 особисто не знає.
Допитаний в якості свідка під псевдонімом ОСОБА_31 показав, що знайомий з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_32 . Чув від інших людей, що останні займались купівлею в Італії таблеток та виготовленням з них наркотичних та психотропних речовин протягом літа 2012 року. Про те, що ОСОБА_16 та ОСОБА_15 виготовляли та продавали наркотичні засоби нічого не відомо. Чув, що ОСОБА_18 нібито продавав наркотичний засіб в м.Здолбунові, а потім в м.Рівному. Особисто він у останнього наркотичні засоби не купував. Були випадки, що він з ОСОБА_18 курили наркотичний засіб «первітин».
Допитаний під псевдонімом в якості свідка ОСОБА_33 у судовому засіданні показав, що чув від інших людей, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_34 влітку 2012 року займались перевозкою з Італії та виготовленням наркотичних та психотропних речовин. Таблетки, з яких виготовлялись наркотичні засоби передавались знайомим італійцем ОСОБА_15 з ОСОБА_17 . Вказані наркотичні засоби реалізовувались в м.Рівному. Особисто він цього не бачив, і у них не купував наркотичний засіб. З ОСОБА_15 та ОСОБА_16 особисто не знайомий.
Свідок ОСОБА_35 у судовому засіданні показав, що 14 січня 2013 року він на прохання ОСОБА_8 , її автомобілем поїхав в с.Біла Криниця Рівненського району для отримання посилки з ОСОБА_17 . Приїхавши по місцю призначення, посилку останній не видали, оскільки вона була адресована на прізвище ОСОБА_16 . Отримавши відмову у видачі посилки, ОСОБА_15 кричала, нецензурно висловлювалась та погрожувала особам, у яких була посилка, фізичною розправою, намагалась бейсбольною «битою» вдарити власників будинку. Він був при затримання ОСОБА_15 та ОСОБА_16 працівниками СБУ у Рівненській області, і було вилучено посилку з ОСОБА_17 , в мякій іграшці якої знаходились два пакетика з таблетками.
Допитаний як свідок ОСОБА_36 показав, що 14 січня 2013 року біля 22 год. він на прохання дівчини та хлопця поїхав в с.Біла Криниця Рівненського району. Не доїхавши до вказаного ними будинку, він зупинився, і вказані особи далі пішли пішки до необхідного будинку. Оскільки у них не було грошей, то дівчина залишила в заставу телефон. Через 15-20 хвилин до нього підійшли працівники СБУ в Рівненській області, і повідомили, що вказані особи затримані. Більше він їх не бачив.
Експерт ОСОБА_37 у судовому засіданні показав, що він проводив експертне дослідження наданих на експертизу тільки 4 таблеток. Оскільки ці таблетки однорідні і заводського виготовлення, то підстав проводити експертизу по всім таблеткам не було. Чотири таблетки були знищені, а інші збережені. У даних таблетках заводського виготовлення кількість однорідних речовин однаково. Повністю підтримує висновок експерта № 34.
Допитаний слідчим суддею апеляційного суду м.Венеції за дорученням СБУ в Рівненській області відповідно до надання міжнародної правової допомоги в якості свідка ОСОБА_38 показав, що знайомий з ОСОБА_39 з жовтня 2011 року, а з ОСОБА_7 з 2012 року. Він являється другом родини ОСОБА_15 і перебуває з нею в дружніх стосунках. В 2012 році вони звернулись до нього з проханням відправити сумку, яку забула ОСОБА_16 у нього дома, під час перебування її в Італії.. Коли він відправляв вказану посилку в Україну, то бачив, що там знаходився одяг. Тоді він купив в подарунок до різдвяних свят різних солодощів, і 13 січня 2013 року через двох українців передав сумку з стадіону Венеції. Вказану сумку відправляв на прохання ОСОБА_16 . Хто написав на посилці прізвище ОСОБА_16 та номер телефону не пам`ятає, можливо і він. Чий це номер телефону конкретно не пам`ятає. Ніяких таблеток він у вказану посилку не передавав. Стосовно таблеток під назвою «реактін», то може пояснити, що вони є у вільному продажі в Італії, є протиалергійними, і для купівлі рецепта не потрібно. Про те, що вказані таблетки містять «прекурсор», він не знав.
Винність ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується і висновками експертів, письмовими та речовими доказами.
Так, з протоколу огляду місця події від 14 січня 2013 року вбачається, що було оглянуто підвальне приміщення житлового приміщення в АДРЕСА_6 , що належить ОСОБА_21 та пакет, в якому знаходилось два поліетиленових пакета з білими таблетками. (а.к.п. 33-37 т.1).
Протоколом за результатами проведення негласного оперативно-розшукового заходу за оперативно-розшуковою справою № 1631 від 14 січня 2013 року та переглядом оптичного диску СД-Р № 165, у яких ведеться мова обвинувачених з іншими особами щодо придбання та можливого виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин. ( а.к.п.40-123 т.1).
Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 04 лютого 2013 року, згідно яких ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_35 та ОСОБА_40 впізнали ОСОБА_12 як особу, яка передавала посилку з м.Віченца Італія в м.Рівне на ім`я ОСОБА_16 (а.к.п.148-149,154-155,178-179,189-190 т.1).
Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 лютого 2013 року, 21 березня 2013 року, 29 березня 2013 року, згідно яких свідками було впізнано по фотографії ОСОБА_41 , яка в м.Падова Італія спілкувалась з гр. ОСОБА_42 та близько знайома з ОСОБА_6 (а.к.п 194-195,261-262, 278-279,287-288 т.1).
Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 березня 2013 року, згідно яких свідками було впізнано по фотографіях ОСОБА_7 , яка знайома з ОСОБА_39 та ОСОБА_6 (а.к.п 274-275,289-290 т.1).
Протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29 березня 2013 року, згідно яких свідками було впізнано по фотографіях ОСОБА_6 , який близько знайомий з ОСОБА_7 та ОСОБА_39 (а.к.п.276-277,291-292 т.1).
Висновком фізико-хімічної експертизи № 34 від 15.01.2013 року, згідно якого у пігулках білого кольору в кількості 691 штука міститься прекурсор «псевдоефедрин» масою нетто 33,95 г., який відноситься до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю (а.к.п. 6-10 т. 2).
Висновком фізико-хімічних експертизи № 38 від 17.01.2013 року (а.к.п 16-23 т. 2), № 47 від 06.02.2013 року (а.к.п 40-46 т. 2), № 46 від 21.02.2013 року (а.к.п. 62-72 т. 2), відповідно до яких у порошкоподібній речовині білого кольору міститься психотропна речовина метамфетамін (первітин), обіг яких обмежено, вагою 0,1531 г., у подрібненій речовині рослинного походження зеленого кольору виявлено наркотичний засіб канабіс вагою 0,37 г., обіг яких заборонено, в таблетці білого кольору масою нетто 0,386 г. виявлено прекурсор псевдоефедрин. Крім того, на внутрішній поверхні скляної колби електролампочки розжарювання виявлено метамфетамін (первітин), в каністрі ємністю 5 кубічних дециметрів виявлено прекурсор соляну кислоту концентрацією 16,47%. Загальний об`єм прекрсору (соляної кислоти) становить 51,9 %. В двох пляшках ємністю 0,5 та 2,0 кубічних дециметра міститься прекурсор псевдоефедрин, в каністрі ємністю 5 кубічних дециметрів міститься прекурсор соляна кислота концентрацією 30,14%, об`ємом 2,89 сантиметрів кубічних - стосовно яких встановлені засоби контролю, на внутрішніх поверхнях скляної конічної колби, зворотного холодильника та шланга виявлено психотропну речовину метамфетамін (первітин), обіг якого заборонено. Скляні циліндри, стакани, колби, холодильники, гумові корки, тощо мають спеціальне хіміко-технологічне призначення (можуть служити лабораторним обладнанням або його частинами для використання при проведенні операцій, в результаті яких відбувається перетворення прекурсорів (наприклад псевдоефедрину) на готові до використання форми психотропних речовин ( метамфетаміну), відмірювання певних кількостей об`ємів) рідин, їх змішування для проведення хімічних реакцій, проведення хімічних реакцій, виділення (екстракція) певних продуктів таких реакцій, тощо. Наявність залишків психотропної речовини (метамфетамін) на скляному холодильнику, конічній колбі, гумових корках чорного кольору та шланзі вказують на можливість викисання даних предметів (хімічний посуд) в якості основного (типу реактор) та допоміжного лабораторного обладнання (типу «перегінний куб») у процесі виготовлення та виділення готової форми психотропної речовини (метамфетамін). Розчин соляної кислоти, залишки (псевдоефедрину, червоний фосфор) могли бути використані у процесі виготовлення (виділення,очищення) готових форм психотропної речовини (метамфетамін).
Залишки на вищевказаному обладнанні психотропних речовин та прекурсорів, виявлені експертом, об`єктивно підтверджують факт використання ОСОБА_18 цього обладнання саме для виготовлення психотропних речовин і відповідають його показанням.
Висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 116 від 04.03.2013 року та № 117 від 05.03.2013 року (а.к.п 89-91, 97-98 т. 2), відповідно до яких в пакеті знаходиться канабіс , який є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг яких заборонено масою 2,62 та 2,53 г., в двох баночках виявлено соляну кислоту масою 5,4 мл. За вмістом основної діючої речовини (псевдо ефедрину) морфологічним ознаками (маса, розміри, фактура), наявністю однакового витисненого малюнка (у вигляді кола) …. Таблетки білого кольору, вилучені 14.01.2013 року в ході огляду місця події … (згідно постанови слідчого) та таблетка білого кольору круглої форми, вилучена 15.01.2013 року в ОСОБА_6 мають спільну групову належність, можуть мати спільне джерело походження.
Висновком дактилоскопічної експертизи № 3-20 від 21.02.2013 року, згідно якої на поверхні баночки з порошкоподібної речовиною всередині виявлено середній палець правої руки ОСОБА_6 (а.к.п.104-111 т. 2 ).
Висновком фізико-хімічної експертизи № 134 від 14.03.2013 року , згідно якої в наркотичному засобі канабіс міститься каннабіноїди та тетрагідроканнабінол массою нетто 3,495 г. (а.к.п 117-120 т.2).
Висновками криміналістичних експертиз відео-звукозапису № 671\672, № 818\819 від 12 квітня 2013 року , № 820\821, № 822\823 від 17 квітня 2013 року, № 824\825, № 826\827 від 19 квітня 2013 року , № 667\668 від 23 квітня 2013 року, № 683\684, № 673\674 від 07 травня 2013 року, № 669\670 від 08 травня 2013 року, з яких слідує, що в записах розмов на компакт-дисках зафіксоване усне мовлення ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 (а.к.п 136-144,146-151,153-157,159-164,166-171,173-177,181-184,190-193,197-201,206-209 т.2).
Переводом усного мовлення під час телефонних розмов, що зафіксовані протоколами за результатами проведення негласного оперативно-розшукового заходу з італійської мови на українську мову між ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та іншими особами, з яких слідує розмова щодо наркотичних засобів (а.к.п 49-115 т. 3).
Протоколом обшуку від 15 січня 2013 року, в ході якого в АДРЕСА_2 вилучено обладнання для виготовлення наркотичного засобу та психотропних речовин (а.к.п 123-126 т. 3).
Протоколом обшуку від 16.01.2013 року у квартирі АДРЕСА_8 , в процесі якого вилучено обладнання для виготовлення наркотичного засобу та психотропних речовин (а.к.п. 138-141 т. 3).
Протоколом обшуку від 15.01.2013 року у квартирі АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено предмети та обладнання для виготовлення психотропних речовин (а.к.п. 147-150 т. 3).
Протоколом огляду речей від 02 березня 2013 року, відповідно до якого оглянуто ноутбук «Самсунг», що належить ОСОБА_43 (а.к.п 164-170 т. 3).
Протоколами огляду речей від 02 лютого 2013 року, згідно якого оглянуто телефон, наданий ОСОБА_44 , в якому містяться телефонні номери ОСОБА_18 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , комп`ютера ОСОБА_16 з телефонами обвинувачених. (а.к.п 171-176 т. 3).
Протоколом огляду від 02 квітня 2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_45 на подвір`ї будинку виявлено обладнання та ємності для виготовлення психотропних речовин (а.к.п 177-184 т. 3).
Постановами про визначення, приєднання до кримінального провадження речових доказів від 07 березня 2013 року, 08 квітня 2013 року, а саме м`якої іграшки, в якій знаходяться два поліетиленових пакети з 691 білими пігулками, скляної банки ємністю 05 кубічних дециметра, поліетиленової каністри з прекурсором соляною кислотою, цоколя від електролампочки, клаптика фольги зі слідами жовтого кольору, чотири пакети в яких містяться порошкоподібна речовина білого кольору, психотропна речовина метамфетамін (первітин), таблетка білого кольору, що містить прекурсор псевдоефедри, паперовий згорток з канабісом, скляної конічної колби, зворотного скляного холодильника з під`єднаними шлангами до охолоджуваної трубки, пляшку з полімерного матеріалу з нашаруванням порошкоподібних речовин, гумових корок, один з яких газохідною трубкою, подрібненої речовини канабіс, скляної банки з рідиною жовтого кольору яка є прекурсором соляною кислотою, телефон «Айфон» Бударіної, канабіс в паперовому згортку, телефон «Айфон» у ОСОБА_46 , дві скляні ємності об`ємом 100 мл. з написом «Йод розчин спиртовий», скляної ємності об`ємом 100 мл. З написом «етіл спиртовий», два шланги з безбарвного полімерного матеріалу, ноутбука ОСОБА_15 (а.к.п 223-235, 236-238,239-240 т. 3).
Висновком криміналістичних експертиз відео-звукозапису № 679\680, № 675\676, № 677-678 , № 681\682 від 2 липня 2013 року, 1 липня 2013 року , 12 червня 2013 року на дисках СД-Р « Artex» та СД-Р компакт дисках «Verbatim», на яких зафіксоване усне мовлення ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а.к.п 2-25 т. 5).
Висновком комплексної судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та судової експертизи речовин хімічних виробництв № 14256\14-34 від 27.04.2015 року, відповідно до якої 587 таблеток містять у своєму складі псевдоефедрин, який є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю. Маса нетто таблеток складає 251,78 г. (а.к.п. 157-160 т. 7 ).
Оцінюючи показання ОСОБА_16 , в сукупності з іншими доказами, суд приходить до переконання, що вони є логічними та послідовними, і тому суд приймає їх до уваги і враховує при ухваленні вироку.
З показань допитаних обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та свідка ОСОБА_12 слідує, що останній є близьким знайомим ОСОБА_15 та її сім`ї, а не ОСОБА_16 , і саме з ОСОБА_15 , а не з ОСОБА_16 перебував у дружніх стосунках. Також беззаперечно встановлено, що саме ОСОБА_12 відправляв посилку з таблетками, що містять псевдоефедрин з Італії в м. Рівне.
З показань ОСОБА_15 , яка заперечує свою причетність до пересилання таблеток, ОСОБА_16 в ОСОБА_17 у ОСОБА_12 замовила таблетки від схуднення. Разом з тим, з показань останнього слідує, що відправлення посилки було обумовлено тим, що ОСОБА_16 забула сумку з одягом в Італії. При цьому щодо відправлення таблеток, жодних показань свідок ОСОБА_12 не дав. Бударіна в судовому засіданні показала, що жодних таблеток, в тому числі і від схуднення, в ОСОБА_17 вона не придбавала, їх пересилання з ОСОБА_17 не замовляла. Крім того, ОСОБА_16 категорична наголосила на тому, що ніяких речей в ОСОБА_17 не забувала. З показань останньої слідує, що про відправлення посилки з таблетками вона дізналась особисто від ОСОБА_15 , і лише тоді, коли посилка вже була доставлена. Досліджені докази свідчать про те, що саме ОСОБА_15 знала як перевізників та місце доставки посилки.
З показань допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_19 , які здійснювали автоперевезення вантажів з Італії в Рівне, в тому числі посилки з таблетками, слідує, що саме ОСОБА_15 перша приїхала за посилкою і хотіла її забрати, була особисто зацікавлена в отриманні цієї посилки і навіть вчинила конфлікт з перевізниками.
Стверджуючи про те, що у посилці мали знаходитися речі ОСОБА_16 , які остання забула в Італії, а також таблетки для схуднення, які начебто придбавалися для ОСОБА_16 , враховуючи при цьому, що сама посилка була адресована на ім`я ОСОБА_16 , ОСОБА_15 не змогла пояснити суду ні таку свою зацікавленість в отримання даної посилки, ні факту написання нею особисто розписки про відсутність претензій до перевізників. Крім того, під час огляду місця події, ОСОБА_15 вказувала, що у посилці знаходяться таблетки для виготовлення наркотичного засобу, а ОСОБА_16 пояснила, що там знаходяться речі та продукти харчування.
З досліджених по справі доказів слідує, що на посилці хоча і було зазначено прізвище ОСОБА_16 , однак телефон був записаний не останньої, а матері ОСОБА_15 . Обвинувачені ОСОБА_18 та ОСОБА_16 свою причетність до контрабанди вказаних таблеток заперечили і їх показання в цій частині жодними належними та допустимими доказами не спростовано.
Також з показань ОСОБА_16 слідує, що їй було відомо про можливість направлення з Італії в м. Рівне для ОСОБА_15 даних таблеток.
Наведене переконує суд в тому, що саме ОСОБА_15 за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою та ОСОБА_12 організувала та здійснила контрабанду прекурсорів, і саме вона мала їх отримати на території України. За таких обставин, суд визнає доведеним пред`явлене ОСОБА_15 обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.3 ст.305 та ч.2 ст.28, ч.3 ст.311 КК України.
Натомість доказів, які свідчили про вчинення вказаних злочинів ОСОБА_16 та ОСОБА_18 стороною обвинувачення суду не надано.
Органом досудового слідства дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.1 ст.307; ч.2 ст.28, ч.3 ст.305; ч.2 ст.28, ч.2 ст.311; ч.2 ст.311; ч.1 ст.313; ч.2 ст.313 КК України, ОСОБА_7 за ч 2 ст.28, ч.3 ст.305; ч.2 ст.28, ч.2 ст.311; ч.2 ст.313; ч.2 ст.311; ч.1 ст.309 КК України та ОСОБА_8 за ч.2 ст.28, ч.3 ст.305; ч.2 ст.28, ч.2 ст.311; ч.2 ст.311; ч.1 ст.317 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, про спільне його вчинення.
Учинення злочину групою осіб за попередньою змовою притаманне у вчиненні злочину беруть участь дві чи більше особи, які задовольняють вимоги суб`єкта злочину; між цими особами ще до початку злочину відбулася змова про спільне його вчинення. Форма змови вербальна (словесна) усна чи письмова або у формі конклюдентних дій для наявності співучасті не має значення. Змова про вчинення злочину може відбутися задовго до вчинення злочину чи прямо перед його вчиненням, але до замаху до нього. Змова між співучасниками може стосуватися місця, часу, способу вчинення злочину, тощо. Ця форма співучасті може бути як простою (співвиконання), так і складною, тобто з розподілом ролей.
Частиною 3 ст.305 КК України встановлена кримінальна відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, вчинену організованою групою, а також якщо предметом контрабанди були наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори в особливо великих розмірах.
Об`єктивною стороною вказаного злочину є переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Переміщення наркотичних засобів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю може здійснюватися шляхом ненадання документів та відомостей, необхідних для такого контролю, або надання підроблених документів чи неправдивих відомостей при пред`явленні наркотичних засобів для огляду посадовими особами митних органів, приховування цих засобів у спеціально виготовлених сховищах (тайниках) , тощо.
Суб`єктивна сторона вказаного злочину, є прямий умисел.
Частиною 3 ст.311 КК України передбачено кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів з метою їх використання для виробництва або виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин, вчинені організованою групою або в особливо великих розмірах.
Об`єктивна сторона даного злочину полягає у вчиненні будь-яких із вищевказаних альтернативних дій. Під виготовлення прекурсорів треба розуміти процес їх одержання з відповідної сировини будь-яким способом.
Жоден з допитаних у судовому засіданні свідків та самі обвинувачені ОСОБА_16 та ОСОБА_15 не підтвердили факт контрабанди ОСОБА_18 прекурсорів з метою виготовлення психотропних речовин. Крім того, останній не вчиняв жодних дій для контрабанди прекурсорів.
Обвинувачені як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи заперечували факт змови про вчинення якого-небудь злочину, а судом не здобуто будь-яких доказів стосовно змови обвинувачених на вчинення даних злочинів.
Бударіна також обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.313 КК України, а саме, у викраденні, привласненні, вимаганні обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодінні ним шляхом шахрайства, а також незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні, передачі чи продажу іншим особам такого обладнання, вчиненому повторно або за попередньою змовою групою осіб.
Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_18 , все обладнання для виготовлення психотропних речовин вилучене по місцю його проживання та по місцю проживання ОСОБА_16 , є єдиним цілим, і він особисто придбав його в магазині. Остання про наявність даного обладнання не знала і він їй про це обладнання нічого не говорив. Доказів, які свідчили б, що в діях ОСОБА_16 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.313 КК України, як органом досудового розслідування, так і судом не здобуто.
Що стосується інкримінування органом досудового розслідування ОСОБА_15 вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.317 КК України, а саме, організації або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою, та ч.2 ст.311 КК України - незаконного придбання, зберігання, перевезення прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб, то суд приходить до переконання, що в діях останньої відсутні ознаки складу даних злочинів.
Під наданням приміщення для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів необхідно розуміти забезпечення можливості одній чи кільком особам використовувати його у такий спосіб. Надання приміщення може полягати у дозволі незаконного вживання, виробництва чи виготовлення зазначених предметів у приміщенні, яким винний користується або яке знаходиться у його володінні. У даному випадку дії особи обмежуються лише наданням приміщення. Злочин вважається закінченим з моменту, коли таке приміщення фактично було надане, незалежно від того, чи було воно використане з цією метою.
Під час розгляду справи було встановлено, що квартира АДРЕСА_5 належить на праві власності батькам ОСОБА_15 . Як пояснила остання, у даній квартирі бували ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та інші особи. Однак наркотичних засобів вони там не вживали і не виготовляли. ОСОБА_16 та ОСОБА_18 також заперечили факт виготовлення та вживання у вищевказаній квартирі наркотичних засобів чи психотропних речовин. Належних та допустимих доказів, які б спростовували показання обвинувачених з цього приводу, судом здобуто не було.
ОСОБА_18 також показав, що знайдені по АДРЕСА_7 дві скляні баночки з соляною кислотою належать йому, ОСОБА_15 про них нічого не знала і їх не бачила.
Таким чином, у зв`язку з визнанням судом частини обвинувачення необґрунтованою, ОСОБА_6 підлягає виправданню за ч.2 ст.28, ч.3 ст.305 та ч.2 ст.28, ч.3 ст.311 К України, ОСОБА_7 - за ч.2 ст.313, ч.2 ст.311 КК України, а ОСОБА_15 - за ч.2 ст.311 та ч.1 ст.317 КК України, оскільки стороною обвинувачення доведено лише подію кримінальних правопорушень, однак не доведено, що вказані кримінальні правопорушення вчинено саме обвинуваченими.
Крім того, ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що придбав у невстановленої особи та невстановлений час, психотропну речовину метамфетамін (первітин) масою нетто 0,1531 гр., який зберігав без мету збуту по місцю свого проживання у квартирі АДРЕСА_4 , для власного вживання. Допустимих та належних доказів щодо наявності у ОСОБА_18 умислу на збут даної психотропної речовини судом не здобуто.
Також, ОСОБА_18 у судовому засіданні підтвердив факт купівлі обладнання для виготовлення психотропних речовин, як єдиного цілого. Частину обладнання він зберігав по місцю свого проживання, а частину обладнання, яке знаходилося в сумці, передав на зберігання ОСОБА_16 по місцю її проживання, яка не знала, що знаходиться в сумці, яку він їй передав. Також ОСОБА_18 показав, що придбав соляну кислоту в одній ємкості, однак зберігав її частинами у різних місцях.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_16 не вчиняла жодних дій щодо замовлення в Італії заборонених психотропних речовин, не знала що знаходиться в посилці, і не мала ніякого відношення до приховування від митного контролю даних психотропних речовин. Як пояснила сама ОСОБА_16 , вона здогадувалась що в посилці можуть бути заборонені в Україні психотропні речовини таблетки не менше 50 штук, однак в правоохоронні органи вона не повідомила, а приховала даний факт.
З Постанови Верховного Суду України № 5-30кс\12 від 07.02.2013 року, вбачається, що статтею 307 КК передбачено кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. За конструкцією та змістом склади цього злочину, в тому числі й кваліфіковані, є так званими складами з кількома альтернативними діяннями, що мають різний «предметний» зміст.
Тобто диспозиція цієї норми закону про кримінальну відповідальність перелічує кілька альтернативних діянь, кожне з яких як самостійно, так і в їх сукупності, причому у будь-якій кількості й поєднанні, становлять єдиний (одиничний) злочин.
На це звернуто увагу і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», у пункті 5 якої зазначено, що якщо в одній статті (частині статті) Особливої частини КК передбачені різні за своїм змістом діяння (статті 263, 307, 309 КК тощо), їх вчинення в різний час не утворює повторності злочинів у випадках, коли такі діяння охоплювались єдиним умислом особи. У цих випадках вчинені особою діяння стають елементами одного злочину (наприклад, незаконне виготовлення, придбання наркотичних засобів і наступне їх зберігання та перевезення; незаконне придбання вогнепальної зброї та бойових припасів і наступне їх зберігання та носіння).
Також згідно з роз`ясненнями, які містяться в абзаці 11 пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 16), злочини, передбачені статтями 307, 309 або 311 КК, визнаються закінченими з моменту вчинення однієї із зазначених у диспозиціях цих статей альтернативних дій. У випадках, коли винна особа вчинила одну або декілька зазначених дій, але не встигла вчинити іншу дію із тих, які охоплювались її умислом, скоєне слід розглядати як закінчений злочин за виконаними діями, а незавершена дія окремої кваліфікації як готування до злочину або як замах на злочин не потребує.
З огляду на викладене визначальним для правильної кримінально-правової оцінки послідовного вчинення діянь, альтернативно вказаних у кримінально-правовій нормі, зокрема у статті 307 КК, є з`ясування змісту суб`єктивного ставлення винної особи до вчинених нею діянь.
Якщо у винної особи був єдиний умисел щодо незаконного придбання, зберігання та збуту наркотичного засобу, психотропної речовини або їх аналогів в особливо великому розмірі, вчинені нею діяння щодо одного й того ж предмета злочину, без значного розриву в часі, належить розглядати як єдиний (одиничний) злочин і він має кваліфікуватися за частиною третьою статті 307 КК.
Однією із засад кримінального провадження, як зазначено у статті 7 КПК України, є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Згідно частини четвертої статті 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до вимог частини другої статті 8 та частини п`ятої статті 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Як зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Смирнов проти України» від 15 липня 2010 року, остаточне рішення від 15 жовтня 2010 року (пункт 53) та у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року, остаточне рішення від 17 червня 2011 року (пункт 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Оцінюючи досліджені по справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку,що дії ОСОБА_18 слід перекваліфікувати з ч. 1 ст. 307 на ч, 1 ст. 309 КК України, з ч. 2 ст. 311 на ч. 1 ст. 311 КК України, з ч. 2 ст. 313 на ч. 1 ст. 313 КК України, дії ОСОБА_16 необхідно перекваліфікувати з ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 305 та ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 311 КК України на ч. 1 ст. 396 КК України.
Під час розгляду кримінального провадження стороною захисту та обвинуваченою ОСОБА_15 подано клопотання про визнання доказів недопустимими та виключення їх із числа доказів, а саме, протоколу огляду місця події - будинку АДРЕСА_6 та отриманих за результатами проведення даної слідчої дії доказів, з посиланням на те, що досудове слідство проведено не уповноваженою особою, порушено право обвинуваченої на захист, а також застосування до обвинуваченої фізичного насилля зі сторони працівників СБУ в Рівненській області.
Приписи ч.1 ст.2 КПК України вимагають, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст.84 КПК України доказами в кримінальному проваджені є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Поняття належності та допустимості доказів визначено ст.ст.85,86 КПК України, відповідно до яких належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи не можливість використання інших доказів; допустимим визнається доказ, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.
Недопустимість доказів встановлена ст.ст. 87,88 КПК України.
З протоколу місця події від 14 січня 2013 року вбачається, що він був проведений у відповідності до вимог ст.ст.104,105,106,107,214,223,234,237 КПК України про можливе вчинення злочину, передбаченого ст.305 КК України. Вказаний огляд був проведений з участю понятих та з залученням ОСОБА_7 , власника приміщення ОСОБА_21 та ОСОБА_8 . Крім того, особам, які брали участь у проведення огляду, роз`яснювались вимоги ч.3 ст.66 КПК України. Відповідно до ч.1 ст.52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття статусу підозрюваного. На момент огляду ОСОБА_15 не вручалось письмового повідомлення про підозру. Остання також не заявляла клопотання про надання її захисника для участі у даній слідчій дії. Огляд місця події, як правило належить до числа слідчих (розшукових) дій, зволікання з проведенням яких може спричинити зміну обстановки, зникнення слідів злочину або особи, якою він був вчинений, предметів, які можуть стати згодом речовими доказами. Цим і зумовлений той факт, що огляд місця події, у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду (ч.3 ст.214 КПК України).
Що стосується зацікавленості понятих, то суд виходить з того, що у відповідності до ч.7 ст.223 КПК України, судом не здобуто жодних переконливих доказів, які свідчили б про те, що поняті ОСОБА_13 та ОСОБА_47 мають будь-яке відношення до роботи в правоохоронних чи судових органах, родинні або дружні чи неприязні стосунки з будь-ким із учасників судочинства або мають зацікавленість у результатах кримінального провадження.
Також суд вважає безпідставними твердження захисника обвинуваченої ОСОБА_15 щодо порушення правил підсудності, оскільки відповідно до ч.2 ст.216 КПК України слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених ст.305 та інших статей КК України.
Суд вважає, що під час затримання ОСОБА_8 працівниками СБУ у Рівненській області жодних підстав для нелюдського поводження, що принижує честь останньої не було, як не було і такого поводження, всі дії проводились в рамках кримінального провадження. Жодних належних та допустимих доказів щодо застосування до ОСОБА_15 насильства зі сторони працівників СБУ у Рівненській області судом не здобуто. Крім того, остання щодо застосування до неї фізичного впливу не подавала жодних скарг до прокуратури Рівненської області, а також скарги на дії слідчого або працівників СБУ у Рівненській області.
Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання про відмову у задоволення клопотання захисника ОСОБА_15 про визнання вищевказаних доказів недопустимими та виключення їх з числа доказів.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.1 ст.309, ч.1 ст.311 та ч.1 ст.313 КК України, ОСОБА_7 за ч.1 ст.396 та ч.1 ст.309 КК України та ОСОБА_48 за ч.2 ст.28, ч.3 ст.305 та ч.2 ст.28, ч.3 ст.311 КК України.
Суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та вчинення злочину вперше.
Обтяжуючих обставин в діях ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_48 суд не встановив. Під час розгляду справи адвокатами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подано клопотання, щодо можливого застосування відносно останніх амністії та звільнення їх від відбування основного покарання на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, оскільки ОСОБА_18 та ОСОБА_16 на день набрання чинності даним Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.
Що стосується особи обвинувачених, то суд враховує, що вони раніше не судимі, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувались, мають постійне місце проживання, де характеризуються з позитивної сторони, на обліку у лікарів нарколога та психіатране перебувають, ОСОБА_18 проходячи службу в ЗС України, де також характеризувався з позитивної сторони та мав ряд відзнак та грамот по добросовісному виконанню службових обов`язків.
При призначенні покарання суд враховує і те, що ОСОБА_15 не визнає своєї вини у скоєнні кримінальних правопорушень, однак вважає, що це є способом захисту обвинуваченої.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненихзлочинів,особи виннихта обставини, що пом`якшують покарання, суд вважає, що обвинуваченим має бути призначене покарання необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів, з ізоляцією від суспільства в межах санкції інкримінованих статей Кримінального Кодексу України та із звільненням ОСОБА_18 та ОСОБА_16 від відбування основного покарання на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_18 та ОСОБА_16 утримувались під вартою в СІЗО м. Рівне, відповідно з 18 січня 2013 року по 10 січня 2014 року та з 15 січня 2013 року по 10 січня 2014 року.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно з положенням ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Признаючи покарання у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Вказане покликано забезпечити індивідуалізацію покарання у кожному конкретному випадку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.370,374 КПК України , суд, -
УХВАЛИВ :
ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.28, ч.3 ст.305, ч.2 ст.28, ч.3 ст.311 КК України, ОСОБА_8 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.317 та ч.2 ст.311 КК України та ОСОБА_7 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.313 та ч.2 ст.311 КК України - та виправдати їх за недоведеністю вчинення ними вказаних злочинів.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.309, ч.1 ст.311 та ч.1 ст.313 КК України та призначити покарання :
За ч.1 ст.309 КК України у виді одного року і десяти місяців позбавлення волі;
За ч.1 ст.311 КК України у виді одного року обмеження волі ;
За ч.1 ст.313 КК України у виді одного року і шести місяців обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді одного року та десяти місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання.
ОСОБА_7 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.396 та ч.1 ст.309 КК України та призначити покарання:
За ч.1 ст.396 КК України у виді одного року позбавлення волі;
За ч.1 ст.309 КК України у виді одного року і шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді одного року і шести місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання.
Запобіжні заходи відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у виді домашнього арешту - скасувати.
ОСОБА_8 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.3 ст.305 та ч.2 ст.28 ч.3 ст.311 КК України та призначити покарання:
За ч.2 ст.28 ч.3 ст.305 КК України у виді десяти років і шести місяців позбавлення волі з конфіскацією 691 таблетки, що містить в собі прекурсор «псевдоефедрин» та з конфіскацією 1/2 частини майна, що належить їй на праві власності.
За ч.2 ст.28, ч.3 ст.311 КК України у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, що належить їй на праві власності.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді десяти років і шести місяців позбавлення волі з конфіскацією 691 таблетки, що містить в собі прекурсор «псевдоефедрин» та з конфіскацією 1/2 частини майна, що належить їй на праві власності.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити попередню у виді застави.
Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_8 термін затримання в період з 15 по 17 січня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно на користь держави витрати на проведення експертиз у сумі 30965,44 грн.
Речові докази, що знаходяться на збереженні у камері схову після набрання вироком законної сили знищити, а речові докази, що знаходяться при справі залишити при справі.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Обвинуваченим та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий : ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2
