КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" червня 2016 р. Справа№ 5011-11/15866-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Зубець Л.П.
Коршун Н.М.
при секретарі Драчук Р.А.
за участю представників:
від прокуратури Колодчина Р.В. - посв. № 041222 від 08.02.2016 року
від позивача Завалішина Г.С. - дов. № 21 від 23.05.2016 року
від відповідача Леськов В.П. - дов. № 95 від 05.08.2015 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства
«Пересувна механізована колона - 43»
на рішення господарського суду міста Києва
від 15.12.2015 року (головуючий суддя - Ващенко Т.М.,
судді Стасюк С.В., Ярмак О.М.)
у справі № 5011-11/15866-2012
за позовом Київського комунального об'єднання зеленого будівництва
та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд»
(далі - «Київзеленбуд»)
до Приватного акціонерного товариства
«Пересувна механізована колона - 43»
(далі - ПрАТ «ПМК-43»)
про стягнення 20506,76 грн. за договором №105
від 12.05.2014 р.
за участю прокуратури міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2015 року у справі № 5011-11/15866-2012 позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «ПМК -43" на користь "Київзеленбуд" 495 059 грн. 40 коп. - авансу, 5 883 грн. 90 коп. - пені, 10 018 грн. 87 коп. - витрат по сплаті судового збору, 5 889 грн. 94 коп. - витрат за проведення судової експертизи. В іншій частині в позові відмовлено.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову «Київзелебуд». В обґрунтування своїх вимог зазначив, що рішення суду є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт в своїй апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідач на виконання умов укладеного між позивачем та відповідачем договору підряду № 64/05 від 17.05.2012 року, розпочав будівельні роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року. Крім цього, позивач надав проектно-кошторисну документацію, на підставі якої повинні були виконуватись роботи з усіма погодженнями 28.11.2012 року, в той час як роботи на суму авансу мали бути виконані 11.10.2012 року. Оскаржуване рішення суперечить приписам ст.ст. 33, 42, 43, 11112 ГПК України, оскільки судом не виконано вказівок Вищого господарського суду, викладених в постанові від 17.06.2013 року при скасуванні рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2013 року і постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року тощо.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, справу № 5011-11/15866-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 15.03.2016 року.
14.03.2016 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача.
15.03.2016 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення відповідача.
В судовому засідання 15.03.2016 року оголошено перерву по справі на 12.04.2016 року.
11.04.2016 року в зв'язку з перебуванням судді Коршун Н.М. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження.
В судовому засіданні 12.04.2016 року оголошено перерву по справі на 17.05.2016 року в зв'язку з заміною судді Коршун Н.М. суддею Мартюк А.І. та необхідністю ознайомлення її з матеріалами справи.
17.05.2016 року через перебування судді Мартюк А.І. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження.
В судовому засіданні 17.05.2016 року оголошено перерву по справі на 31.05.2016 року в зв'язку із заміною судді Мартюк А.І. суддею Зубець Л.П. та необхідністю ознайомлення її з матеріалами справи.
В судовому засіданні 31.05.2016 року оголошено перерву по справі на 07.06.2016 року для підготовки судового рішення по справі.
03.06.2016 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли пояснення відповідача по суті апеляційної скарги.
06.06.2016 року через перебування судді Алданової С.О. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи та визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Коршун Н.М., Зубець Л.П.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, відкладено розгляд справи на 18.06.2016 року в зв'язку із задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
В судове засідання з'явилися представники позивача, відповідача та прокуратури, представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржене рішення за наведених в скарзі підстав скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Представник позивача та прокуратури доводи апеляційної скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.
Відповідно до ст. 99 ГПК України справи в апеляційній інстанції переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням передбачених у цьому розділі особливостей. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
В процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ст. 101 ГПК України).
Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Так, «Київзеленбуд» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ «ПМК-43» про стягнення 502 139,44 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що роботи за договором підряду № 64/05 від 17.05.2012 року відповідачем не виконано, документів на підтвердження виконання робіт не надано, відтак сплачений позивачем аванс підлягає поверненню замовнику.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.01.2013 року у справі № 5011-11/15866-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року, позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 495 059,40 грн. авансу, 1 180,00 грн. 3% річних, 5 883,90 грн. пені, 10 042,46 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2013 року рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2013. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013. у справі № 5011-11/15866-2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача та прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, при повторному розгляді справи суд першої інстанції встановив, що відповідач отримав від позивача аванс за договором підряду № 64/05 від 17.05.2012 року, однак у встановлені строки робіт на суму 495 059,40 грн. не виконав та після відмови позивача від договору й отримання вимог позивача про повернення грошових коштів, аванс останньому не повернув. Крім цього, відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по закінченню робіт не виконав, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань і він вважається таким, що прострочив виконання, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності за порушення договірних зобов'язань. Таким чином, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 495 059,40 грн., 5 883,90 грн. пені, відтак позов задовольнив частково тощо.
Апеляційний господарський суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так, цивільні права та обов'язки на підставі ст. 11 ЦК України виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Приписами ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як встановлено матеріалами справи, 17.05.2012 року між позивачем (далі - Замовником) та відповідачем (далі - Підрядником) після проведення конкурсних торгів, укладено договір підряду № 64/05 (далі - Договір), за умовами якого Підрядник зобов'язувався виконати роботи «Влаштування поливо-зрошувальної системи зелених насаджень на проспекті М. Бажана» (далі - об'єкт) відповідно до кошторисної документації (додаток № 1) та договірної ціни (додаток № 2), які є невід'ємними частинами Договору, а Замовник - прийняти й оплатити такі роботи.
Згідно п. 3.1 Договору, ціна договору за результатами проведених відкритих торгів становить 1 650 198,00 грн. в тому числі ПДВ 275 033,00 грн.
Сторонами погоджено (п. 11.1 Договору) строк дії договору з моменту його підписання до 31.12.2012 року, але у будь-якому разі до виконання сторонами своїх зобов'язань.
Місцевим судом встановлено, чого не спростовано відповідачем, що на виконання умов Договору, Замовник перерахував Підряднику аванс у розмірі 495 059,40 грн. відповідно до платіжного доручення № 759 від 10.07.2012 року.
Зобов'язанням на підставі ч. 1 ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Приписами ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (ст.ст. 612, 625 ЦК України).
Скасовуючи судові рішення попередніх судових інстанцій (постанова від 17.06.2013 року у справі № 5011-11/15866-2012), Вищий господарський суд України вказав на необхідність встановлення фактів: чи наявні докази відмови Замовника від Договору, чи своєчасно Підрядник розпочав роботу або виконує її повільно й неналежним чином. Одночасно, Вищий господарський суд вказав на те, що до матеріалів справи надані копії накладних № 1-24 від 24.04.2012 року, № 2-29 від 29.05.2012 року, № 03/07 від 03.07.2012 року, № 18-07 від 18.07.2012 року, № 27-11 від 27.11.2012 року (а.с. 129-133), згідно яких Замовник передав Підряднику технічну документацію, що мало б оцінюватися судом при визначенні своєчасності (несвоєчасності) виконання підрядних робіт. Крім цього, відповідачем надано копію видаткової накладної № 71-469 від 30.10.2012 року, на підставі якої відповідачем отримані від ТОВ «ВОК С» матеріальні цінності на суму 471 846,86 грн. на будівництво об'єкта за Договором, проте позивачем не спростовано, а судом не досліджено чи використані і в якій кількості ці матеріали і комплектуючі при виконанні робіт по влаштуванню поливо-зрошувальної системи зелених насаджень на проспекті М.Бажана.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ч. 1 ст. 846 ЦК України встановлено, що строки виконання робіт або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до п. 6.3.2 Договору, Підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором.
Договором (п. 5.1) сторони погодили термін виконання робіт Підрядником - до 15.08.2012 року.
Замовник протягом 5 днів після реєстрації Договору в органах державної казначейської служби та отримання від головного розпорядника бюджетних коштів може на підставі п. 4.5 Договору перерахувати підряднику за його заявкою аванс на придбання матеріалів в розмірі 30 відсотків від вартості договірної ціни. Строк виконання робіт на суму перерахованого авансу не повинен перевищувати трьох місяців з дня його отримання, а використання зазначених коштів підтверджується актами виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідкою КБ-3. Після закінчення тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ст. 849 ЦК України).
За умовами п. 6.2.4 Договору Замовник має право відмовитись від Договору та вимагати відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений Договором стає неможливим.
Як встановлено судом першої інстанції визначений п. 4.5 Договору тримісячний термін для виконання робіт відповідачем за Договором закінчився 11.10.2012 року.
Відтак, позивач листами № 148-06-3488 від 02.11.2012 року та № 148-06-3710 від 20.11.2012 року відмовився від Договору та просив Підрядника повернути сплачений Замовником за Договором аванс, що не заперечується відповідачем й підтверджується написом «отримано» та підписом уповноваженого працівника.
Супровідним листом № 148-1-1692 від 29.05.2013 року та повідомленням про вручення поштового відправлення позивачем, зазначені листи були повторно направлені відповідачу 31.05.2013 року та отримані ним. Листом № 148-06-271 від 12.02.2014 року позивач вкотре повідомив відповідача про відмову від Договору.
Відтак, судом першої інстанції, встановлено, що Замовник відмовився від Договору.
Як вище згадувалось, листом від 20.11.2012 року № 148-06-3713 позивач звернувся до відповідача з проханням повернути аванс за Договором в розмірі 495 059,40 грн., оскільки станом на 14.11.2012 року використання суми авансу Підрядником не підтверджено, актів виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт не надано.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На виконання вказівок Вищого господарського суду України, господарським судом міста Києва було призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлено ряд питань.
Згідно висновку експерта № 8048/14-42 від 29.07.2015 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що визначити на яку загальну суму виконані роботи за Договором підряду №64/05 від 17.02.2012 не вбачається за можливе. Роботи по влаштуванню поливно-зрошувальної системи згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року виконувались. Однак, визначити повний перелік та фактичний об'єм робіт з влаштування поливо-зрошувальної системи зелених насаджень на проспекті М.Бажана за Договором неможливо, як і перевірити використання матеріалів при монтажі поливно-зрошувальної системи.
Судом першої інстанції здійснено оцінку цього висновку експерта та встановлено, що такий містить повні відповіді на порушені питання, які відповідають іншим фактичним даним, в даному висновку узгоджується дослідницька частина та підсумковий висновок, а сам висновок є обґрунтованим та узгоджується з іншими матеріалами справи. Встановлені висновком судової експертизи факти, підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім цього, судом першої інстанції враховано, що саме відповідач має в розпорядженні документи, необхідні експерту, проте, не були надані на дослідження, зокрема, загальний журнал робіт та акти закриття прихованих робіт. Згаданий висновок судової експертизи спростовує заперечення, викладені в письмових поясненнях відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог.
Таким чином, місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем роботи виконувались повільно та неналежним чином, а станом на 11.10.2012 року не були виконані, що стало підставою для правомірної відмови позивача від Договору й надало право останньому вимагати від відповідача повернення суми сплаченого авансу.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду про те, що матеріали справи не містять доказів спростування позивачем акта виконаних підрядних робіт за грудень 2012 по формі № КБ-2В на суму 495 956,88 грн. за Договором, проте матеріали справи не містять й доказів передачі позивачу такого акту у встановленому Законом порядку, а тому підстав для надання правової оцінки згаданому акту немає.
Посилання відповідача на те, що з наявних в матеріалах справи службових записок працівників позивача можливо встановити, що позивач отримав згадані акти та заперечував лише їх сплату, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, за відсутності в матеріалах справи відповідних доказів.
З огляду на приписи ч. 2 ст. 193 ГК України, згідно яких кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, а також того, що відповідач не подав суду належних та допустимих доказів на спростування того, що він мав намір виконати або виконав хоча б частину своїх зобов'язань за Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача 495 059,40 грн. боргу є законними, обґрунтованими, відтак такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
За умовами п. 8.1.1 Договору Підрядник у випадку затримки закінчення робіт з вини підрядника на термін більший ніж 5 робочих днів, сплачує замовникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення.
Положеннями ст.ст. 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
Приписами ч. 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що 3% річних стягується за прострочення виконання грошового зобов'язання - в даному випадку повернення авансу.
Згідно п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
З огляду на те, що в розрахунку пені допущено помилку, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий суд, здійснивши власний розрахунок пені законно задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 883,90 грн. пені, а щодо вимог про стягнення з відповідача 1 180,00 грн. 3% річних вірно встановив, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судом першої інстанції законно визначено, що витрати по сплаті судового збору та витрати за проведення судової експертизи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Пересувна механізована колона - 43» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 15.12.2015 року у справі № 5011-11/15866-2012 - без змін.
Матеріали справи № 5011-11/15866-2012 повернути за належністю до господарського суду міста Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді Л.П. Зубець
Н.М. Коршун
