копія
Провадження 11-кп/792/200/17
Справа № 673/902/16-к Головуючий в 1-й інстанції Ягодіна Т. В.
Категорія: ст. 246 КК України Доповідач Федорова Н.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2017 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої – судді Федорової Н.О.,
суддів – Бережного С.Д., Марцинкевича А.М.,
секретаря – Купельської Н.П.,
з участю: прокурора – Павлишина В.І.,
представника потерпілого – ОСОБА_1,
захисника – ОСОБА_2,
обвинуваченого – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження № 12016240130000037 від 6 лютого 2016 року за апеляційними скаргами прокурора Деражнянського відділу Хмельницької місцевої прокуратури та обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 січня 2017 року, -
в с т а н о в и л а :
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, утриманців не має, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, -
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, і призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі з конфіскацією незаконно вирубаної деревини.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_3 обов’язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Виконання вироку в частині покарання ухвалено не здійснювати, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить іншого злочину і виконає покладений на нього обов’язок.
Після набрання вироком законної сили: речовий доказ бензопилу марки «Husqvarna», моделі SE56182 з серійним номером 200746040, яка зберігається в кімнаті речових доказів Деражнянського ВП Летичівського ВП ГУНП ухвалено конфіскувати; процесуальні витрати, пов’язані із залученням експерта в розмірі 3 303 грн. віднести на рахунок держави.
За вироком суду, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у незаконній порубці дерев у лісі, що заподіяло істотну шкоду, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 246 КК України.
Так, 31 січня 2016 року близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_4, перебуваючи на території власного домогосподарства по вул. Пушкіна, 9, у смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області, прийняв рішення про вчинення незаконної порубки лісу.
Реалізовуючи свій злочинний намір на вчинення незаконної порубки, ОСОБА_4 31 січня 2016 року близько 12 год. 00 хв., взявши бензопилу марки «Husqvarna» моделі SE 56182, серійний номер 200746040, помаранчевого кольору, діючи умисно, з корисливою метою, перебуваючи на території лісу, що належить на праві постійного користування Спеціалізованому лісогосподарському комунальному підприємству «Флора» (далі – СЛКП «Флора»), розташованого у кварталі 67, на перетині виділів 46 та 44, неподалік смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області, за допомогою вказаної бензопили, в порушення вимог ст.ст. 65-67, 69 Лісового кодексу України, Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761, не маючи дозволу (лісорубного квитка) на порубку дерев у лісі, здійснив незаконну порубку 33 дерев різних порід різного діаметру «Д», та висотою зрізу пенька «ВЗ». Зокрема, дерев породи клен у кількості 9 штук: Д – 15х14 см. ВЗ – 20 см.; Д – 6х8 см. ВЗ – 7 см.; Д – 10х10 см. ВЗ – 14 см.; Д – 9х8 см. ВЗ – 21 см., Д – 17х17 см. ВЗ – 23 см.; Д – 7х8 см. ВЗ – 15 см.; Д – 13х12 см. ВЗ – 19 см.; Д – 10х10 см. ВЗ – 18 см.; Д – 10х10 см. ВЗ – 15 см.; дерев породи верба у кількості 17 штук: Д – 24х21 см. ВЗ – 15 см.; Д – 18х17 см. ВЗ – 19 см.; Д – 10х11 см. ВЗ – 11 см.; Д – 10х9 см. ВЗ 10 см.; Д – 10х9 см. ВЗ – 22 см.; Д – 10х11 см. ВЗ – 18 см.; Д – 20х20 см. ВЗ – 20 см.; Д – 9х10 см. ВЗ – 14 см.; Д – 12х12 см. ВЗ – 15 см.; Д – 15х14 см. ВЗ - 17 см.; Д – 15х13 см. ВЗ – 13 см.; Д – 16х17 см. ВЗ – 22 см.; Д – 10х9 см. ВЗ – 10 см.; Д – 15х17 см. ВЗ – 15 см.; Д – 10х10 см. ВЗ – 11 см.; Д – 13х11 см. ВЗ – 13 см.; Д – 15х14 см. ВЗ – 10 см.; дерев породи граб у кількості 5 штук: Д – 7х8 см. ВЗ – 10 см.; Д – 15х12 см. ВЗ – 16 см.; Д – 6х5 см. ВЗ – 13 см.; Д – 12х13 см. ВЗ – 24 см.; Д – 8х8 см. ВЗ – 15 см. та дерев породи ясен у кількості 2 штуки: Д – 6х6 см. ВЗ – 19 см.; Д – 7х6 см. ВЗ – 24 см.).
У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 6 лютого 2016 року близько 10 год. 30 хв., завантаживши на гужовий транспорт порубані дерева вказаних порід, мав намір перевезти їх на територію власного домогосподарства по вул. Пушкіна, 9, в смт. Вовковинці, проте був виявлений лісником СЛКП «Флора».
Зазначеними злочинними діями ОСОБА_4 заподіяв шкоду СЛКП «Флора» на загальну суму 10353 грн. 97 коп.
Не погоджуючись з вироком суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та закрити кримінальне провадження.
Вирок вважає незаконним та необґрунтованим через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Суд першої інстанції не врахував, що для кваліфікації дій за ст. 246 КК України необхідно з’ясувати категорію захищеності лісу, чи заподіяно істотну шкоду, встановити причинний зв’язок між фактом незаконної порубки та наявністю істотної шкоди, а також визначити чи є СЛКП «Флора» власником земельної ділянки і розташованого на ній лісового фонду, на якому здійснено порубку, і як наслідок потерпілим, оскільки порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду не тягне відповідальності за вищевказаною статтею.
Так, в матеріалах кримінального провадження відсутні правовстановлюючі документи СЛКП «Флора» на право користування або права власності на земельну ділянку, на якій розташований ліс, де здійснено порубку, а саме, виділи 44, 46 кварталу 67. Не надані такі документи і представником підприємства на вимогу сторони захисту в ході судового розгляду справи, який повідомив, що державний акт на земельну ділянку, на якій розташований ліс, не видавався. Згідно повідомлення даного підприємства № 29 від 17 лютого 2016 року лісовий масив поблизу смт. Вовковинці Деражнянського району в кварталі 67 виділі 46 загальною площею 1,8 га знаходиться у його володінні і користуванні. Щодо лісового масиву в кварталі 67 виділі 44 відомості про належність лісового масиву СЛКП «Флора» відсутні.
Окрім того, судом не враховано повідомлення відділу Держгеокадастру в Деражнянському районі № 29-28-99.3-1956/15-16 від 16 серпня 2016 року, згідно якого державний акт на право постійного користування на земельну ділянку, розташовану на території Вовковинецької селищної ради, площею 530,3 га, цільове призначення – для ведення лісового господарства, на підставі рішення Хмельницької обласної ряди від 28 грудня 2000 року, СЛКП «Флора» не видавався, відомості про вищевказану земельну ділянку в державному земельному кадастрі відсутні.
Не з’ясовано чи на законних підставах росли зрізані ним дерева в охоронній зоні повітряної лінії електропередавання, адже відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 9 січня 1998 року № 4, на вказаній території забороняється вирощування будь-яких дерев.
Судом не враховано, що порубка дерев здійснювалась ним для розчистки просіки в межах лінії електропередавання з метою недопущення виникнення аварійних і надзвичайних ситуацій. Про це свідчать неодноразові його звернення до керівників ПАТ «Хмельницькобленерго» та Деражнянського РЕМ щодо вчинення дій по розчистці охоронної зони електричних мереж від дерев, які за висотою перевищували допустимі норми.
Окрім того, досудовим слідством не встановлено точного місця вирубки дерев, оскільки у повідомленні про підозру, в обвинувальному акті і вироку суду зазначено, що незаконна порубка дерев здійснювалась у кварталі 67 на перетині виділів 46 та 44. У протоколі огляду місця події від 14 квітня 2016 року вказано – квартали 44, 46 виділу 67, площею 0,7 га. У розрахунку шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, зазначено – квартал 67, виділ 46. На думку апелянта, такі розбіжності у процесуальних документах свідчать про те, що формулювання обвинувачення не відповідає фактичним обставинам справи.
Огляд місця події та заміри зрубаних дерев проводились слідчим з порушенням вимог КПК України, оскільки в протоколі огляду місця події не зазначено, яким вимірювальним пристроєм проведені заміри зрубаних дерев і яким чином визначено діаметри кожного зрубаного дерева. У доданій до протоколу огляду місця події план-схемі відсутні підписи понятих, спеціаліста, а також його підпис. А тому, на його думку, протокол огляду місця події від 6 лютого 2016 року та додана до нього план-схема є неналежними доказами відповідно до вимог ст. 84 КПК України.
Суд не врахував показання свідка ОСОБА_5, який повідомив, що порубка деревини відбулась на перетині/на смузі в кварталі 67, виділів 44, 46, але не в самому кварталі 67 виділі 46, якими користується СЛКП «Флора», що суперечить висновку суду, в якому зазначено, що порубка дерев здійснювалась як у кварталі 67 виділі 46, так і в кварталі 67 виділі 44. Окрім того, даний свідок повідомив, що у тому місці, де відбулась порубка, дерева не повинні рости, оскільки вони досягали до лінії електропередач, а зрізана ним верба екологічної цінності не представляє, лише – матеріальну, як деревина, а тому зрізані дерева не спричинили істотної шкоди СЛКП «Флора».
Безпідставними є твердження сторони обвинувачення про те, що вирубка зазначених насаджень спричинила істотну шкоду СЛКП «Флора», а підприємство є потерпілим. Так, дерева в охоронній зоні лінії електропередач не повинні були рости і підлягали вирубці, при цьому екологічна цінність значення не має і шкода навколишньому природному середовищу не заподіяна.
Зазначає, що відсутні докази на підтвердження існування причинного зв’язку між його діями та наслідками – спричиненням істотної шкоди навколишньому середовищу або СЛКП «Флора». Окрім того, суд не врахував, що суб’єктом права власності, в користуванні якого перебувають ліси, є держава, а не лісгоспи. Тому, шкода від незаконної порубки завдається державі, про що має бути зазначено в процесуальних документах, у тому числі, в обвинувальному акті та вироку суду.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить його змінити та призначити ОСОБА_3 покарання за ст. 246 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України незаконно вирубану деревину повернути власнику (законному володільцю) СЛКП «Флора». В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Не оспорюючи доведеність винуватості та правильності кваліфікації дій обвинуваченого, прокурор вважає, що вирок підлягає зміні у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Суд, в порушення вимог ст. 76 КК України, ст. 13 КВК України, при звільненні ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, незаконно поклав обов’язок щодо нагляду і контролю за виконанням вказаних вище обов’язків засудженим на орган, якого не існує – кримінально-виконавчу інспекцію, а не уповноважений орган з питань пробації.
Окрім того, ОСОБА_3 призначено покарання більш суворе, ніж передбачене в санкції статті, а саме в частині конфіскації незаконно вирубаної деревини. Так, суд не врахував вимог ч. 5 ст. 96-2 КК України, відповідно до якої спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої злочином, а також – п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, де зазначено, що гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено – переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, прокурора, які підтримали свої апеляційні скарги з мотивів, які в них наведені, заперечення проти скарг один одного, ознайомившись з матеріалами справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає відхиленню, а апеляційна скарга прокурора задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у незаконній порубці дерев у лісі, що заподіяло істотну шкоду, ґрунтуються на зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказах. Зокрема, даних:
- пояснень свідка ОСОБА_6, який показав, що будучи лісником СЛКП «Флора», 6 лютого 2016 року при обході виділу 44, кварталу 67, помітив як обвинувачений завантажував на віз порізані дерева. Оскільки на його зауваження не відреагував, повідомив про це по телефону директора СЛКП «Флора». Після приїзду адміністрації підприємства з’ясувалось, що лісорубний квиток на порубку дерев ОСОБА_4 не отримував, при цьому вирубав дерева породи «граб», «клен», «верба», «ясен»;
- пояснень свідка ОСОБА_5, який показав, що 6 лютого 2016 року за викликом адміністрації СЛКП «Флора» здійснював клеймування незаконно зрізаних ОСОБА_7 дерев різних порід, близько 34 штук;
- пояснень свідка ОСОБА_8, який показав, що в один із днів зими разом з обвинуваченим на прохання останнього їздив з ним до лісу за зрубаними деревами, які вже були складені та готові до завантаження;
- пояснень свідка ОСОБА_9, який працює головним інженером Деражнянського РЕМ. Останній показав, що із зверненнями до СЛКП «Флора» про надання дозволу на здійснення порубки дерев у захисній зоні ліній електропередач не звертався;
- протоколу огляду місця події та його додатку від 06.02.2016 року, відповідно до яких було виявлено у кварталі 67 виділі 46 лісу СЛКП «Флора» 33 сироростучих пеньки з різними діаметрами та висотою зрізу породи «верба», «клен», «ясен» та «граб», а також дерев’яну підводу із завантаженою лісовою продукцією у кількості 21 дерево різних порід та діаметрів;
- протоколу огляду місця події від 14.04.2016 року, проведеного з участю спеціаліста та свідка, відповідно до яких встановлене точне місце рубки дерев обвинуваченим, а саме: виділ 67, перетин кварталів 44 та 46;
- розрахунку Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, відповідно до яких шкода, заподіяна незаконною порубкою 33 дерев різних порід в лісовому масиві кварталу 67 СЛКП «Флора» становить 10 353 грн. 97 коп.;
-протоколу проведення слідчого експеременту та додатком у виді відеозапису від 23.05.2016 року з участю обвинуваченого, який в присутності захисника показав на місце вирізки дерев в січні 2016 року та продемонстрував як, за допомогою власних кроків, вимірював ширину захисної смуги електропередач, де, на його думку, він мав право здійснював рубку дерев;
- рішення Хмельницької обласної ради № 19 від 28.12.2000 року про передання у постійне користування СЛКП «Флора» земельної ділянки лісового фонду, загальною площею 7548,2 га та лісотехнічної документації;
- речовими доказами, які були вилучені під час огляду місця події, зокрема: 3 колоди деревини породи «граб», 43 колоди деревини порди «верба», 20 колод деревини породи «клен», бензопила марки «Husqvarna», моделі SE56182 з серійним номером 200746040.
Сам обвинувачений ОСОБА_4 визнав, що зрізав вищевказані дерева, але лише з метою розчищення ліній електропередач, вважаючи, що для цього ніякого дозволу отримувати не потрібно.
Суд першої інстанції при обґрунтуванні своїх висновків правильно послався на наведені докази в сукупності, оскільки вони в деталях узгоджуються між собою, у зв’язку з чим не викликають сумнівів в їх достовірності, і з достатністю вказують на винуватість обвинуваченого у незаконній порубці дерев у лісі, що заподіяло істотну шкоду. При цьому, визначаючи наявність такої, суд правильно врахував вартість вирубаних дерев, яка становить 10 353 грн. 97 коп., їх екологічну цінність, кількість вирубаних дерев, що становить 33 дерева, а також шкоду, яка заподіяна довкіллю.
При цьому суд навів докладні мотиви, з яких відкинув показання обвинуваченого, у яких він заперечив причетність до скоєного, посилаючись на те, що вирубані ним дерева росли у забороненій охоронній зоні електропередач, а тому дозволу на їх порубку отримувати не потрібно.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що суд першої інстанції не врахував відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження того, що СЛКП «Флора» є власником земельної ділянки і розташованого на ній лісового фонду, на якому здійснено порубку, в тому числі, правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою, на якій розташований ліс, зокрема, державного акту на право постійного користування земельною ділянкою; відомостей про вищевказану земельну ділянку в державному земельному кадастрі на увагу не заслуговують, виходячи з наступного.
Об’єктом злочину, передбаченого ст. 246 КК України є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення лісу як важливого елемента навколишнього природного середовища.
Предмет вказаного злочину є дерева і чагарники, які ростуть у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, у заповідниках або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.
З об’єктивної сторони злочин виражається у незаконній порубці дерев і чагарників.
Порубка є незаконною, якщо вона здійснюється, в тому числі, без спеціального на те дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером).
Порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду (ст. 4 Лісового кодексу України), не тягне відповідальності за ст. 246 КК. За наявності відповідних підстав такі дії можуть бути кваліфіковані як крадіжка, самоправство тощо (п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року, № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля»).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. До лісового фонду України не належать: зелені насадження в межах населених пунктів (парки, сади, сквери, бульвари тощо), які не віднесені в установленому порядку до лісів; окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.
Рішенням Хмельницької обласної ради від 28 грудня 2000 року за № 19 припинено право постійного користування земельними ділянками лісового фонду на території, в тому числі, Деражнянського районів сільськогосподарськими підприємствами, які у зв’язку з реформуванням аграрного сектору економіки припинили свою діяльність. Надано у постійне користування земельні ділянки лісового фонду Спеціалізованому лісогосподарському комунальному підприємству «Флора» (Деражнянський район) – загальною площею 7548,2 га.
З матеріалів справи, зокрема, з фототаблиць (а.к.п. 39-43), вбачається, що обвинувачений здійснив порубку дерев саме на лісовій ділянці, яка розташована поза межами населеного пункту с. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області, близько 5 км. від нього, яка не є сільськогосподарським угіддям, присадибною, дачною чи садовою ділянкою. Отже, відсутність у СЛКП «Флора» правовстановлюючих документів на лісові ділянки, а також відсутність інформації щодо вказаної земельної ділянки у державному земельному кадастрі, в даному конкретному випадку значення не мають, оскільки не спростовують незаконних дій обвинуваченого.
Твердження апелянта про те, що через розбіжності у процесуальних документах слідством не встановлено точного місця вирубки дерев також є необґрунтованими, виходячи з наступного. В обвинувальному акті від 27 грудня 2016 року місцем вчинення кримінального правопорушення зазначено квартал 67, перетин виділів 46 та 44, неподалік смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області. Оглядом місця події від 6 лютого 2016 року встановлено, що у кварталі 67 виділі 46 на відстані 7 м від електроопори, яка згідно даних протоколу була фактично орієнтиром, виявлено зрізані пні, які є сироростучими. Саме на вказане місце показував під час слідчого експерименту і сам обвинувачений. Оглядом місця події від 14 квітня 2016 року за участі понятих, свідка, який допомагав обвинуваченому привезти дерева, та директора СЛКП «Флора», тобто спеціаліста, встановлено більш детальніші координати правопорушення, а саме: квартал 67, перетин виділів 44 та 46, а саме: 490121 28,50 N (Пн.) 27037146,10 Е N (Сх.) Отже, розбіжностей щодо місця вчинення кримінального правопорушення, саме у процесуальних документах, немає. Що стосується розрахунку шкоди (а.к.п. 181), то незалежно від того, що в ньому зазначено лише квартал 67, виділ 46, без вказівки на перетин з виділом 44, кількість незаконно вирубаних дерев, в ньому вказана правильна – 33 шт., а отже сам розрахунок відповідає дійсній заподіяній шкоді.
Доводи апеляційної скарги про те, що огляд місця події та заміри зрубаних дерев проводились слідчим з порушенням вимог КПК України, оскільки в протоколі огляду місця події не зазначено, яким вимірювальним пристроєм проведені заміри зрубаних дерев і яким чином визначено діаметри кожного зрубаного дерева є такими, що не відповідають дійсності. Так, з фототаблиці, долученої до вказаного процесуального документа, вбачається, що заміри здійснювались за допомогою звичайного метра з поділками від 1 до 10 (а.к.п. 39, 46, 47).
З урахуванням зазначеного, інші доводи апеляційної скарги обвинуваченого не заслуговують на увагу, оскільки на законність рішення суду першої інстанції не впливають.
Отже, вирок суду першої інстанції про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні незаконної порубки дерев у лісі, що заподіяло істотну шкоду, ґрунтується на зібраних у справі доказах, а його дії правильно кваліфіковано за ст. 246 КК України.
Одночасно з цим, як вбачається з вироку, при призначенні обвинуваченому покарання, суд першої інстанції допустив помилку.
Так, при застосування ст. 76 КК України та визначенні обов’язків, покладених на обвинуваченого у зв’язку з його звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції помилково не врахував змін до цієї норми, внесені Законом України № 1492-У111 від 7 вересня 2016 року та які набрали чинності 8 жовтня 2016 року, відповідно до яких назва органу виконання покарання «кримінально-виконавча інспекція» була змінена на «уповноважений орган з питань пробації».
Окрім того, судом не були враховані при призначені покарання зміни до ст. 246 КК України, внесені Законом України № 1019-VIII від 18.02.2016 року, які набрали чинності 28.02.2016 року. Зокрема, відповідно до вказаних змін такий додатковий вид покарання як «конфіскація незаконно добутого» виключено. Отже, незалежно від того, що станом на час вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, вказане додаткове покарання було передбачене санкцією ст. 246 КК України, суд першої інстанції не мав права, з урахуванням вимог ст. 5 КК України (зворотної дії закону, що пом’якшує покарання), його застосовувати.
Натомість, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України така деревина повинна бути повернута її власнику.
За таких обставин, є обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність відповідної зміни вироку з підстав неправильного застосування ст.ст. 76 та 961 КК України.
Враховуючи наведені обставини, керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 413, 419 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 відхилити.
Апеляційну скаргу прокурора Деражнянського відділу Хмельницької місцевої прокуратури задовольнити.
Вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 січня 2017 року в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст. 246 КК України в частині додаткового покарання та покладення на обвинуваченого обов’язку, передбаченого ст. 76 КК України, змінити.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за ст. 246 КК України до 1 року позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КК України незаконно вирубану деревину повернути власнику (законному володільцю) Спеціалізованому лісогосподарському комунальному підприємству «Флора».
В решті вирок залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуюча : /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.О. Федорова
