Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 11-кп/4820/237/19
Справа № 673/902/16-к Головуюча в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст.246КК України Доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 травня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
доповідача - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
представника
потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016240130000037 від 06 лютого 2016 року, за апеляційними скаргами прокурора Деражнянського відділу Хмельницької місцевої прокуратури та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 січня 2017 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прилужне Летичівського району Хмельницької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, утриманців немає, непрацюючого, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік з конфіскацією незаконно вирубаної деревини.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком1 рік.
На підставі ст.76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_7 обов`язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Виконання вироку, в частині покарання, ухвалено не здійснювати, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить іншого злочину і виконає покладений на нього обов`язок.
Після набрання вироком законної сили: речовий доказ бензопилу марки «Husqvarna», моделі SE56182 з серійним номером 200746040, яка зберігається в кімнаті речових доказів Деражнянського ВП Летичівського ВП ГУНП ухвалено конфіскувати; процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі 3 303 грн. віднести на рахунок держави.
За вирокомсуду, ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у незаконній порубці дерев у лісі, що заподіяло істотну шкоду, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 246 КК України.
Так, 31 січня 2016 року близько 12 год. 00 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи на території власного домогосподарства по АДРЕСА_1 , прийняв рішення про вчинення незаконної порубки лісу.
Реалізовуючи свій злочинний намір на вчинення незаконної порубки, ОСОБА_7 31 січня 2016 року близько 12 год. 00 хв., взявши бензопилу марки «Husqvarna» моделі SE 56182, серійний номер 200746040, помаранчевого кольору, діючи умисно, з корисливою метою, перебуваючи на території лісу, що належить на праві постійного користування Спеціалізованому лісогосподарському комунальному підприємству «Флора» (далі СЛКП «Флора»), розташованого у кварталі 67, на перетині виділів 46 та 44, неподалік смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області, за допомогою вказаної бензопили, в порушення вимог ст.ст. 65-67, 69 Лісового кодексу України, Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 року № 761, не маючи дозволу (лісорубного квитка) на порубку дерев у лісі, здійснив незаконну порубку 33 дерев різних порід різного діаметру «Д», та висотою зрізу пенька «ВЗ». Зокрема, дерев породи клен у кількості 9 штук: Д 15х14 см. ВЗ 20 см.; Д 6х8 см. ВЗ 7 см.; Д 10х10 см. ВЗ 14 см.; Д 9х8 см. ВЗ 21 см., Д 17х17 см. ВЗ 23 см.; Д 7х8 см. ВЗ 15 см.; Д 13х12 см. ВЗ 19 см.; Д 10х10 см. ВЗ 18 см.; Д 10х10 см. ВЗ 15 см.; дерев породи верба у кількості 17 штук: Д 24х21 см. ВЗ 15 см.; Д 18х17 см. ВЗ 19 см.; Д 10х11 см. ВЗ 11 см.; Д 10х9 см. ВЗ 10 см.; Д 10х9 см. ВЗ 22 см.; Д 10х11 см. ВЗ 18 см.; Д 20х20 см. ВЗ 20 см.; Д 9х10 см. ВЗ 14 см.; Д 12х12 см. ВЗ 15 см.; Д 15х14 см. ВЗ - 17 см.; Д 15х13 см. ВЗ 13 см.; Д 16х17 см. ВЗ 22 см.; Д 10х9 см. ВЗ 10 см.; Д 15х17 см. ВЗ 15 см.; Д 10х10 см. ВЗ 11 см.; Д 13х11 см. ВЗ 13 см.; Д 15х14 см. ВЗ 10 см.; дерев породи граб у кількості 5 штук: Д 7х8 см. ВЗ 10 см.; Д 15х12 см. ВЗ 16 см.; Д 6х5 см. ВЗ 13 см.; Д 12х13 см. ВЗ 24 см.; Д 8х8 см. ВЗ 15 см. та дерев породи ясен у кількості 2 штуки: Д 6х6 см. ВЗ 19 см.; Д 7х6 см. ВЗ 24 см.).
У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 , 6 лютого 2016 року близько 10 год. 30 хв., завантаживши на гужовий транспорт порубані дерева вказаних порід, мав намір перевезти їх на територію власного домогосподарства по АДРЕСА_1 , проте був виявлений лісником СЛКП «Флора».
Зазначеними злочинними діями ОСОБА_7 заподіяв шкоду СЛКП «Флора» на загальну суму 10353 грн. 97 коп.
Не погоджуючись з вироком суду, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та закрити кримінальне провадження. Вирок вважає незаконним та необґрунтованим через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що суд першої інстанції не врахував, що для кваліфікації дій за ст. 246 КК України необхідно з`ясувати категорію захищеності лісу, чи заподіяно істотну шкоду, встановити причинний зв`язок між фактом незаконної порубки та наявністю істотної шкоди, а також визначити чи є СЛКП «Флора» власником земельної ділянки і розташованого на ній лісового фонду, на якому здійснено порубку, і, як наслідок, потерпілим, оскільки порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду, не тягне відповідальності за вищевказаною статтею.
Так, в матеріалах кримінального провадження відсутні правовстановлюючі документи СЛКП «Флора» на право користування або права власності на земельну ділянку, на якій розташований ліс, де здійснено порубку, а саме, виділи 44, 46 кварталу 67. Не надані такі документи і представником підприємства на вимогу сторони захисту в ході судового розгляду справи, який повідомив, що державний акт на земельну ділянку, на якій розташований ліс, не видавався. Згідно повідомлення даного підприємства № 29 від 17 лютого 2016 року лісовий масив поблизу смт. Вовковинці Деражнянського району в кварталі 67 виділі 46 загальною площею 1,8 га знаходиться у його володінні і користуванні. Щодо лісового масиву в кварталі 67 виділі 44 відомості про належність лісового масиву СЛКП «Флора» відсутні.
Окрім того, судом не враховано повідомлення відділу Держгеокадастру в Деражнянському районі № 29-28-99.3-1956/15-16 від 16 серпня 2016 року, згідно з яким державний акт на право постійного користування на земельну ділянку, розташовану на території Вовковинецької селищної ради, площею 530,3 га, цільове призначення для ведення лісового господарства, на підставі рішення Хмельницької обласної ряди від 28 грудня 2000 року, СЛКП «Флора» не видавався, відомості про вищевказану земельну ділянку в державному земельному кадастрі відсутні.Також, не з`ясовано чи на законних підставах росли, зрізані ним, дерева в охоронній зоні повітряної лінії електропередавання, адже відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 9 січня 1998 року № 4, на вказаній території, забороняється вирощування будь-яких дерев.
Апелянт вказує, що судом не враховано, що порубка дерев здійснювалась ним для розчистки просіки в межах лінії електропередавання з метою недопущення виникнення аварійних і надзвичайних ситуацій. Про це свідчать неодноразові його звернення до керівників ПАТ «Хмельницькобленерго» та Деражнянського РЕМ щодо вчинення дій по розчистці охоронної зони електричних мереж від дерев, які за висотою перевищували допустимі норми.
Окрім того, досудовим слідством не встановлено точного місця вирубки дерев, оскільки у повідомленні про підозру, в обвинувальному акті і вироку суду зазначено, що незаконна порубка дерев здійснювалась у кварталі 67 на перетині виділів 46 та 44. Упротоколі огляду місця події від 14 квітня 2016 року вказано квартали 44, 46 виділу 67, площею 0,7 га. У розрахунку шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, зазначено квартал 67, виділ 46. На думку апелянта, такі розбіжності у процесуальних документах свідчать про те, що формулювання обвинувачення не відповідає фактичним обставинам справи.
Огляд місця події та заміри зрубаних дерев проводились слідчим з порушенням вимог КПК України, оскільки в протоколі огляду місця події не зазначено, яким вимірювальним пристроєм проведені заміри зрубаних дерев і яким чином визначено діаметри кожного зрубаного дерева. У доданій до протоколу огляду місця події план-схемі відсутні підписи понятих, спеціаліста, а також його підпис. А тому, на його думку, протокол огляду місця події від 6 лютого 2016 року та додана до нього план-схема є неналежними доказами відповідно до вимог ст. 84 КПК України.
Також, суд не врахував показання свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що порубка деревини відбулась на перетині/на смузі в кварталі 67, виділів 44, 46, але не в самому кварталі 67 виділі 46, якими користується СЛКП «Флора», що суперечить висновку суду, в якому зазначено, що порубка дерев здійснювалась як у кварталі 67 виділі 46, так і в кварталі 67 виділі 44. Окрім того, даний свідок повідомив, що у тому місці, де відбулась порубка, дерева не повинні рости, оскільки вони досягали до лінії електропередач, а зрізана ним верба екологічної цінності не представляє, лише матеріальну, як деревина, а тому зрізані дерева не спричинили істотної шкоди СЛКП «Флора».
Безпідставними є твердження сторони обвинувачення про те, що вирубка зазначених насаджень спричинила істотну шкоду СЛКП «Флора», а підприємство є потерпілим. Дерева в охоронній зоні лінії електропередач не повинні були рости і підлягали вирубці, при цьому екологічна цінність значення немає і шкода навколишньому природному середовищу не заподіяна.
Зазначає, що відсутні докази на підтвердження існування причинного зв`язку між його діями та наслідками спричиненням істотної шкоди навколишньому середовищу або СЛКП «Флора». Також, суд не врахував, що суб`єктом права власності, в користуванні якого перебувають ліси, є держава, а не лісгоспи. Тому шкода, від незаконної порубки, завдається державі, про що має бути зазначено в процесуальних документах, у тому числі, в обвинувальному акті та вироку суду.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить його змінити та призначити ОСОБА_7 покарання за ст. 246 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України незаконно вирубану деревину повернути власнику (законному володільцю) СЛКП «Флора». В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Не оспорюючи доведеність винуватості та правильності кваліфікації дій обвинуваченого, прокурор вважає, що вирок підлягає зміні у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Суд, в порушення вимог ст. 76 КК України, ст. 13 КВК України, при звільненні ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, незаконно поклав обов`язок щодо нагляду і контролю за виконанням вказаних вище обов`язків засудженим на орган, якого не існує кримінально-виконавчу інспекцію, а не уповноважений орган з питань пробації.
Окрім того, ОСОБА_7 призначено покарання більш суворе, ніж передбачене в санкції статті, а саме в частині конфіскації незаконно вирубаної деревини. Так, суд не врахував вимог ч. 5 ст. 96-2 КК України, відповідно до якої спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої злочином, а також п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, де зазначено, що гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 12 квітня 2017 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 , в частині додаткового покарання та покладення на обвинуваченого обов`язку, передбаченого ст. 76 КК України, змінено. Засуджено ОСОБА_7 до 1 року позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. На підставі ст.76КК України покладено на ОСОБА_7 обов`язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 січня 2019 року ухвалу Апеляційного суду скасовано та призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Колегія суддів вважає, що Апеляційний суд не надав повної та належної оцінки обставинам, які підлягають обов`язковому доказуванню щодо завданої шкоди та її розміру довкіллю, що повинна ґрунтуватися на підставі висновку експерта, чого в межах данного кримінального провадження зроблено не було.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, обвинуваченого та його захисника, прокурора, на підтримку поданих апеляційних скарг, представника потерпілого, який вважає, що законні підстави для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого відсутні, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та прокурора підлягають до задоволення частково, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Виходячи зі змісту вказаної норми закону, вирок є обґрунтованим, якщо він ухвалений на матеріалах, повністю зібраних, всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину та про винуватість обвинуваченого у його вчиненні з достовірністю випливають із матеріалів провадження. Для цього у вироку повинні бути проаналізовані й оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази, які як підтверджують висновок суду, так і спростовують його.
Відповідно до вимог ст.374КПК України у мотивувальній частині вироку має бути наведена оцінка доводів, на які обвинувачений послався на свій захист. Суд повинен ретельно перевірити показання обвинуваченого і дати їм у вироку належну оцінку в сукупності з іншими доказами, що є у провадженні.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 246 КК України відноситься до категорії злочинів проти докілля. Диспозиція вказаної норми передбачає, що одним з обов`язкових елементів складу цього злочину є наявність істотної шкоди, завданої об`єкту злочинного посягання, тобто довкіллю.
Відповідно до абзацу 3 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004 року № 17 у справах про злочини та інші правопорушення, відповідальність за які передбачена статтею 246 КК України, шкода визнається істотною коли : були знищенні певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія грунту; тощо. Якщо внаслідок незаконної порубки дерев, чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав несе відповідальність за статтями 64-67 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями пункту 6 частини 2 статті 242 КПК України розмір шкоди довкіллю визначається на підставі висновку експерта.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, експертиза для визначення шкоди завданої довкіллю, не проводилась. Суд першої інстанції, грунтував свій висновок про наявність істотної шкоди лише на підставі розрахунку Державної екологічної інспекції, який не може вважатися висновком експерта.
Крім того, при визначенні наявності істотної шкоди, суд вийшов за межі обвинувачення ОСОБА_7 , обґрунтовуючи, заподіяння ним істотної шкоди ще й кількістю та видом знищених обвинуваченим дерев, які відносяться до цінних порід, що у вину йому не ставилося.
Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції вимоги ст. 91 КПК України, щодо обставин, які підлягають обов`язковому доказуванню в кримінальному провадженні належним чином не виконав.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав аналізу всім зібраним у провадженні доказам, тобто всім фактичним даним, які містяться в показаннях обвинуваченого, свідків, письмових доказах у провадженні, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не дотримався вимог п. 6 ч.2 ст. 242 КПК України, а тому питань, що вирішуються судом при ухвалені вироку, зазначених у ст. 374 КПК України, не виконав.
Таким чином, вищеназвані порушення кримінального процесуального закону колегія суддів вважає істотними, такими, що ставлять під сумнів законність та обґрунтованість ухваленого у провадженні вироку, оскільки він є передчасним, ухвалений без повного, всебічного та об`єктивного аналізу наявних у провадженні доказів, а тому не може визнаватися законним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Позбавлений можливості усунути суттєві протиріччя і апеляційний суд, оскільки допущено істотні порушення КПК України.
При новому судовому розгляді провадження суду необхідно належним чином дослідити та дати оцінку всім зібраним доказам в їх сукупності, одночасно перевіривши доводи, викладені в апеляційних скаргах прокурора та обвинуваченого, ухвалити рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Крім того, під час нового розгляду суду слід взяти до уваги положення статті 5 КК України та зміни до статті 246 КК України, внесені Законом України № 2531-VIII від 06 вересня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», що набрав чинності 01 січня 2019 року.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 407, 418 КПК України, колегія суддів,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Деражнянського районного суду Хмельницької області від 18 січня 2017 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
Призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Судді:
ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3
