|
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 |
У Х В А Л А
05 лютого 2018 року м. Київ № 826/4608/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І. розглянувши в письмовому провадженні заяву відповідача про роз’яснення судового рішення у справі за позовом приватного підприємства «Індивідуал» до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, в особі ПП “Індивідуал”, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) , третя особа: департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про зобов’язання відповідача прийняти відповідне рішення (розпорядження) про надання позивачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами відповідно до принципу мовчазної згоди згідно поданих заяв та отриманих описів за наступними адресами: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 70; місто Київ, вулиця Анни Ахматової, 3; місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 41; місто Київ, проспект Перемоги, 5; місто Київ, проспект Перемоги, 6; місто Київ, проспект Перемоги, 24; місто Київ, проспект Перемоги, 9; місто Київ, проспект Перемоги, 49/2 170 м від вулиці Гарматна у напрямку площі Перемоги; місто Київ, проспект Перемоги, 38, місто Київ, проспект Перемоги, 7; місто Київ, проспект Перемоги, 33; місто Київ, проспект Перемоги, 45; місто Київ, проспект Перемоги, 3; місто Київ, вулиця Борщагівська (біля шляхопроводу по проспекту Повітрофлотський); місто Київ, проспект Степана Бендери, вулиця Вербова (розподільчий трикутник на залізничному шляхопроводі, напрямок до ст. місто «Петрівка»); місто Київ, проспект Повітрофлотський, з’їзд на вулицю Борщагівську; місто Київ, вулиця Олени Теліги, 33; місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, 2.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2017 року позовні вимоги приватного підприємства «Індивідуал» задоволено у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року апеляційну скаргу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2017 року змінено, виклавши другий абзац резолютивної частини в іншій редакції.
Постановою Вищого адміністративного суду від 12 грудня 2017 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2017 року залишено без змін.
На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації (надалі – Заявник) надійшла заява про роз’яснення Постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування заявленої заяви Заявник зазначає, що йому не зрозуміла постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2017 року у справі №826/4608/17 щодо зобов'язання виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняти відповідне рішення про надання приватному підприємству «Індивідуал» дозволів на розміщення зовнішньої реклами без наявності у дозвільного органу належних документів та без проходження погоджувальної процедури.
Враховуючи, що судове рішення від 07.07.2017 року в адміністративній справі №826/4608/17 прийнято в порядку письмового провадження, а відтак, на підставі ч.3 ст. 254 КАС України, розгляд заяви про роз’яснення зазначеної ухвали також здійснюється у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву представника виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про роз’яснення постанови від 07.07.2017 року, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз’яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз’яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз’яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз’яснення судового рішення або відмову у його роз’ясненні може бути оскаржено.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз’яснення судового рішення.
В п.19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 р. "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Згідно п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про судове рішення в адміністративній справі” № 7 від 20.05.2013р. зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд зазначає, що підставою для роз’яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз’ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз’яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз’яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Зважаючи, що позивачем не наведено в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, а зазначено про необхідність роз’яснення підстав для ухвалення вищевказаного судового рішення, що згідно чинного законодавства не може вважатись підставою для звернення до суду із заявою про роз’яснення виконання рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення.
Окрім зазначеного, суд вважає, що зазначена постанова суду та постанова повністю є чіткою та зрозумілою за змістом.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 243, 254, 295, 297 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Відмовити представнку Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в роз’ясненні Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.07.2017.
У відповідності до вимог ст. ст. 293 та 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, встановлених ст. 294 цього Кодексу. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Келеберда