Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/144/17-ц
Провадження № 2/499/3/18
У Х В А Л А
Іменем України
"30" липня 2018 р. смт.Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., при секретарі судового засідання Кириловій С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іванівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
У судовому засіданні після допиту свідка ОСОБА_3, представник відповідача заявила клопотання про допит у якості свідка відповідача – ОСОБА_2, яка була присутня в судовому засіданні.
Представник відповідача заперечував проти задоволення даного клопотання, оскільки відповідач може надавати особисті пояснення по суті спору, та допит його як свідка є безпідставним.
Так, заслухавши заяви та заперечення сторін по справі, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні даного клопотання, у зв’язку з наступним.
В силу положень ст.ст.12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1,2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
Як вбачається з положень ч.1 ст.90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
Відповідно до ч.1 ст.234 ЦПК України якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за їхньою згодою можуть бути допитані як свідки згідно із статтями 230-232 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч.1, 2 ст.230 ЦПК України кожний свідок допитується окремо . Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в залі судового засідання під час розгляду справи.
Отже, враховуючи ту обставину, що відповідач перебувала в залі суду під час допиту іншого свідка, клопотання про її допит в якості свідка було заявлено після закінчення допиту ОСОБА_3, суд прийшов до висновку про неможливість допиту відповідача у якості свідка.
При цьому суд розяснює відповідачу, що вона має право надавати суду пояснення щодо суті спору та подавати докази, що підтверджують обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, користуватися іншими процесуальними правами, передбаченими ЦПК України, як сторона по справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 13, 69, 81, 84, 91, 230,234,260, 261 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача про допит відповідача у якості свідка – відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя
ОСОБА_4
