ПОСТАНОВА
Іменем України
26 вересня 2018 року
Київ
справа №200/27021/15-а (2-а/200/452/15)
адміністративне провадження №К/9901/21413/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року (суддя Богданенко І.Ю.) у справі № 200/27021/15-а (2-а/200/452/15) у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, в якому просив: визнати незаконною бездіяльність та зобов'язати прийняти рішення про знесення будинку № 3 по вулиці Братів Трохимових у місті Дніпропетровську для будівництва Дніпропетровського метрополітену та надати позивачу в якості компенсації за знесення будинку інше житлове приміщення нової забудови.
Ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (суддя Женеску Е.В.) від 28 грудня 2015 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 8 лютого 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною заявою.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника позивача залишено без руху та запропоновано апелянту у 30-денний строк з моменту отримання ухвали: подати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження; надати копію апеляційної скарги з письмовими матеріалами та документ про сплату (доплату) судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Не погоджуючись із ухвалою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 8 лютого 2017 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, представник позивача звернулася із касаційною скаргою, у якій просила скасувати зазначені судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 червня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 8 лютого 2017 року.
Іншою ухвалою цього ж суду від 4 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року, яка і є предметом перегляду касаційного суду.
У касаційні скарзі та у доповненнях до неї, заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права при постановленні ухвали віл 20 квітня 2017 року. Вважає, що при вирішенні справи судом апеляційної інстанції порушено принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Зазначає, що ухвала суду першої інстанції від 8 лютого 2017 року, яку оскаржено в апеляційному порядку, не була проголошена суддею у судовому засіданні, натомість, суддя запропонувала сторонам отримати копію судового рішення наступного дня. Копію судового рішення отримано представником позивача особисто 13 лютого 2017 року, та вже 16 лютого 2017 року, тобто у передбачений процесуальним законом строк, подано апеляційну скаргу. Звертає увагу на те, що у справі відсутній оригінал розписки про отримання 13 лютого 2017 року представником позивача копії ухвали суду першої інстанції від 8 лютого 2017 року, натомість відмітка про вручення копії судового рішення у зазначений день міститься на зворотній стороні обкладинки матеріалів адміністративної справи. Зазначена обставина, на переконання заявника, спричинила відмову у відкритті апеляційного провадження, що має бути виправлено касаційним судом.
Заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Так, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без руху у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження і непорушенням питання про поновлення цього строку, а також невідповідністю скарги вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині неподання документа про сплату судового збору в повному розмірі та копій скарги. Апелянту запропоновано: усунути зазначені судом недоліки апеляційної скарги; у 30-денний строк з моменту отримання ухвали звернутися до суду із заявою про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для такого поновлення.
20 березня 2017 року представник позивача - ОСОБА_2 подала клопотання про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги, вмотивоване тим, що позивач є непрацюючим пенсіонером.
Поряд з цим, цього ж дня представник позивача надіслала до суду квитанцію про сплату (доплату) судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому судом розмірі - 987,80 грн.
Також, 20 березня 2017 року представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, в якій зазначено, що 8 лютого 2017 року суддя Женеску Е.В. не проголошувала судового рішення, усно запропонувавши сторонам отримати копію ухвали наступного дня. Через хворобу представник позивача отримала копію ухвали лише 13 лютого 2017 року в приміщенні суду та 16 лютого 2017 року подала апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, у зв'язку з чим вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущено.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що строк подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, проголошену у повному обсязі 8 лютого 2017 року, розпочався 9 лютого 2017 року та закінчився 13 лютого 2017 року, тоді як апеляційну скаргу подано 16 лютого 2017 року, тобто з пропуском п'ятиденного строку з дня проголошення оскаржуваної ухвали. Суд апеляційної інстанції визнав, що наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини спростовуються матеріалами справи, а інших підстав для поновлення строку апелянтом не наведено і не доведено.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з таким висновком апеляційного суду, з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 186 КАС України (у редакції, яка діяла до 15 грудня 2016 року) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Частиною четвертою статті 189 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Як встановлено апеляційним судом, текст ухвали судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 8 лютого 2017 року проголошено в повному обсязі цього ж дня у судовому засіданні, на якому була присутньою представник позивача - ОСОБА_2, що підтверджується відомостями журналу судового засідання та технічним записом фіксації судового засідання, які долучено до матеріалів справи.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що представником позивача не надано жодних доказів на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовувала поважність причин пропуску строку подання апеляційної скарги, зокрема, про її відсутність в судовому засіданні під час оголошення суддею судового рішення.
Крім того, Суд враховує, що за змістом статті 43 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом і журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їхньої неповноти або неправильності. Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.
Якщо до технічного запису чи журналу судового засідання учасником процесу не подано зауважень, які б були прийняті і визнані судом, усі відображені у таких процесуальних документах обставини вважаються неспростованими і такими, що відповідають дійсності.
Позивач та його представник мали право та були спроможні ознайомитися із технічним записом і журналом судового засідання та, у разі їх неправильності чи неповноти, - подати письмові зауваження суду.
Таким правом вони не скористались, з урахуванням чого обставини, що зазначені у відповідних процесуальних документах суду, правомірно взяті до уваги судом апеляційної інстанції як фактичні обставини справи.
У касаційній скарзі заявник наголошує на тому, що оскільки повний текст ухвали від 8 лютого 2017 року отримано нею 13 лютого 2017 року (що підтверджується розпискою на зворотному боці обкладинки справи), то саме від цієї дати і має обраховуватися строк для подання апеляційної скарги.
Однак, Суд не може погодитися із такими доводами, оскільки приписами частини третьої статті 186 КАС України чітко визначено строки апеляційного оскарження у разі, коли судове рішення було проголошено судом у судовому засіданні.
Та обставина, що представником позивача 13 лютого 2017 року було особисто отримано в приміщенні суду копію судового рішення від 8 лютого 2017 року, не змінює дати початку перебігу строків апеляційного оскарження, визначеної відповідно до частини третьої статті 186 КАС України, та не впливає на мотиви апеляційного суду, з яких він виходив при постановленні оскаржуваної ухвали.
Крім того, апеляційним судом враховано, що доказів наявності інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема, хвороби, на яку посилалася представник позивача ОСОБА_2, також не надано.
Відтак, Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що доводи, викладені у заяві представника позивача про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не свідчать про неможливість своєчасно та у встановленому процесуальним порядку подати апеляційну скаргу.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 8 лютого 2017 року.
Отже, доводи, викладені у касаційній скарзі представника позивача, не знайшли свого об'єктивного підтвердження під час касаційного перегляду справи.
За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Судом апеляційної інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року залишити без змін, а касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Т.Г. Стрелець
