Провадження № 2/361/795/19
28.01.2019
У Х В А Л А
28 січня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Селезньової Т.В., при секретарі Корніюк К.А., з участю перекладача ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, представника Органу опіки та піклування ОСОБА_5, розглянувши в підготовчому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_2 Штеффана до ОСОБА_6 про визнання незаконним утримування дитини в Україні, про повернення дитини до місця постійного проживання в Федеративну Республіку Німеччина, про зобов’язання матері передати дитину батькові для забезпечення повернення дитини до місця її постійного проживання,
встановив:
Позовними вимогами, за якими відкрито провадження в даній цивільній справі, є:
1.Визнати незаконним утримування відповідачем в Україні малолітньої дитини – ОСОБА_2 Данієля, 09.07.2011р.н.;
2.Повернути малолітнього ОСОБА_2 Данієля до місця його постійного проживання у Федеративній Республіці Німеччина за адресою Штальбаумштрассе, 14, Гартенхауз, Лейпциг;
3.Зобов'язати відповідача (мати) передати малолітню дитину ОСОБА_2 Данієля позивачу (батьку) для забезпечення повернення дитини до Федеративної Республіки Німеччина до місця її постійного проживання.
У підготовчому провадженні відповідач заявила клопотання про призначення судової медико - психологічної експертизи на предмет визначення психологічного стану позивача, а саме визначення особливостей його психіки внаслідок соматичного захворювання, можливості правильно сприймати події, здатності адекватно сприймати, розуміти і відтворювати інформацію, здатності ефективно здійснювати піклування над дитиною. Експертна установа у клопотанні не зазначена.
Клопотання вмотивоване необхідністю визначити наявність ризику загрози життю та здоров'ю малолітньої дитини, з приводу якої виник спір, у разі повернення дитини в Німеччину та передачі її позивачу. Як на підставу відповідач посилається на захворювання, наявне у позивача, і на відомі їй випадки агресивної поведінки та роздратування позивача, застосування фізичного насильства до сина, що на думку відповідача може бути пов’язаним з станом здоров’я позивача. Висновок вказаної експертизи відповідач має намір використати як доказ на доведення свого аргументу щодо наявності небезпеки для дитини у разі передання її позивачу.
Разом з клопотанням про призначення експертизи відповідач заявив клопотання про витребування від позивача історії перебігу його захворювання.
Також відповідачем подано клопотання про призначення судової медичної експертизи на предмет вирішення тих самих питань щодо стану здоров’я позивача, - на той випадок, якщо суд не знайде підстав для призначення судової медико-психологічної експертизи.
Позивач та його представник заперечували проти задоволення вказаних клопотань, посилаючись на те, що підстав для призначення названих експертиз нема, і що вказаного відповідачем захворювання у позивача нема, і відповідно відсутня історія хвороби, яку просить витребувати відповідач.
Суд, розглядаючи клопотання, виходить з наступного:
Згідно ст.76, ст.77 ЦПК України доказами є дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмету доказування.
Згідно ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері, іншій ніж право , без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Враховуючи предмет спору в даній цивільній справі, де не вирішується спір між батьками з приводу встановлення опіки над дитиною чи позбавлення опіки або позбавлення батька батьківських прав тощо, враховуючи зазначений у статті 13 ЦПК України принцип диспозитивності та визначені законом межі розгляду цивільної справи (лише в межах заявлених вимог), а також проаналізувавши обґрунтування заявника, наведені у даному клопотанні, суд дійшов висновку, що ті обставини, на необхідність доведення яких вказує заявник, не є предметом встановлення у даній справі в межах заявленого позову і розгляду справи, а доказ, про здобуття якого просить заявник, не є необхідним, не стосується предмету доказування прямо чи опосередковано настільки, як це необхідно для цілей розгляду даної справи. При цьому суд також враховує, що стан здоров’я особи є конфіденційною інформацією, яка не може збиратись без достатніх на те підстав, передбачених законом. Підстави для обов’язкового призначення експертизи, зазначені у статті 105 ЦПК України, відсутні. Інші підстави для призначення експертизи на предмет визначення стану здоров’я позивача – відсутні.
З тих самих причин відсутні також підстави для витребування від позивача вказаної у клопотанні історії хвороби позивача або історії перебігу захворювання (як це вказано у клопотанні).
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання.
Керуючись ст. ст. 103,197,198 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У клопотанні про призначення судової медико- психологічної експертизи, про призначення судової медичної експертизи відносно позивача ОСОБА_2 Штефена, а також у клопотанні про витребування історії хвороби позивача ОСОБА_2 Штефена – відмовити за відсутністю підстав.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Селезньова