провадження № 2-во/361/46/19
10.06.2019
УКРАЇНА
БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
10 червня 2019 р. м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Петришин Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні суду,-
в с т а н о в и в:
У травні 2019 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду, ухваленого Броварським міськрайонним судом Київської області 27 березня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації Київської області, про повернення дитини до місця постійного проживання в Федеративну Республіку Німеччина, про зобов`язання матері передати дитину батьку.В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що у вищезазначеному рішенні міститься описка у прізвищі її сина, а саме в рішенні зазначено прізвище « ОСОБА_3 », а з довідки про реєстрацію громадянином України зазначено прізвище « ОСОБА_4 ». Заявник просить виправити вказану описку в рішенні суду.
Згідно із п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до вимог ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Як викладено у п. 19 Постанові Пленуму Верховного Суду України про виправлення описки в ухвалі суду від 18.12.2009 р. за N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Описки – це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Суд вважає, що у задоволенні поданої заяви слід відмовити, виходячи із наступного.
У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Орган опіки та піклування Броварської районної державної адміністрації Київської області, про повернення дитини до місця постійного проживання в Федеративну Республіку Німеччина, про зобов`язання матері передати дитину батьку.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року позов задоволено частково (а.с. 101-131).
Матеріалами справи встановлено, що згідно наявної копії свідоцтва про народження прізвище та ім`я дитини мовою оригіналу з німецької мови вказані як «FellmannDaniel», що в офіційному перекладі українською мовою перекладається як « ОСОБА_5 » (том I, а.с. 14-15).
Згідно наявній в матеріалах справи копії паспорту, прізвище та ім`я дитини мовою оригіналу з німецької мови зазначено як « ОСОБА_6 » (том II, а.с. 20). Офіційний переклад даного документу в матеріалах справи відсутній.
В офіційних перекладах документів судового походження з мови оригіналу, а саме з німецької на українську, що містяться в матеріалах справи, прізвище дитини зазначається як « ОСОБА_3 », так і « ОСОБА_4 ».
У довідці № 536-183-11 від 23.08.2011 р., виданій керівником консульського відділу Посольства України в ФРН радником О.С. Гирич, українською мовою, прізвище та ім`я дитини вказано як « ОСОБА_7 » (том I, а.с. 117).
У всіх документах німецькою мовою, що містяться в матеріалах справи та стосуються позивача по справі, його прізвище та ім`я, згідно мови оригіналу вказані як «FellmannSteffen», а їх офіційному перекладі українською мовою – « ОСОБА_8 ». Тому саме таке написання прізвища та імені позивача українською мовою в рішенні, суд обґрунтовано вважав правильним.
Судом береться до уваги, те що прізвище дитини походить від прізвища батька і є ідентичним з ним. Крім того, документом, який посвідчує особу, є свідоцтво про народження та/або паспорт. Вищезазначена довідка консульської установи не є документом, що посвідчує особу.
Отже, враховуючи те, що в матеріалах справи міститься лише засвідчений переклад свідоцтва про народження дитини, де на українську мову з мови оригіналу прізвище дитини перекладається як « ОСОБА_3 », ідентичне батьковому, то суд вважає, що правильним є написання прізвища та імені дитини як « ОСОБА_5 ».
Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи те, що відповідач не надала будь-яких належних доказів того, що написання прізвища дитини українською мовою як « ІНФОРМАЦІЯ_1 » є неправильним, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні поданої заяви, так як, у ході її розгляду не знайшов підтвердження факт допущення описки у рішенні суду.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 7, 260, 261, 265, 269, 353 ЦПК України, суд, –
у х в а л и в :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні суду – відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Н.М. Петришин