провадження № 2-др/361/6/19
20.05.2019
У Х В А Л А
20 травня 2019 року місто Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області, суддя Селезньова Т.В., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді СелезньовоїТ.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання незаконним утримування дитини в Україні, про повернення дитини до місця простійного проживання в Федеративну Республіку Німеччину, зобов`язання матері передати дитину батьку,
встановив:
27 березня 2019 року у справі ухвалено рішення. На дане рішення відповідачем подано апеляційну скаргу. В стадії апеляційного оскарження, 11.05.2019р. відповідачем подано заяву про винесення додаткового рішення, крім того, подано заяву про виправлення описки в рішенні.
20.05.2019р. відповідачем подано заяву про відвід судді , який головував у даній справі під час розгляду судом першої інстанції, і якому за автоматизованим розподілом справ та заяв між суддями на розгляд передана заява про додаткове рішення, а також заява про виправлення описки.
В заяві про відвід відповідач посилається на незгоду з процесуальними діями головуючого у справі і на сумніви в об`єктивності судді, на яку на думку відповідача здійснювався і здійснюється тиск, зокрема, при розгляді справи по суті мали місце відкладення судових засідань, їй було відмовлено у прийнятті зустрічного позову, у клопотаннях про витребування історії хвороби позивача та інших доказів, про призначення психіатричної експертизи позивачу; було відмовлено її матері у прийнятті від неї самостійних позовних вимог; після отримання повного рішення відповідач зрозуміла причини такої поведінки судді - на суддю здійснювався тиск з сторони позивача прямо і через Міністерство Юстиції України, яке зверталось з запитом щодо результатів та строків розгляду справи, що є втручанням у здійснення правосуддя, про що суддя не повідомила відповідні установи.
Виходячи з положень ЦПК України, якими врегульовано дані питання, - заяву про відвід судді учасник справи може подати в підготовчому провадженні (ст. 197 ЦПК України), в судовому засіданні розгляду справи по суті (ст.220 ЦПК України).
Під час розгляду справи в підготовчому провадженні і при судовому розгляді по суті відводів судді не було заявлено.
Оскільки питання заявлення відводу судді першої інстанції, який ухвалив рішення по суті, після ухвалення рішення по суті (зокрема при ухваленні додаткового рішення чи виправленні описки) прямо Цивільним процесуальним Кодексом України не врегульовано, то виходячи з положень ч.1 ст.36, ч.3 ст.39 ЦПК України суд вважає можливим дану заяву прийняти до розгляду за правилами статті 40 ЦПК України.
Суд вважає можливим дану заяву розглянути у відсутності заявника і інших учасників справи, згідно ч.8 ст.40 ЦПК.
Підстави для відводу судді передбачені виключно статтею 36 ЦПК України, зокрема, згідно п.5 ч.1 ст.36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, є обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Вказані заявником обставини за їх змістом не є підставами для відводу, вони не вказують на упередженість чи необ`єктивність судді як при розгляді даної справи по суті, так і на стадії розгляду заяви про винесення додаткового рішення (щодо судових витрат) та виправлення описки. Відсутній будь-який тиск на суддю чи втручання у здійснення правосуддя, відсутні будь-які підстави для сумнівів з приводу неупередженості і безсторонності судді, а вказані відповідачем обставини є його необґрунтованим припущенням та по суті звичайною незгодою відповідача з прийнятим рішенням не на його користь та незгодою з певними процесуальними рішеннями при розгляді справи, - що не є підставою для відводу.
Підстав, зазначених у статті 37 ЦПК України, також не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно ч.3 ст.40 та п.7 ч.1 ст.252 ЦПК України у такому випадку заява про відвід передається на розгляд іншому судді, який буде визначений в порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Оскільки не передбачено можливості і права суду першої інстанції зупиняти провадження у цивільній справі в стадії апеляційного провадження (яке триває наразі), - то суд не вбачає законних підстав для зупинення провадження у справі за приписами ст. 252 та ст.40 ЦПК України.
Керуючись ст.36, ст.37, ч.3 ст.40, п.7 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Селезньовій Т.В. передати до канцелярії суду для передачі на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Селезньова