ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"22" липня 2019 р. Справа№ 916/3197/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019
у справі № 916/3197/17 (суддя: Чинчин О.В.)
за позовом Одеської митниці Державної фіскальної служби України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія"
про стягнення 258 147,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2017 року Одеська митниця Державної фіскальної служби України звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" про стягнення 258 147,00 грн. збитків завданих шляхом незбереження товару, який був переданий відповідачу на відповідальне зберігання за договором №54 від 02.03.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач в порушення вимог частини 1 статті 936, частин 1, 2 статті 938, частини 1 статті 942, статей 944, 949, 953 Цивільного кодексу України та умов укладеного з Позивачем договору про надання послуг відповідального зберігання №54 від 02.03.2016 не забезпечив повне збереження переданого на відповідальне зберігання товару та не вжив заходи, необхідні для забезпечення схоронності товару, внаслідок чого виникла нестача товару, переданого Позивачем Відповідачу на відповідальне зберігання, а Позивач поніс збитки від втрати майна у розмірі ринкової вартості втраченого від нестачі майна та у зв`язку з додатковими витратами на оплату послуг з проведення незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна, які Відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2018 справу №916/3197/17 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Господарський суд міста Києва задовольнив повністю позов Одеської митниці Державної фіскальної служби України своїм рішенням від 11.06.2018 (повний текст рішення складено - 18.06.2018).
Київський апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" залишив без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2018 по справі №916/3197/17 без змін, своєю постановою від 13.08.2018 (повний текст складено - 15.07.2018).
Верховний Суд України рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2018 у справі № 916/3197/17 скасував, а справу № 916/3197/17 направив на новий розгляд до Господарського суду міста Києва своєю постановою від 20.12.2018.
Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову Одеської митниці Державної фіскальної служби України своїм рішенням від 05.06.2019 (повний текст рішення складено - 14.06.2019).
Не погодившись з прийнятим рішенням, 01.07.2019 Одеська митниця Державної фіскальної служби України звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в даній справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2019 справу № 916/3197/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу передбачено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом 21.12.2017. При зверненні позивача з позовом до господарського суду відповідно до Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату звернення з позовною заявою) були встановлені ставки судового збору в таких розмірах:
- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік", розмір одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1 600,00 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору у даній справі є майнова вимога на суму 258 147,00 грн.
Таким чином, звертаючись з позовом до суду першої інстанції сума судового збору, яка підлягала сплаті, становила 3 872 грн 20 коп. (1,5 % від 258 147,00 грн.).
В свою чергу згідно з Законом України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою) судовий збір за звернення з апеляційною скаргою на рішення суду має бути сплачений в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, при зверненні до суду апеляційної інстанції скаржником мав бути сплачений судовий збір в сумі 5 808 грн. 30 коп. (3 872 грн 20 коп. х 150%).
Проте, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, жодних доказів сплати судового збору апелянт до суду апеляційної інстанції не надав.
Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 260 ГПК України та залишення поданої апеляційної скарги без руху.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати апелянту сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством порядку та розмірі (5 808 грн. 30 коп.).
Керуючись статтями 174, 234, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 у справі №916/3197/17 залишити без руху.
2. Роз`яснити апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути зазначені в цій ухвалі недоліки надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 5 808 грн. 30 коп., шляхом подання відповідної заяви.
3. Попередити апелянта, що якщо докази сплати судового збору не будуть подані особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко
