УХВАЛА
30 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/10987/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Беседін В.І., адвокат (дов. від 28.08.2019 № 0001000/20633-19), Мосійчук Я.І., адвокат (дов. від 28.08.2019 № 0001000/20636-19),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Сонас" -Христич О.В., керівник, Прокопенко Т.Ю., адвокат (ордер від 01.12.2018 № 627125),
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" - не з`явився,
публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" - не з`явився,
товариство з обмеженою відповідальністю "БСД-1" - Прокопенко Т.Ю., адвокат (ордер від 01.12.2018 № 627123),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2019 (суддя Якименко М.М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 (головуючий суддя Сулім В.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Буравльов С.І.)
у справі № 910/10987/18
за позовом акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі -АТ "Укрексімбанк")
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сонас" (далі -ТОВ "Сонас"),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник" (далі - ПрАТ "Укрпідшипник"), публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк" (далі - ПАТ "КБ "Актив-Банк"), товариство з обмеженою відповідальністю "БСД-1" (далі - ТОВ "БСД-1" ),
про звернення стягнення на предмет іпотеки.
ВСТАНОВИВ:
АТ "Укрексімбанк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Сонас", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПрАТ "Укрпідшипник", ПАТ "КБ "Актив-Банк", ТОВ "БСД-1", про: звернення стягнення на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 27.01.2010 № 151110Z25, який укладений позивачем та ПАТ "КБ "Актив-Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. 24.01.2010 та зареєстрований в реєстрі за № 54, належить на праві власності ТОВ "Сонас", а саме: двокімнатна квартира № 1 , загальною площею 194,20 кв.м, житловою площею 110,70 кв.м; двокімнатна квартира № 1, загальною площею 186,50 кв.м, житловою площею 84,80 кв.м, в рахунок погашення наявної станом на 24.01.2018 (включно) заборгованості ПрАТ "Укрпідшипник" перед позивачем за кредитним договором від 22.11.2006 № 15106К134 у розмірі 52 736 944,64 євро та 24 767022,81 грн. Позивач просив визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеною в ході виконавчого провадження суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.02.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 у справі № 910/10987/18, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення судів попередній судових інстанцій мотивовані недоведеністю позивачем тих обставин, на які останній посилається як на підставу своїх позовних вимог. При цьому судами зазначено, що на момент прийняття рішення у цій справі в Державному реєстрі відновлено запис про те, що власником спірного майна є ПАТ "КБ "Актив-банк", що свідчить про відсутність відомостей щодо наявності у відповідача у справі - ТОВ "Сонас" права власності на спірне нерухоме майно.
Суди попередніх інстанцій також вказали на те, що позивач у справі не заявляв клопотань про заміну ТОВ "Сонас" на належного відповідача, тому, враховуючи положення статті 48 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності відповідного клопотання, господарський суд не наділений правом здійснити заміну відповідача чи залучити до участі у справі співвідповідача. Місцевим господарським судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення ТОВ "БСД-1" до участі у справі в якості співвідповідача, оскільки таке клопотання подане без дотримання норм процесуального права.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укрексімбанк" на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 у справі № 910/10987/18; призначено розгляд касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" у судовому засіданні 23.09.2019.
23.09.2019 розгляд касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" відкладено на 30.09.2019.
Під час підготовки справи № 910/10987/18 до розгляду колегія суддів, ознайомившись з матеріалами справи та вимогами касаційної скарги, встановила, що згідно з постановою Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 910/10984/18 за позовом АТ "Укрексімбанк" до ТОВ "Сонас", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПрАТ "Укрпідшипник" , ПАТ "КБ "Актив-Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа з аналогічним предметом, підставами позову та обставинами справи). У справі № 910/10984/18 суд касаційної інстанції скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій та направляючи справу на новий розгляд , посилаючись на статті 546, 575 Цивільного кодексу України, статті 1, 3, 23, 33 Закону України "Про іпотеку" та статтю 12 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вказав на те, що державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації не видається за можливе. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне визначення права власності, а не є підставою його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає. Касаційний господарський суд у справі № 910/10984/18 зазначив, що законодавцем врегульована правова ситуація у разі невідповідності відомостей, що внесені та містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документами. Так, пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Судами встановлено, що судовим рішенням у справі №910/21911/14 визнано дійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, в тому числі предмета іпотеки у цій справі.
За загальним правилом судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується або оспорюється.
Крім того, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зазначено, що право власності на спірне нерухоме майно було зареєстровано на підставі договорів купівлі-продажу.
Положення статті 204 Цивільного кодексу України закріплюють презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.
З урахуванням вищенаведеного у справі №910/10984/18 Касаційний господарський суд дійшов висновку, що при зміні власника майна іпотека залишається дійсною, а особа до якої перейшло право власності на предмет іпотеки набуває статус іпотекодавця.
Проте, у справі № 910/10987/18 Касаційний господарський суд вважає вказати наступне.
З огляду на матеріали справи, яка розглядається, та встановлено судами попередніх судових інстанцій, в забезпечення виконання позичальником зобов`язань, між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Актив-Банк" (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір № 151110Z25 від 27.01.2010 (далі - іпотечний договір), нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. (реєстраційний номер 54), відповідно до умов якого в іпотеку передане нерухоме майно, належне ПАТ "КБ "Актив-Банк".
Судами також встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.09.2014 року № 545 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.09.2014 року № 79 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Актив-Банк", яким з 03.09.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "КБ "Актив-Банк".
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23.12.2014 року № 838 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2014 № 158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Актив-Банк".
Відповідно до пункту 2 статті 46 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду укладення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону; втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
Закон "Про банки і банківську діяльність" та Закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, які підлягають застосуванню до правовідносин, в яких стороною є Банк, який ліквідується. Всі інші закони можуть застосовуватись до таких правовідносин лише в тій частині, що не суперечить положенням цих спеціальних законів, що передбачено приписам ч. 8 Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За змістом пункту 2 статті 46 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" втрачають чинність не тільки публічні обтяження, а також будь-які обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Таким чином, положення щодо втрати чинності обмеженнями на розпорядження майном Банку стосується не тільки публічних обтяжень, але всіх і будь-яких обмежень на розпорядження майном. До таких обмежень на розпорядження належать обмеження, встановлені іпотечними договорами та Законом України "Про іпотеку".
Отже, з дня призначення уповноваженої особи Фонду відповідне майно втрачає властивості майна, правовий режим якого регулюється спеціальними нормами законодавства про іпотеку. Стосовно майна Банку, в якому призначено уповноважену особу Фонду діє правовий режим, встановлений нормами Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
З огляду на зазначене, Касаційний суд вважає, що з дня призначення уповноваженої особи ПАТ "КБ "Актив-Банк", втратили чинність обмеження на розпорядження майном, які виникли в зв`язку з обтяженням майна іпотекою.
Норми Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які регулюють процедуру ліквідації банків, є спеціальними та мають пріоритет перед іншим законодавством у регулюванні правовідносин ліквідації банків.
Касаційний господарський суд вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у справі №910/10984/18, оскільки вважає, що в даному випадку слід застосовувати норму спеціального закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є пріоритетним в даному випадку перед Законом України "Про іпотеку" .
Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Згідно з частиною четвертою статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
З огляду на викладене справа № 910/10987/18 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 ГПК України, Касаційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Справу № 910/10987/18 за касаційною скаргою акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення господарського суду міста Києва від 27.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова
