ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" жовтня 2019 р. Справа №909/621/17
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від стягувача – Цвєтков В.М.
від боржника – Ридай Н.В.
від третьої особи – не з`явився
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Агромаш-ІФ”, вих.№01-01/07 від 01 липня 2019 року
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2019 року (підписана 21.06.2019 року), суддя Ткаченко І.В.
про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання
у справі №909/621/17
за позовом Національного банку України, м. Київ
до відповідача Приватного акціонерного товариства “Агромаш-ІФ”, м. Івано-Франківськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Фінансова ініціатива”, м. Київ
про звернення стягнення на предмет іпотеки
в с т а н о в и в :
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2019 року у справі №909/621/17 задоволено заяву Національного банку України про поновлення строку для пред`явлення наказів до виконання. Поновлено Національному банку України строк для пред`явлення до виконання наказів від 12 вересня 2017 року у справі №909/621/17. Встановлено строк пред`явлення вказаних наказів до виконання: з 24 травня 2019 року до 24 серпня 2019 року.
Оскільки НБУ, як стягувач був позбавлений можливості пред`явити накази на виконання рішення суду у цій справі протягом визначеного у них строку (з 13 вересня 2017 року по 13 грудня 2017 року) із об`єктивних причин (рішення набрало законної сили тільки 23 травня 2019 року), та незалежних від стягувача обставин, враховуючи необхідність виконання рішення суду, яке набрало законної сили, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість задоволення заяви НБУ про поновлення строку для пред`явлення наказів до виконання.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, боржник – Приватне акціонерне товариство “Агромаш-ІФ” звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2019 року у справі №909/621/17 та відмовити у задоволенні заяви НБУ про поновлення строку для пред`явлення наказів до виконання. Зокрема, зазначає, що накази на виконання рішення у цій справі видано судом першої інстанції ще 12 вересня 2017 року, в яких встановлено строки пред`явлення таких до виконання: з 13 вересня 2017 року по 13 грудня 2017 року, відтак, у стягувача була можливість для реалізації та виконання судового рішення. Апелянт наголошує, що стягувач у період з 13 вересня 2017 року по 13 грудня 2017 року не вчиняв жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду. Також боржник зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки в оскаржуваній ухвалі не зазначено строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження, також в ухвалі не зазначено, що в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали. Одночасно скаржник вказує на поновлення судом строку для пред`явлення до виконання неіснуючих наказів у цій справі, в той час як стягувач у заяві просив поновити строк пред`явлення до виконання одного конкретного наказу від 12 вересня 2017 року.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10 липня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі №909/621/17 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Агромаш-ІФ” на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2019 року про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання. Витребувано у Верховного Суду – копії матеріалів, необхідних для розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства “Агромаш-ІФ” на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2019 року у справі №909/621/17. Позивачу, третій особі надано термін (15 днів з дня вручення ухвали) на подання відзивів на апеляційну скаргу.
05 серпня 2019 року від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вих.№63-0008/38780 від 26.07.2019 року).
27 серпня 2019 року до суду надійшов лист Верховного Суду (вих.№23.1-12/909/621/17/786/2019 від 20.08.2019 року), в якому останній повідомив, що матеріали справи будуть направлені до Західного апеляційного господарського суду після закінчення касаційного провадження.
Матеріали справи №909/621/17 надійшли до апеляційного суду – 02 жовтня 2019 року (супровідний лист Верховного Суду за вих.№23.1-15/909/621/17/848/2019 від 23.09.2019 року).
Ухвалою суду від 03 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ПрАТ “Агромаш-ІФ” призначено до розгляду в судовому засіданні на 28 жовтня 2019 року.
У зв`язку з перебуванням члена колегії – судді Матущака О.І. у відрядженні, розпорядженням керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №981 від 25 жовтня 2019 року призначено автоматизовану заміну складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги ПрАТ “Агромаш-ІФ”.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2019 року визначено склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги ПрАТ “Агромаш-ІФ” , а саме: Якімець Г.Г. (головуючий суддя), судді: Бойко С.М. та Бонк Т.Б.
Представник боржника (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2019 року у справі №909/621/17 та відмовити у задоволенні заяви НБУ про поновлення строку для пред`явлення наказів до виконання.
Представник стягувача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вих.№63-0008/38780 від 26.07.2019 року). Зокрема, зазначав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення наказів до виконання, оскільки, стягувач був позбавлений можливості пред`явити накази до виконання протягом строку, зазначеного в таких наказах, з об`єктивних причин та незалежних від стягувача обставин, адже, рішення набрало законної сили лише 23 травня 2019 року (після розгляду справи апеляційним судом).
Представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду, яке знаходяться у матеріалах справи.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки явка представника третьої особи не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.
Суд , заслухавши пояснення представників стягувача та боржника (скаржника), розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2017 року у справі №909/621/17 задоволено позов Національного Банку України до Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про звернення стягнення на предмет іпотеки. Суд вирішив в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова Ініціатива" за кредитним договором №12/09/5 з додатковими угодами до нього, а саме: від 28.05.2014 р., від 04.06.2014 р., від 01.12.2014 р., від 23.12.2014 р., від 26.12.2014 р. перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості (станом на 16.05.2017 р.) 2 135 893 013 ,70 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 2 000 000 000,00 грн., заборгованості за процентами - 135 863 013,70 грн., штраф (п.2.3.16 Кредитного договору) - 30 000,00 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 24.06.2014 року, укладений між Національним банком України та Приватним Акціонерним товариством "Агромаш-ІФ", посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виноградовою Н.О., зареєстрованим в реєстрі за №890, на наступне нерухоме майно: Оздоровчий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, село Майдан, вулиця Гутиська, будинок 1 , загальною площею 3 814,00 кв.м. (відповідно до рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі №16/185 від 10.02.2009 р.). Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №23404045 від 24.06.2014 р., предмет іпотеки складається з : санаторію літ. "А", площею 1 116,6 кв.м., теплиці літ. "Б" , площею 1 097,0 кв.м., котельні-гаражів літ. "В" , площею 202,5 кв.м., біостанції літ. " Г" , площею 44,1 кв.м., ГРП літ. " Д", площею 21,7 кв.м., басейну літ "Ж" , площею 677,8 кв.м. ( загальною площею 3 159,7 кв.м.) , що належить іпотекодавцеві на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі №16/185 від 10.02.2009 р. та зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 391952026258. Також судом встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ "Про виконавче провадження", за початковою ціною 4 110 000,00 грн. (без ПДВ). Крім того, присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Агромаш-ІФ" на користь Національного банку України судовий збір у розмірі 61 650,00 грн.
На виконання рішення суду 12 вересня 2017 року Господарським судом Івано-Франківської області видано два накази (арк. арк. справи 193, 194 том І), в яких зазначено, що рішення набрало законної сили – 12 вересня 2017 року, а строк пред`явлення наказів до виконання: з 12 вересня по 13 грудня 2017 року.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2017 року прийнято до провадження апеляційну скаргу ПрАТ «Агромаш-ІФ» на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2017 року у справі №909/621/17.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23 травня 2019 року у справі №909/621/17 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2017 року у цій справі залишено без змін, апеляційну скаргу ПрАТ «Агромаш-ІФ» - без задоволення.
31 травня 2019 року Національний банк України звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою про поновлення строку для пред`явлення до виконання наказів Господарського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2017 року у справі №909/621/17. Заява мотивована тим, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2017 року у справі №909/621/17, на виконання якого видано накази, набрало законної сили лише 23 травня 2019 року (прийняття постанови Західним апеляційним господарським судом). Заявник посилається на положення ст.329 ГПК України.
Відповідно до ч.6 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ч.1 ст.329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Норми ГПК України не пов`язують право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто, у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, підлягають оцінці доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та представлені на їх підтвердження докази. Вказана норма процесуального закону пов`язує можливість відновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності – з поданням доказів цього.
Колегія суддів вважає поважними причини пропуску стягувачем строку для пред`явлення наказів Господарським судом Івано-Франківської області від 12 вересня 2017 року до виконання, оскільки такі причини не залежали від волі останнього, а виникли, у зв`язку з поданням відповідачем апеляційної скарги на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2017 року у справі №909/621/17 та розглядом справи в суді апеляційної інстанції протягом тривалого періоду часу (з 21 вересня 2017 року по 23 травня 2019 року).
Судом встановлено, що у стягувача не було об`єктивної можливості пред`явити до виконання видані судом накази у строки, зазначені судом у останніх (з 12 вересня по 13 грудня 2017 року).
Відповідно до ч.5 ст.85 ГПК України (в редакції, чинній на час прийняття рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2017 року у справі №909/621/17) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Згідно з ч.1 ст.93 ГПК України (в редакції, чинній на час прийняття рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2017 року у справі №909/621/17) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повне рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2017 року у справі №909/621/17 складено та підписано 01 вересня 2017 року.
Відтак, після набрання рішенням суду першої інстанції законної сили – 12 вересня 2017 року судом і було видано відповідні накази, однак, у зв`язку з поданням відповідачем апеляційної скарги (11 вересня 2017 року, що підтверджується поштовим штемпелем на поштовому конверті – арк. справи 214 том І), яка надійшла до Господарського суду Івано-Франківської області – 13 вересня 2017 року, (що підтверджується печаткою суду на першому аркуші скарги – арк. справи 204 том І), тобто на наступний день після видачі судом наказів, та прийняття апеляційної скарги до провадження ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2017 року, стягувач був позбавлений можливості пред`явлення наказів Господарського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2017 року до виконання у строки, зазначені в таких наказах (з 12 вересня по 13 грудня 2017 року).
Колегія суддів звертає увагу, що виконанню підлягає рішення суду, яке набрало законної сили, відтак, у зв`язку з оскарженням рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 серпня 2017 року у справі №909/621/17, станом на час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, таке рішення законної сили не набрало, відтак, видані на його виконання накази не могли бути пред`явлені стягувачем до виконання.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що встановлені вище обставини підтверджують наявність поважних причин пропуску стягувачем трьохмісячного строку для пред`явлення до виконання наказів у цій справі.
Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України (в редакції, чинній на час набрання законної сили рішенням суду першої інстанції) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції «кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру».
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (див. рішення від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 року у справі «Шмалько проти України»).
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Право на виконання судового рішення є невід`ємною гарантією відновлення порушеного права позивача та складовою судового захисту його прав.
Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що причини пропуску стягувачем строку для пред`явлення до виконання наказів у цій справі, є поважними, оскільки, не залежали від волі самого стягувача, у зв`язку з чим, заява останнього про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказів до виконання підлягає задоволенню на підставі ст.329 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про поновлення, відмову в поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання (п.22).
Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Слід зазначити, що скаржниками не доведено, а апеляційним судом не встановлено наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, відтак, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Судовий збір, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.255, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 329 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
постановив:
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2019 року у справі №909/621/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Агромаш-ІФ” – без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 29 жовтня 2019 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.
