КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 761/16134/19 Головуючий у суді першої інстанції: Рибак М. А.
апеляційне провадження №: 22-ц/824/14287/2019 Головуючий - Гаращенко Д. Р.
11 грудня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі:
Головуючого Гаращенка Д. Р.
суддів Невідомої Т. О., Левенця Б. Б.
при секретарі Гавриленко М. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року, про передачу справи за територіальною підсудністю, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алексашина Юлія Борисівна, Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання недійсними договору іпотеки та договору про внесення змін до договору іпотеки внаслідок фіктивності,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2019 року Публічне акціонерне товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алексашина Ю. Б., Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання недійсними договору іпотеки та договору про внесення змін до договору іпотеки внаслідок фіктивності.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року справу передано до Святошинського районного суду м. Києва за територіальною підсудністю.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 19.04.2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на її незаконність та необґрунтованість.
Просив ухвалу скасувати та постановити нову про розгляд справи в Шевченківському районному суді м. Києва.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що провадження у справі за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» було відкрито з порушенням правил підсудності, оскільки на думку апелянта справа повинна розглядатись у Шевченківському районному суді м. Києва за місцем його проживання як відповідача по справі.
В обґрунтування своїх вимог, посилався на ч. 7 ст. 30 ЦПК України, відповідно до якої, у випадку об`єднання позовних вимог щодо укладення, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов`язання, спір розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов`язання.
Зазначив, що ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернувся до суду до відповідачів із вимогами щодо визнання недійсними договору іпотеки від 22.07.2014 року та договору про внесення змін до договору іпотеки від 20.01.2017 року, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алексашиною Ю. Б. за № 242 та № 15, таким чином спір між сторонами виник щодо визнання недійсним правочину.
13.11.2019 року представник АТ «Укрексімбанк» подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про передачу справи за територіальною підсудністю.
Вважає, що дії ОСОБА_1 спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи та відповідно до п.1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України є недопустимим.
В судовому засіданні представники позивача та третьої особи Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилась, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача та третьої особиВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Алексашина Ю.Б., Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання недійсними договору іпотеки та договору про внесення змін до договору іпотеки внаслідок фіктивності.
Просив суд визнати недійсними договір іпотеки від 22.07.2014 року та договір про внесення змін до договору іпотеки від 20.01.2017 року, посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алексашиною Ю.Б. за № 242 та № 15.
Відповідно до п. 2.1 договору іпотеки, предметом іпотеки, визначеним іпотечним договором є нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_1 , що розташований в Святошинському районі м. Києві .
Передаючи справу за територіально підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Києва оскільки за територіальною підсудністю справа повинна розглядатись Святошинським районним судом м. Києва відповідно до п. 1.ч.1.ст. 31 ЦПК України.
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Предметом оспорюваного договору іпотеки є нерухоме майно, яке знаходиться у Святошинському районі м. Києві.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено правило виключної підсудності, відповідно до якого позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Колегія суддів вважає, що оскільки предметом позову є договір іпотеки, укладений щодо нежитлових приміщень, що знаходяться в АДРЕСА_1 , що розташований в Святошинському АДРЕСА_1 , що є виключною підсудністю, тому спір за підсудністю повинен розглядатись Святошинським районним судом м. Києва, за місцем знаходження нерухомого майна.
Колегія суддів не приймає доводів апелянта про те, що справа за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» повинна розглядатися Шевченківським районним судом м. Києва, за місцем його проживання у Шевченківському районі м. Києва з підстав викладених вище.
Оскільки інші доводи апеляційної скарги на правильність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції не впливають, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 року без змін.
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2019 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 23 грудня 2019 року.
Головуючий Д. Р. Гаращенко
Судді Т. О. Невідома
Б. Б. Левенець
