Постанова
іменем України
17 березня 2020 року
м. Київ
справа № 336/1328/19
провадження № 51-5393км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, навирок Запорізького апеляційного суду від 24 липня 2019 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 ,
засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 Кримінального кодексу України (далі КК).
Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2019 року ОСОБА_6 було засуджено за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі настрок 4 роки. На підставі ст. 75 цього Кодексу ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленим іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на неї виконання обов`язків, передбачених ст. 76 КК. Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат упровадженні.
Суд визнав ОСОБА_6 винуватою у незаконному придбанні, перевезенні тазберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів вчинених запопередньою змовою групою осіб, повторно, за обставин, викладених увироку.
Як установив суд, ОСОБА_6 вчинила такі діяння.
17 вересня 2018 року близько 14:30 за попередньою змовою зневстановленою особою, яка за розпорядженням ОСОБА_6 розмістила наркотичний засіб метадон масою 0,0634 г у ґрунті поряд з будинком №154А на просп. Соборному вм.Запоріжжі, остання збула цей засіб за 200 грн особі, щопроводила оперативну закупку. Наркотичний засіб, загорнутий в поліетиленовий пакет іпоміщений у пластикову капсулу, був вилучений особою, яка проводила оперативну закупку, у місці, на яке йому вказала обвинувачена. Метадон ОСОБА_6 отримала напередодні в невстановленої особи за невстановлених обставин, а потім перевезла його.
1 листопада 2018 року близько 17:25 біля будинку №15-17 (15/17) навул.Високовольтній в м. Запоріжжі, ОСОБА_6 збула за 900 грн особі, яка проводила оперативну закупку, метадон масою 0,164г.Напередодні вказаний наркотичний засіб ОСОБА_6 придбала за тих самих обставин у тієї жне встановленої слідством особи, та перевезла його.
16 листопада 2018 року близько 12:05 в районі перехрестя вул. Зоряної та пров. Ковальського в м. Запоріжжі, ОСОБА_6 збула за 600 грн тій самій особі, яка проводила оперативну закупку метадон масою 0,1604г.Напередодні вказаний наркотичний засіб ОСОБА_6 з метою збуту набула за тих самих обставин утієї ж не встановленої слідством особи, таперевезла його.
Запорізький апеляційний суд, частково задовольнивши апеляційну скаргу прокурора, скасував вирок місцевого суду в частині заходу примусу й ухвалив свій вирок, яким призначив ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК покарання іззастосуванням положень ст. 69 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна, та на підставі ст. 79 КК звільнив від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і поклав на неї обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу. У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості засудженої та правильності кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 307 КК, просить скасувати на підставах, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. За твердженням скаржника, згаданий суд неправомірно застосував до ОСОБА_6 ст. 79 КК, що потягло за собою м`якість заходу примусу.
На касаційну скаргу від засудженої та її захисника надійшли заперечення, в яких вони стверджують про законність рішення суду апеляційної інстанції та необґрунтованість заявлених касаційних вимог прокурора.
Учасникам кримінального провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції прокурор не підтримав касаційну скаргу.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає вирок апеляційного суду вмежах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 307 КК, а також правильність застосування ст. 69 цього Кодексу у поданій касаційній скарзі не оспорюються.
Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 79 КК у разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п`яти років за тяжкі іособливо тяжкі злочини, а також за корупційні злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання із встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно із законом жінку може бути звільнено від роботи у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку. У разі звільнення від відбування покарання звипробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, суд покладає на засуджену обов`язки відповідно до ст. 76 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження апеляційний суд, при призначенні ОСОБА_6 покарання та звільненні від його відбування, зазначених норм права не порушив.
Так, суд переглядаючи вирок в порядку апеляційної процедури поряд із ступенем тяжкості вчинених ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, характером вини, мотивом та метою вчинення злочинів, врахував зокрема й те, що ОСОБА_6 має чотирьох дітей, двоє з яких не досягли семи років (2012-го та 2015-го років народження), щодо яких вона не позбавлена батьківських прав та визнав за можливе відповідно до ст. 79 КК звільнити її від відбування покарання у виді позбавлення волі ізвстановленням іспитового строку та з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК.
Враховуючи те, що положення ст. 79 КК є спеціальним видом звільнення від відбування покарання з випробуванням, обов`язковою умовою якого є наявність дітей віком до семи років, апеляційний суд, встановивши наявність таких обставин обґрунтовано застосував до ОСОБА_6 положення цієї статті, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Усупереч твердженням прокурора у касаційній скарзі вирок апеляційного суду за своїм змістом несуперечить вимогам статей 370, 420 КПК. Переконливих доводів, які би ставили під сумнів його законність та вмотивованість, прокурор у касаційній скарзі не навів.
Істотних порушень норм права, які тягнуть за собою обов`язкове скасування оспорюваного вироку, під час касаційного розгляду не встановлено.
Тому касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Вирок Запорізького апеляційного суду від 24 липня 2019 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
