ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2020 року справа №200/4942/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Гайдара А.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника позивача Романенка А.В., представника відповідача Захарченка В.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 р. (у повному обсязі складено та підписано 20 липня 2020 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/4942/20-а (головуючий І інстанції суддя Олішевська В.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 14.02.2020 року № 0000515104,
В С Т А Н О В И В:
19 травня 2020 року на адресу суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 14.02.2020 року № 0000515104; вирішення питання судових витрат (т. 1 а.с. 2-18).
22 травня 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі (т. 4 а.с. 2).
У червні 2020 року представником позивача надано клопотання про призначення судово-економічної експертизи у адміністративній справі № 200/4942/20-а.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, з`явилась необхідність проведення судової-економічної експертизи. Проведення експертизи заявник просив доручити атестованому судовому експерту Кузнєцовій Г.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.07.2020 року клопотання позивача про призначення експертизи задоволено.
Призначено судово економічну експертизу.
Проведення експертизи доручено судовому експерту Кузнєцовій Галині Олександрівні (ПП «Галаексперт», 61166, м. Харків, проспект Науки. Буд. 36, оф. 525 А, код ЄДРПОУ 33186364).
Передано експерту матеріали справи № 200/4942/20-а згідно з переліком.
Перед судовим експертом поставлено наступні питання:
1) Чи підтверджується документально висновок податкового органу, викладений в Акті від 17.01.2020 р. № 7/28-10-51-04/00191129 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» з питань достовірності декларування суми від`ємного значення податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року із задекларованою сумою від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, уточнюючих розрахунків декларацій з ПДВ від 18.12.2019 № 9305262534 (квітень 2019 р.), № 9305263050 (травень 2019), № 9305262708 (червень 2019), № 9305262767 (липень 2019), № 9305262919 (серпень 2019), № 9305262847 (вересень 2019), від 19.12.2019 № 9306892533 (жовтень 2019), від 20,12.2019 № 9306965784 (жовтень 2019) із задекларованою сумою від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень з урахуванням періодів виникнення від`ємного значення в частині наступних порушень ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» вимог податкового законодавства:
1. п. п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 194, п.200.1, абз "б" п. 200.4 ст. 200, п.201.1, п.201.3, п.201.10, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. Ля 2755-VI із змінами та доповненнями, ті. 1, пп. 2 п. 3, ті. 1 пп.5 п.4 , ті. 4, пп.5 п. 5 Розділу V «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 р. Ля 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 р. за № 159/28289 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого :
- завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (р. 19) на суму ПДВ 389199089 грн., зокрема по періодах: квітень 2019 р. - 29619298 грн.; травень 2019 р. -37574417грн.; червень 2019 р. - 46354649 грн.; липень 2019 р. - 69268700грн.; серпень 2019 р. - 58287105 грн.; вересень 2019 р. - 63323292 грн.; жовтень 2019 р. 84771628 грн.;
- завищено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) на загальну суму ПДВ 389199089 гри., зокрема по періодах: квітень 2019 р. - 29619298 грн.; травень 2019 р. -37574417 грн.; червень 2019 р. 46354649 грн.; липень 2019 р. - 69268700 грн.; серпень 2019 р. - 58287105 грн.; вересень 2019 р. - 63323292 грн.; жовтень 2019 р. - 84771628 грн.
2. п 201.1, 201.10 статті 201 ПКУ, п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 зі змінами та доповненнями, ПрАТ «ММКІМ. ІЛЛІЧА» не зареєстровані в ЄРПН:
а)податкові накладні на перевищення звичайних цін над ціною реалізації продукції, всього на суму ПДВ 383540032 грн., в тому числі по періодах: квітень 2019 р. - 29 415 578 грн.; травень 2019 р.-37 482897 грн.; червень 2019 р. - 46 354 649 грн.; липень 2019р. 69 268 700 грн.; серпень 2019 р. 58 287 105 грн.; вересень 2019 р. - 63 323 292 грн.; жовтень 2019 р. - 79 407 811 грн.
б)не зареєстровано податкову накладну та розрахунки коригувань на загальну суму 329 061 971,10 грн., в т. ч. ПДВ 54843 661,80 грн.
2)З урахуванням дослідження по першому питанню надати висновок чи підтверджується документально розрахунок штрафних санкцій за податковими повідомленнями рішеннями № 0000515104 від 14 лютого 2020 року (т. 4 а.с. 95-97).
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні клопотання про проведення експертизи.
В обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на те, що в даному випадку питання, які подані позивачем для проведення експертизи, не потребують спеціальних знань, окрім знань у сфері права. Акт перевірки є носієм доказової бази та висновками акту встановлені факти порушень позивачем вимог діючого законодавства України.
Посилається на порушення норм процесуального права.
Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги і її задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення ухвали суду без змін, виходячи з такого.
Предметом цієї справи є правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення відповідача від 14.02.2020 року № 0000515104.
Вказане податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем на підставі Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 7/28-10-51-04/00191129 від 17.01.2020.
Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення став висновок контролюючого органу про завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на суму податку на додану вартість 389199089 грн. у період з квітня 2019 року по жовтень 2019 року та завищено суму від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму податку на додану вартість 389199089 грн. у період з квітня 2019 року по жовтень 2019 року.
Під судовою експертизою, згідно зі статтею 1 Закону України Про судову експертизу, розуміється дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
В законодавстві процедурні дії для проведення судових експертиз і підвищення якості судових експертиз передбачені в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які визначають певний порядок призначення експертизи та регулює порядок визначення питань, які можуть ставитись експерту під час проведення експертизи, зокрема і економічної.
Правилами пп. 1.1 п. 1 розділу ІІІ Науково-методичних рекомендацій, окреслені основні завдання експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності:
- визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;
- визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;
- визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;
- визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;
- установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;
- визначення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Згідно з п. 4.14 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень зазначено таке: У вступній частині висновку експерта зазначається перелік питань (дослівно у формулюванні документа про призначення експертизи (залучення експерта)), які поставлено на вирішення експертизи; якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз`яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям.
За унормуванням частин 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 102 КАС України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Приписи ч. 1 ст. 101 КАС України визначають, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
У частині 2 статті 101 КАС України зазначено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
За змістом ч. 3 ст. 102 КАС України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
П. 4 ч. 2 ст. 236 КАС України встановлено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.
За змістом п. 8 ч. 2 ст. 180 та ч. 1 ст. 183 КАС України суд у підготовчому засіданні вирішує питання про призначення експертизи та постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Щодо доводу апелянта про визначення питань, поставлених в ухвалі про призначення судової економічної експертизи як таких, що є питаннями в галузі права, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Зазвичай висновок експерта у галузі правами використовується як інструмент доказування у випадках необхідності усунення правової невизначеності, коли сторони у судових спорах вдаються до довільного тлумачення положень чинного законодавства з метою введення суду в оману.
Але при цьому необхідно пам`ятати, що висновок експерта у галузі права можливо використовувати виключно щодо застосування аналогії права/закону у спірних правовідносинах.
Крім того, особливістю висновків експертів у галузі права є те, що такі висновки не є доказами, хоча про можливість їхнього застосування і зазначено у главі 5 КАС України Докази та доказування, тому подання висновків, на відміну від висновків експертів та інших доказів у справі, можливе на будь-якій стадії судового процесу з метою забезпечення суду додатковими джерелами відомостей, на які він може посилатися в судовому рішенні, незважаючи на те, що висновки експертів у галузі права не є обов`язковими для суду та мають виключно консультативний характер.
Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вирішення вказаного питання потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи та необхідності поставити на вирішення експертизи питання запропоновані позивачем, оскільки такі питання відповідають Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, а також відповідають змісту правовідносин зафіксованих в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення.
Щодо доводів апелянта про порушення судом норм процесуального права, то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
Як вже зазначалось, ч. 3 ст. 102 КАС України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Таким чином, доручення судом проведення експертизи судовому експерту Кузнєцовій Галині Олександрівні (ПП «Галаексперт», 61166, м. Харків, проспект Науки. Буд. 36, оф. 525 А, код ЄДРПОУ 33186364) не суперечить ч. 3 ст. 102 КАС України.
Згідно п.41 висновку №м11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись ст. 195, ч. 4 ст. 241, ч. 5 ст. 250, ст. 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ч.1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 р. - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 р. у справі № 200/4942/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 4 листопада 2020 року.
Колегія суддів: Г.М. Міронова
А.В. Гайдар
І.В. Геращенко