ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року
м. Київ
справа № Н/806/5655/13-а
адміністративне провадження № К/9901/50217/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № Н/806/5655/13-а
за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» до Головного управління ДФС у Житомирській області, Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Шидловський В. Б., Мацький Є. М., Шевчук С. М.) від 03 квітня 2018 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2013 року ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» звернулося суду з до адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області, Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області правонаступник Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції (Олевське відділення) Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 01 березня 2013 року № 000122200 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1230067 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 307518 грн., № 000112200 про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 1018327 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 254582 грн., а також рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 16 травня 2013 року № 24/П-С/10-20516 про розгляд скарги.
2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року відмовлено у задоволенні позову.
3. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 01.03.2013 №000122200 та № 000112200.
Провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 16.05.2013 № 24/П-С/10-205 закрито.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2014 року частково задоволено касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області, Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.
Скасовано постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року в частині задоволення позовних вимог.
Скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року в частині відмови в позові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області від 01.03.2013 № 0000112200.
В цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року залишено без змін.
5. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року частково задоволено позовні вимоги.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.03.2013 № 000112200 в частині визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 903598 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 225899,5 грн.
В решті позову відмовлено.
Зазначене рішення набрало законної сили.
6. У вересні 2017 року ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» звернулося до адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового рішення Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції (Олевське відділення) Житомирської області Державної податкової служби від 01 березня 2013 року № 000122200.
7. Вимоги заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами обґрунтовані наявністю актів передачі предметів стягувачу у виконавчому провадженні. Позивач зазначив, що 18 серпня 2017 року ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» надавши ВАТ «Озерянський КЗБГК» зазначені копії актів цим самим підтвердив, що ВАТ «Озерянський КЗБГК» не передавало йому вилучені у позивача техніку, а передавав її старший виконавець ДВС Олевського районного управління юстиції Островський В. А. після її вилучення; сумарна вартість вилученої у ВАТ «Озерянський КЗБГК» на думку ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» техніки становила 6157067,94 грн. (у т.ч. ПДВ), а не крім того ПДВ, як це визначив безпідставно контролюючий орган. Також позивач зазначив, що про наявність актів про передачу предметів стягувачу (ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ»), складених старшим державним виконавцем Островським В. А. ДВС Олевського районного управління юстиції від 20 червня 2012 року, ВАТ «Озерянський КЗБГК» не було відомо на час розгляду судами справи № 806/5655/13-а. Про вказані обставини також не було відомо Житомирському окружному адміністративному суду під час розгляду справи.
8. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви відкритого акціонерного товариства «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» про перегляд постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року за нововиявленими обставинами.
9. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року частково задоволено апеляційну скаргу ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій».
Скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року.
Задоволено заяву відкритого акціонерного товариства «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» про перегляд справи за нововиявленими обставинами.
Скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року та прийнято нове рішення.
Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби № 0000122200 від 01 березня 2013 року.
У решті позовних вимог - відмовлено.
10. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 03 травня 2018 року Коростенська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
11. Ухвалою Верховного Суду (у складі колегії суддів: ОСОБА_1., Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.) від 04 вересня 2018 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження, встановлено строк для подання відзиву, відмовлено у задоволенні клопотання Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про зупинення виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі № Н/806/5655/13-а.
12. 08 жовтня 2018 року до Верховного Суду від ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» надійшов відзив на касаційну скаргу Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, в якому позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
13. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 2231/0/78-20 від 19 листопада 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
14. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
15. Ухвалою Верховного Суду справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у серпні 2013 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» із позовом до Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 1 березня 2013 року № 0000122200, № 0000112200 та рішення від 16 травня 2013 року № 24/П-С/10-205.
17. У позовній заяві ВАТ «Озерянський КЗБГК» вказало, що Лугинською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Озерянський КЗБГК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2009 року до 30 вересня 2012 року валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2009 року до 30 вересня 2012 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки № 08/22-16/01033444 від 14 лютого 2013 року. На підставі вказаного акту перевірки Лугинською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 1 березня 2013 року № 0000122200, яким донараховано податкові зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 1 537 585 грн. 00 коп. в тому числі основний платіж 1 230 067 грн. 00 коп. та штрафні санкції в сумі 307 518 грн. 00 коп. та податкове повідомлення-рішення від 01.03.2013 року № 0000112200, яким донараховано податкові зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 1 272 909 грн. 00 коп. в тому числі основний платіж 1 018 327 грн. 00 коп. та штрафні санкції в сумі 254 582 грн. 00 коп. Просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.03.2013 року № 0000122200 про донарахування зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 1 537 585 грн. 00 коп. в тому числі основний платіж 1 230 067 грн. 00 коп. та штрафні санкції в сумі 307 518 грн. 00 коп. та податкове повідомлення-рішення від 01.03.2013 року № 0000112200 про донарахування зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 1 272 909 грн. 00 коп. в тому числі основний платіж 1 018 327 грн. 00 коп. та штрафні санкції в сумі 254 582 грн. 00 коп. та рішення Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 16 травня 2013 року № 24/П-С/10-205.
18. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що відповідно до ПК України вказану операцію слід визнавати зворотім продажем орендарем такого об`єкта орендодавцю, а тому така операція підлягає оподаткуванню.
19. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2014 року рішення суду першої інстанції скасовано.
Позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Лугинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 000122200 та № 0000112200 від 01.03.2013 року.
Провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Міндоходів України у Житомирській області №24/П-С/10-205 від 16.05.2013 року закрито.
20. В результаті перегляду судових рішень Вищим адміністративним судом України ухвалою від 16 грудня 2014 року постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі № 806/5655/13-а скасовано в частині задоволення позовних вимог.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 806/5655/13-а скасовано в частині відмови в позові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Лугинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 01 березня 2013 року №0000112200.
В цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 806/5655/13-а залишити без змін.
21. Житомирським окружним адміністративним судом під час нового розгляду справи №806/5655/13-а постановою від 14 липня 2016 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лугинської МДПІ (правонаступник Лугинська ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області) № 0000112200 від 01 березня 2013 року в частині визначення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 903598 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 225899,50 грн.
В решті позову відмовлено.
При постановленні рішення, Житомирський окружний адміністративний суд виходив з того, що:
- бухгалтером ВАТ «Озерянський КЗБГК» невірно було зазначено в бухгалтерському обліку суми;
- виходячи з первісної вартості техніки, яка була передана у фінансовий лізинг, у розмірі 9 005 479,12 грн. (без ПДВ) залишкова вартість техніки станом на 20 червня 2012 року становила 704 286,77 грн.
- суму вартості техніки, яку має додатково сплатити ВАТ «Озерянський КЗБГК» податковим органом не визначено, а тому неможливо визначити ціну зі зворотного продажу техніки та відповідно визначити базу оподаткування від такої операції.
У результаті проведеної судом першої інстанції судової експертизи, було встановлено, що:
- отримані у фінансовий лізинг основні засоби (техніка) не є власністю ВАТ «Озерянський КЗБГК2;
- так як основні засоби, отримані в фінансовий лізинг, не є власністю ВАТ «Озерянський КЗБГК», то вони не можуть бути реалізовані власнику (лізингодавцю - ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ»);
- основні засоби (техніка) передані ВАТ «Озерянський КБЗГК» у фінасовий лізинг були вилучені без згоди підприємства, акти прийому-передачі (вилучення) майна (техніки) ВАТ «Озерянський КЗБГК» від 20.06.2012 не підписані та податкові накладні не виписувались;
- оскільки ВАТ «Озерянський КЗБГК» не передавало ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗМНГ» техніку за договорами фінансового лізингу, то відсутні підстави визнавати операцію щодо вилучення техніки, як поставка ВАТ «Озерянський КЗБГК» товарів до ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ», чи як повернення орендарем (ВАТ «Озерянський КЗБГК») об`єкта фінансового лізингу орендодавцю (ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ»);
- відповідно до ч.4 пп.14.1.191 ст.14 ПК України, операція з вилучення техніки не є постачанням товарів.
22. Постанова набрала законної сили, оскільки ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Лугинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області.
23. Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, ВАТ «Озерянський КЗБГК» зазначав, що акти передачі старшого державного виконавця Островського В. А. ДВС Олевського РУЮ, які складались 20 червня 2012 року про передачу ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» вилученої у позивача техніки є істотною обставиною, оскільки доводить, що ВАТ «Озерянський КЗБГК» дійсно не передавало ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» техніку, яка була надано за договорами фінансового лізингу.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, виходив з того, що акти передачі предметів стягувачу носять назву вилучення у боржника предметів. Зазначені акти одного змісту з актами, які були досліджені при розгляді справи, їм було надано оцінку у судових рішеннях всіх інстанцій, а тому акти про вилучення не можуть відноситись до нововиявлених обставин.
25. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення заяви про перегляд рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року за нововиявленими обставинами, виходив з того, що судом першої інстанції помилково ототожнено акти вилучення у боржника предметів від 20 грудня 2012 року та акти передачі предметів стягувачу від 20 червня 2012 року (на які посилається заявник як на нововиявлені обставини).
26. Апеляційний суд враховував, що 16 грудня 2014 року постанова Вищого адміністративного суду України набрала законної сили, а із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ВАТ «Озерянський КЗБГК» звернулося 14 вересня 2017 року, відтак строк на звернення до суду не пропущено.
27. Суд апеляційної інстанції проаналізувавши судові рішення у справі № 806/5655/13-а, яким проводилась оцінка суті спору: постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року, постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року, ухвала ВАС України від 16 грудня 2014 року та постанова Житомирського окружного адміністративного суду під час нового розгляду справи № 806/5655/13-а від 14 липня 2016 року, зазначив, що в усіх зазначених рішеннях надавалася правова оцінка лише актам вилучення майна у боржника від 20 червня 2012 року, а не актам передачі цього майна державним виконавцем ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ», а тому доводи заявника в частині встановлення та оцінки судом обставин, які визначаються як нововиявлені є обґрунтованими.
28. Апеляційний суд дійшов висновку, що під час вилучення майна позивач міг і не знати про наявність вказаних актів передачі, оскільки незважаючи на наявність актів передачі у матеріалах справи, помилково, як і суд першої інстанції, позивач вважав, що це акти вилучення майна. Відтак, такий сумнів цілком обґрунтований, адже суд першої інстанції в результаті розгляду справи за нововиявленими обставинами також помилково розтлумачив акти вилучення майна як акти передачі майна і дійшов висновку, що такі акти були досліджені у всіх судових інстанціях.
29. Також, апеляційний суд дійшов висновку про істотність нововиявлених обставин для вирішення справи, які могли б вплинути на суть прийнятого рішення.
Так, 20 червня 2012 року старшим державним виконавцем Островським В. А. відділу Державної виконавчої служби Олевського районного управління юстиції на підставі виконавчих написів від 13 січня 2012 року нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироника О.В. було проведено вилучення техніки, яка була придбана у фінансовий лізинг відповідно вищезазначених договорів, підтвердженням чого є:
акт вилучення у боржника предметів від 20 червня 2012 року б/н відповідно припису нотаріуса № 23 від 13 січня 2012 року вилучено щокову дробарку вартістю 1 829 525 грн. 76 коп. (Том №1 а.с. 250); вилучення у боржника предметів від 20 червня 2012 року б/н відповідно припису нотаріуса №25 від 13 січня 2012 року вилучено конусну дробарку вартістю 1 904 435 грн. 59 коп. (Том №1 а.с. 251); акт вилучення у боржника предметів від 20 червня 2012 року б/н відповідно припису нотаріуса № 27 від 13 січня 2012 року вилучено грохот вартістю 1 112 151 грн. 55 коп. (Том №1 а.с. 252); акт вилучення у боржника предметів від 20 червня 2012 року б/н відповідно припису нотаріуса № 29 від 13 січня 2012 року вилучено навантажувач фронтальний вартістю 556 153 грн. 58 коп. (Том №1 а.с. 249); акт вилучення у боржника предметів від 20 червня 2012 року б/н відповідно припису нотаріуса № 21 від 13 січня 2012 року вилучено гусеничний екскаватор вартістю 754 801 грн. 46 коп. (Том № 1 а.с. 248);
- у червні 2012 року ВАТ «Озерянський КЗБГК» було повернуто об`єкти фінансового лізингу, однак дана операція не була відображена в податковому обліку, а саме в декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року;
- ВАТ «Озерянський КЗБГК» не відобразило в податковому обліку поставку товару, в результаті чого занизило податкові зобов`язання за червень 2012 року на суму 1 231 302 грн. 34 коп.
Відтак, в результаті часткового перегляду судового рішення по справі № 806/5655/13-а щодо податкового повідомлення рішення № 0000112200 від 01.03.2013 за результатами нового розгляду міститься протилежне рішення з іншими фактами, що були визначені у результаті розгляду позовних вимог щодо податкового повідомлення рішення № 0000122200 від 01.03.2013 та рішення ГУ Міндоходів у Житомирській області від 16.05.2013 року. Тобто містяться суперечності між судовим рішенням від 12 листопада 2013 року та між судовим рішенням від 14 липня 2016 року, хоча підстави для звернення до суду з позовом були абсолютно однакові.
30. Отже, апеляційний суд вважаючи «акти передачі предметів стягувачу, зазначених у рішенні суду» від 20 червня 2012 року нововиявленими обставинами дійшов висновку, що ВАТ «Озерянський КЗБГК» не передавало ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» техніку за договорами фінансового лізингу, відтак відсутні підстави визнавати операцію щодо вилучення в рамках відкритого виконавчого провадження старшим державним виконавцем Островським В.А. відділу ДВС у ВАТ «Озерянський КЗБГК» техніки, як поставка ВАТ «Озерянський КЗБГК» товарів ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» та відповідно як лізингову операцію чи як повернення орендарем (ВАТ «Озерянський КЗБГК») об`єкта фінансового лізингу орендодавцю (ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ») та, як наслідок, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
31. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
32. Зокрема, скаржник зазначив, що твердження позивача про те, що він дізнався про акти передачі лише 18 серпня 2017 року є безпідставними, оскільки, під час вилучення техніки, позивач мав знати про її передачу внаслідок вилучення, оскільки вона проводилась у той самий день, а саме 20 червня 2012 року.
33. Також скаржник зазначив, що обставини на які посилається позивач не є нововиявленими, оскільки акти передачі предметів стягувачу складалися 20 червня 2012 року, які долучені до матеріалів цієї справи та були предметом дослідження під час розгляду справи та ухвалення рішення у 2014 році в апеляційній інстанції, відтак позивач мав дізнатися про ці обставини раніше, ніж у 2017 році.
34. Скаржник зазначив, що позивач міг скористатися правом на отримання цих актів в межах виконавчого провадження або під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження.
35. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми матеріального та процесуального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваним судовим рішенням.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
36. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
37. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
38. Статтею 245 КАС України (у редакції чинній на час звернення до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами) визначено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону України, іншого акта (їх окремих положень) або надане Конституційним Судом України офіційне тлумачення положень Конституції України, що є відмінним від того, як їх застосував суд при вирішенні справи.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
39. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
40. Перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами визначений у статті 245 КАС України й відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті такою підставою є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
41. Отже, нововиявленими вважаються обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі на той час особі, що звертається із заявою. Саме наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою.
42. Завданням провадження за нововиявленими обставинами є перегляд справи у зв`язку з виявленням обставин, про які не міг знати адміністративний суд, та ознаками яких є їх істотність, наявність під час розгляду справи й невідомість таких обставин.
43. Істотними обставинами справи вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін з метою розгляду спірної ситуації й могли вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі.
44. При цьому, нововиявлені обставини слід відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також обставини, що зазнали змін після прийняття судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення. Також, слід розрізняти нововиявлені обставини як факти та нові докази як підтвердження факту. Нововиявлені обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами, й не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались адміністративним судом у процесі розгляду справи.
45. Тобто, істотними для розгляду в адміністративному суді адміністративної справи обставини, які представляють сутність адміністративної справи та можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили по ній, та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду адміністративної справи, мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що є учасниками розгляду справі в суді; не можуть бути визнані нововиявленими обставинами такі обставини, які виникли або змінилися після прийняття рішення, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, або ті, які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону щодо всебічного і повного дослідження обставин справи.
46. Оцінюючи обставини, які ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» вважає нововиявленими, акти передачі предметів стягувачу, зазначених у рішенні суду складені 20 червня 2012 року старшим державним виконавцем Островським В. А. відділу ДВС Олевського районного управління юстиції, згідно яких на підставі виконавчого напису № 29 виданого 13 січня 2012 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В. про вилучення у ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» на користь ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» техніки, проведено вилучення майна, що належить боржнику та передано стягувачу, колегія суддів не може їх віднести до нововиявлених, з огляду на таке.
47. Звертаючись до суду з адміністративним позовом у серпні 2013 року, у позовній заяві ВАТ «Озерянський КЗБГК» вказало, що Лугинською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Озерянський КЗБГК» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2009 року до 30 вересня 2012 року валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2009 року до 30 вересня 2012 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки № 08/22-16/01033444 від 14 лютого 2013 року. На підставі вказаного акту перевірки Лугинською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 1 березня 2013 року № 0000122200, яким донараховано податкові зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 1 537 585 грн. 00 коп. в тому числі основний платіж 1 230 067 грн. 00 коп. та штрафні санкції в сумі 307 518 грн. 00 коп. та податкове повідомлення-рішення від 01.03.2013 року № 0000112200, яким донараховано податкові зобов`язання по податку на прибуток на загальну суму 1 272 909 грн. 00 коп. в тому числі основний платіж 1 018 327 грн. 00 коп. та штрафні санкції в сумі 254 582 грн. 00 коп.
48. У вказаному акті від 14 лютого 2013 року № 08/22-16/01033444, контролюючий орган на 15 сторінці вказує про акти передачі предметів стягувача, зазначених у рішенні суду, які були складені 20 червня 2012 року старшим державним виконавцем Островським В. А. відділу ДВС Олевського районного управління юстиції. Про наявність зазначених актів державного виконавця в акті контролюючого органу позивач зазначав у своїх скаргах до Державної податкової служби у Житомирській області. Відтак, ВАТ «Озерянський КЗБГК» достеменно було відомо про існування таких актів під час розгляду цієї справи до ухвалення рішення суду, яке позивач просить переглянути за нововиявленими обставинами.
49. Також, колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи представник позивача знайомився з матеріалами справи, в якій були наявні акти державного виконавця від 20 червня 2012 року про передачу предметів стягувачу, зазначених у рішенні суду. Необґрунтування своєї позиції на підтвердження підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу актами державного виконавця про передачу предметів стягувачу від 20 червня 2012 року, під час розгляду цієї справи, не може свідчити про необхідність віднесення таких актів до нововиявлених обставин.
50. Помилкове ототожнення актів передачі предметів стягувачу від 20 червня 2012 року з актами вилучення у боржника предметів від 20 червня 2012 року, не може свідчити про наявність підстав для віднесення таких актів до нововиявлених обставин. Допущена судами під час розгляду справи різність тлумачення та оцінка наявних тих чи інших правовідносин не можна розглядати як нововиявлені обставини, така оцінка не була заснована виключно лише на актах вилучення чи передачі майна, а була оцінкою характеру спірних правовідносинах які існували на той час між ВАТ «Озерянський КЗБГК» товарів ТОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» в цілому.
51. Крім цього, колегія суддів погоджується з доводами контролюючого органу, що ВАТ «Озерянський КЗБГК», як сторона виконавчого провадження, в межах якого відбувалися виконавчі дії щодо вилучення та передачі майна, мало можливість реалізувати свої права щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання відповідних копій документів, що містяться у матеріалах виконавчого провадження, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».
52. Вищевикладене на думку колегії суддів суду касаційної інстанції свідчить про те, що позивачу могло бути відомо про акти передачі предметів стягувачу від 20 червня 2012 року, що виключає можливість віднесення таких актів до нововиявлених обставин.
53. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що такі обставини не можуть вважатися істотними для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами у розумінні статті 245 КАС України.
54. Згідно статті 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують конвенцію та практику Суду як джерело права. ЄСПЛ у п.44 рішення у справі «Желтяков проти України» від 9.06.2011 року, заява № 4994/04, зазначив: «Ця справа стосується рішення щодо нового розгляду справи, провадження в якій було закінчено остаточним рішенням, у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження. Така процедура сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована в спосіб, сумісний з ст. 6 Конвенції».
55. У рішенні у справі «Христов проти України» від 19 лютого 2009 року, заява № 24465/04, Євросуд зазначив: «Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» [GC], №28342/95, п.61, ECHR 1999-VII)». «Суд далі зауважив, що з матеріалів у справі не видно, що існували будь-які «вагомі та непереборні обставини», які могли б служити обґрунтованим поясненням того, чому остаточну судову постанову від 23 жовтня 2000 року було переглянуто та скасовано. Видається, що єдиною причиною була необхідність перегляду справи заявника у світлі іншого закону, а це означає, що такий перегляд був замаскованим оскарженням. Отже, Суд визнає, що в цій справі не було дотримано принципу юридичної визначеності».
56. Отже, згідно з наведеною практикою ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, в провадженні за нововиявленими обставинами за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї.
57. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
58. Відповідно до частини третьої цієї статті, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
59. Враховуючи викладене, оскільки судове рішення у цій справі ухвалене з порушенням норм матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі № Н/806/5655/13-а скасувати, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року залишити в силі, з мотивів викладених у цій постанови.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов
