ф
РІШЕННЯ
Іменем України
19 лютого 2021 року
Київ
справа №9901/385/19
адміністративне провадження №П/9901/385/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Олендера І.Я., Гімона М.М., Ханової Р.Ф., Гусака М.Б.,
розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06.03.2019 № 27/зп-19 та № 326/вс-19 та про зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Громадянин ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав до Верховного Суду як суду першої інстанції позов, в якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) від 06.03.2019 № 326/вс-19 - в частині, що стосується визначення результатів (набраних балів) його кваліфікаційного оцінювання як кандидата на вакантну посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, від 06.03.2019 № 27/зп-19 - в частині встановлення його рейтингу як кандидата на вакантну посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду; зобов`язати ВККС встановити щодо нього загальний рівень рейтингової оцінки в межах конкурсу на зайняття зазначеної посади на рівні 757,5 балів (в межах першої десятки кандидатів) та внести рекомендацію Вищій раді правосуддя щодо призначення його на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що кваліфікаційне оцінювання кандидатів на вакантні посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду проведено ВККС з порушенням Закону України «Про судоустрій і статус суддів» України від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03.11.2016 № 143/зп-16. Позивач, зокрема вказує, що вивчення показників відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання за фахову діяльність серед кандидатів з числа осіб, які мають науковий ступінь у сфері права, дослідження досьє кандидатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та електронних записів співбесід ВККС з цими кандидатами свідчить, що його показники за пунктами 4 та 7 глави 3 розділу ІІ зазначеного Положення (щодо наукової роботи, підвищення фахового рівня) є вищими. Також наводить доводи, що вищими, порівняно з іншими кандидатами, включеними до рейтингового списку за результатами конкурсу, є і його показники щодо критерію професійної етики та доброчесності (пункти 10, 11 глави 3 розділу ІІ Положення). Позивач вважає, що Комісія необ`єктивно визначила за цими критеріями його показники, а також показники кандидатів, які зайняли вищу позицію у рейтинговому списку, не взявши до уваги ряд обставин, про які є позитивна інформація в його досьє і, навпаки, негативна, в досьє інших кандидатів.
Позивач вважає, що оскаржуваними рішеннями ВККС порушено його право на професійне зростання, розвиток фахової діяльності, на справедливий добір кандидатів, на чесну і справедливу процедуру конкурсу, у якому він брав участь.
Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2019 ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду із зазначеним позовом та відкрито провадження у справі № П/9901/385/19. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 05.09.2019 о 15:00.
02.09.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі, обґрунтована тим, що стан його здоров`я внаслідок перенесеної хвороби (інсульт) виключає можливість його участі в судовому засіданні, тоді як він бажає взяти в ньому участь. На підтвердження цих обставин позивач надав копію лікарняного листка.
Ухвалою Верховного Суду від 05.09.2019 провадження у справі було зупинено у відповідності з пунктом 1 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до одужання ОСОБА_1 .
Для вирішення питання про поновлення провадження у справі на адресу сторін у справі рекомендованими листами з повідомленням були надіслані повістки від 10.11.2020 про виклик в судове засідання на 01.12.2020 о 16:00.
24.11.2020 позивач надіслав на адресу суду клопотання про зупинення провадження у справі, яке обґрунтував тим, що у зв`язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» №193-IX від 16 жовтня 2019 року (далі - Закон №193-IX) ВККС як суб`єкт владних повноважень припинила свої повноваження. Ця обставина, згідно з доводами позивача, унеможливлює розгляд справи та є підставою для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 236 КАС до створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до вимог Закону № 193-IX. Аналогічні за змістом клопотання від позивача надійшли до суду 25.01.2021 та 11.02.2021.
Проаналізувавши доводи позивача, наведені у зазначених клопотаннях, колегія суддів приходить до висновку що вони задоволенню не підлягають, виходячи з такого.
07.11.2019 набрав чинності Закон №193-IX, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Натомість, відповідач по справі - Вища кваліфікаційна комісія суддів України є діючим органом у системі судоустрою.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 236 КАС суд зупиняє провадження у справі в разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника.
Порядок припинення юридичної особи встановлений статтею 104 Цивільного кодексу України, відповідно до положень частини першої якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята цієї статті).
Оскільки Вища кваліфікаційна комісія суддів України як юридична особа не припинила свою діяльність припинення повноважень членів Комісії не є підставою для зупинення провадження у справі згідно із пунктом 1 частини першої статті 236 КАС.
02.12.2019 до суду від ВККС надійшов відзив на позовну заяву, в якому Комісія просила відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування підстав для відмови в задоволенні позову відповідач вказував, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України №1402-VIII, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженим рішенням Комісії від 03.11.2016№ 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18).
На адресу сторін у справі рекомендованими листами з повідомленням були надіслані повістки від 12.01.2021 про виклик в судове засідання на 26.01.2021 о 15 годині.
У судове засідання, призначене на 26.01.2021 о 15 годині, позивач, його представник та представник відповідача не з`явилися.
Протокольною ухвалою Верховного Суду від 26.01.2021 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 16.02.2021 о 15 годині.
У судове засідання, призначене на 16.02.2021 о 15 годині, позивач, його представник та представник відповідача не з`явилися.
За правилом частини першої статті 205 КАС неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у справі у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причини неявки (пункт 2 частини третьої статті 205 КАС).
Протокольною ухвалою від 16.02.2021 колегія суддів визначила склад учасників справи: позивач ( ОСОБА_1 ) та відповідач (ВККС). Враховуючи, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про судові засідання, призначені на 12.01.2021 (о 15 годині) та на 16.02.2021 (о 15 годині), в судове засідання позивач, його представник та представник відповідача повторно не з`явилися, у відповідності з частиною дев`ятою статті 205 КАС суд розглядає справу у письмовому провадженні.
19.07.2019, 11.02.2021 та 15.02.2021 на адресу суду надійшли клопотання позивача про витребування у ВККС доказів. У цих клопотаннях позивач просить витребувати матеріали, які, як вказано в клопотаннях, дозволять встановити рівень оцінки кандидата ОСОБА_1 за показниками, за якими проводилося кваліфікаційне оцінювання; рівень рейтингової оцінки кандидатів на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, які зайняли вищу позицію в рейтинговому списку; інформацію про результати проведення тестувань з метою перевірки морально-психологічних якостей та загальних здібностей позивача та зазначених кандидатів; визначені законом підстави ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла висновку про рейтингові оцінки позивача і кандидатів, які зайняли вищу позицію в рейтинговому списку.
Відповідно до частини першої статті 80 КАС учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Клопотання про витребування доказів, оскільки не встановлено інше, повинно відповідати вимогам статті 167 КАС, згідно з пунктом 4 частини першої якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника. Стосовно клопотання про витребування доказів, то в ньому, як встановлено частиною другою статті 80 КАС, повинно бути зазначено, зокрема який доказ витребовується, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Цій вимозі клопотання позивача не відповідають, оскільки в них не зазначено, які конкретні докази і для встановлення яких обставин, що у відповідності з частиною другою статті 73 КАС входять до предмета доказування у цій справі, просить витребувати позивач.
Згідно з частиною другою статті 167 КАС якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною або необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи наведене, клопотання позивача про витребування доказів залишені судом без розгляду.
Дослідивши надані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив такі обставини.
Рішенням Комісії від 02.08.2018р. № 186/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду, з яких 27 посад суддів до Вищого антикорупційного суду та 12 посад суддів до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
13.09.2018 ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі у конкурсі на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді як особа, яка відповідає вимогам пункту 2 частини другої статті 7 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», тобто має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років.
Комісією 18.10.2018 ухвалено рішення № 230/зп-18, зокрема, про допуск ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на зайняття вакантних посад судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
12.11.2018 позивач склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 75 балів. За результатами виконання практичного завдання ОСОБА_1 набрав 77,5 балів. Загальний результат складеного кандидатом ОСОБА_1 іспиту становив 152,5 балів.
Рішенням Комісії від 30.11.2018р. №289/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей 112 учасникам конкурсу на зайняття 39 вакантних посад суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Позивач склав тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівень показників критеріїв його особистості, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
31.01.2019 Комісією проведено співбесіду з учасником конкурсу ОСОБА_1 та оголошено перерву для прийняття рішення за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.
Заслухавши доповідача з відповідного питання, дослідивши досьє ОСОБА_1 як кандидата на посаду судді, матеріали, що надійшли за результатами спеціальної перевірки, надані кандидатом пояснення, Комісія дійшла висновку щодо таких результатів ОСОБА_1 у конкурсі: за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) позивач набрав 324 бали; за критерієм професійної етики - 125 балів; за критерієм доброчесності - 130 балів.
Рішенням ВККС від 06.03.2019р. №326/вс-19 позивача визнано таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду; визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 набрав 579 балів.
Рішенням ВККС від 06.03.2019р. №27/зп-19 затверджено рейтинг кандидатів на зайняття 12 вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 02.08.2018 №186/зп-18.
Згідно з Додатком 2 до рішення ВККС від 06.03.2019 №27/зп-19 ОСОБА_1 зайняв 19 позицію у рейтингу кандидатів на зайняття 12 вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
За змістом позовної заяви доводи позивача щодо неправомірності оскаржуваних ним рішень ВККС полягають в опротестуванні результатів кваліфікаційного оцінювання його як кандидата на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, тобто числа балів, отриманих в такому оцінюванні. Позивач вважає безпідставним і необґрунтованим висновок ВККС щодо набрання в процедурі кваліфікаційного оцінювання 579 балів, що виявилося недостатнім для зайняття однієї з 12 вакантних посад, стосовно яких проводився конкурс.
14.06.2018 набрав чинності Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 № 2447-VIII (далі - Закон № 2447-VIII), який визначає засади організації та діяльності Вищого антикорупційного суду, спеціальні вимоги до суддів цього суду та гарантії їх діяльності.
Згідно з положеннями пункту 16 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII проведення конкурсу на посади суддів Вищого антикорупційного суду має бути оголошено протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності законом, який визначає спеціальні вимоги до суддів цього суду.
Порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді встановлено статтею 79 Закону №1402-VIII.
Так, частинами першою та другою цієї статті визначено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу і що положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Згідно з частиною одинадцятою статті 79 Закону №1402-VIII Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів вищого спеціалізованого суду на основі рейтингу учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає його рейтинг для участі у конкурсі (пункт 4 частини п`ятої статті 81 Закону №1402-VIII).
Згідно із частинами першою та другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частина перша статті 85 Закону № 1402-VIII).
Визначені Законом № 1402-VIII критерії кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) спрямовані на забезпечення суддівського корпусу професійними кадрами високого рівня кваліфікації з урахуванням морально-психологічних якостей та загальних здібностей.
Установлена цим Законом легітимна мета діяльності Комісії щодо з`ясування відповідності особи, щодо якої проводиться кваліфікаційне оцінювання, критеріям такого оцінювання досягається в результаті здійснення членами ВККС відповідних дій з оцінювання за їх внутрішнім переконанням. Вмотивованість кожного критерію оцінювання та його складових (елементів) з урахуванням внутрішнього переконання кожного члена ВККС і Комісії в цілому нормами Закону № 1402-VIII не передбачено, оскільки це знаходиться у площині способу реалізації ВККС владних управлінських функцій.
Статтею 92 Закону № 1402-VIII статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначено як державного органу суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
Серед повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України статтею 93 Закону № 1402-VIII визначено затвердження порядку складення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядку та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядку формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) та інші процедури виконання Комісією її функцій; кваліфікаційне оцінювання (пункти 6, 7 частини першої цієї статті).
Згідно з положеннями Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є правильними (законними).
Суд не може втручатися у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема, у визначенні ВККС способу реалізації компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді при проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.
У процесі оцінювання, незалежно від предмета та цілей оцінювання, завжди певною мірою присутній суб`єктивний елемент. Кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посаду судді не є виключенням, неабияку роль у ньому відіграє особисте переконання кожного члена ВККС, що, зрештою, і визначає рішення Комісії за результатами голосування.
Відповідно до чинного правового регулювання кваліфікаційного оцінювання в процедурі конкурсу на зайняття посади судді оцінка критеріїв компетентності, професійності та доброчесності покладається саме на членів ВККС і ґрунтується на засадах рівнoправнoсті та співпричетнoсті дo рішення.
Отже, повноваження ВККС стосовно кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та є виключною компетенцією як уповноваженого державного органу, постійно діючого у системі судоустрою. Оцінювання кандидатів за визначеними законом критеріями відбувається з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями, до яких належать компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність. Рішення щодо результатів кваліфікаційного оцінювання приймається за внутрішнім переконанням членів Комісії.
Рішення стосовно участі позивача в конкурсі приймалось ВККС колегіально з дотриманням конкурсної процедури, встановленої статями 79, 81 Закону № 1402-VIII, Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням ВККС від 02.11.2016р. № 141/зп-16 (з наступними змінами) (далі - Положення № 141/зп-16), та Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03.11.2016 № 143/зп-16 (в редакції рішення ВККС від 13.02.2018 № 20/зп-18 (з наступними змінами)) (далі - Положення № 143/зп-16).
Так, згідно з пунктами 6.1, 6.3, 6.4 розділу VІ Положення № 141/зп-16 кваліфікаційне оцінювання проводиться стосовно кандидатів, допущених до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду. За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата Комісія ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого кандидата здійснювати правосуддя у відповідному суді. Кваліфікаційне оцінювання проводиться відповідно до порядку методології кваліфікаційного оцінювання.
При проведенні конкурсу на зайняття вакантної посади судді вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду за спеціальною процедурою призначення рейтинг формується за результатами кваліфікаційного оцінювання (пункт 6.8 розділу VІ Положення № 141/зп-16).
Пунктами 1, 2, 4 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16 визначено, що відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання встановлюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності. Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.
У пункті 5 цієї ж глави визначено максимально можливий бал оцінювання за кожним із критеріїв, зокрема: за критерієм компетентності - 500 балів (у тому числі професійна компетентність - 300 балів, особиста компетентність -100 балів, соціальна компетентність - 100 балів), за критерієм професійної етики - 250 балів, за критерієм доброчесності - 250 балів.
Законом №1402-VIII, так само і нормами інших правових актів не встановлено порядку кваліфікаційного оцінювання, за якого ВККС повинна була б приймати рішення з фіксуванням проміжних балів щодо оцінювання, зокрема кандидата на посаду судді на відповідність займаній посаді за показниками, визначеними у пункті 5 глави 6 розділу ІІ Положення 143/зп-16.
Відповідно до пункту 34 розділу ІІІ цього ж Положення рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені Законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків. У разі наявності висновку громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у мотивувальній частині також зазначаються мотиви його прийняття або відхилення.
Резолютивна частина має містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання.
У мотивувальній частині рішення ВККС від 06.03.2019 №326/вс-19 зазначено кількість балів, які позивач набрав за кожним із визначених статтею 83 Закону № 1402-VIII критеріїв: компетентність (професійна, особиста та соціальна) - 324 бали (зокрема, вказано, що за результатами анонімного письмового тестування позивач набрав 75 балів, а за результатами виконаного практичного завдання -75,5 балів), професійна етика - 125 балів; доброчесність - 130 балів. В рішенні зазначені як фактичні (щодо проходження ОСОБА_1 процедур та етапів в оголошеному згідно з рішенням Комісії від 02.08.2018р. № 186/зп-18 конкурсі; щодо оцінки критеріїв професійної компетентності ОСОБА_1 на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5, 6 глави 2 розділу ІІ Положення № 143/16; щодо оцінки ОСОБА_1 за критеріями особистої та соціальної компетентності, доброчесності на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 6,7,8 глави 2 розділу ІІ зазначеного Положення), так і правові підстави, відповідно до яких воно прийняте. В резолютивній частині рішення зроблено висновок про визнання позивача таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду та визначено кількість набраних ним за результатами кваліфікаційного оцінювання балів.
Рішення від 06.03.2019 № 27/зп-19 про затвердження рейтингу на зайняття 12 вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС від 02.08.201' 8 № 186/зп-18 (згідно з додатком 2) Комісією прийняте на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 81 Закону №1402-VIII та пункту 6.9 Положення № 141/зп-16.
Відповідно до частини третьої статті 88 Закону №1402-VIII рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: 1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; 2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання; 3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; 4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
Факт прийняття оскаржуваних рішень повноважним складом ВККС та підписання їх всіма членами, які брали участь в їх ухваленні, позивач не ставить під сумнів.
Зміст цих рішень відповідає, зокрема пункту 34 розділу ІІІ Положення № 143/зп-16, в них зазначені визначені законом підстави їх ухвалення та мотиви, з яких Комісія дійшла висновків щодо встановлених цими рішеннями результатів участі позивача в конкурсі.
Оскаржувані позивачем рішення прийнято у межах конкурсної процедури, умови якої позивачу були відомі заздалегідь. У зв`язку з цим доводи позивача про помилковість та необ`єктивність висновків ВККС щодо результатів його участі в конкурсі, які зроблені Комісією в межах її дискреційних повноважень, є недоречними. Конкурсна процедура в частині встановлення відповідності кандидата певним критеріям характеризується присутністю суб`єктивного елементу, на відміну, до прикладу від процедури притягнення особи до відповідальності, а відтак не передбачає обов`язкового доведення тих чи інших фактів, які вплинули (або могли вплинути) на результати конкурсу. Достатнім є наявність певної інформації, яка, з урахуванням наданих кандидатом пояснень та аргументів (які не сприйняті як переконливі), не спростовує уяву (сприйняття) особою, уповноваженою законом здійснити конкурсні процедури, щодо його відповідності критеріям, яким повинен відповідати кандидат.
Наведені позивачем доводи щодо протиправності оскаржуваних ним рішень ВККС знаходяться в площині дискреційних повноважень Комісії, а тому, враховуючи встановлену судом відсутність передбачених частиною третьою статті 88 Закону №1402-VIII підстав для оскарження зазначених рішень, не спростовують їх правомірність.
Частиною другою статті 2 КАС визначено перелік критеріїв, на відповідність яким суд повинен перевірити рішення (дії, бездіяльність) суб`єкта владних повноважень у справах про їх оскарження. Суд приходить до висновку, що рішення ВККС від 06.03.2019 № 27/зп-19 та № 326/вс-19 цим критеріям відповідають, оскільки прийняті, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом та за відсутності ознак дискримінаційного рішення. Відтак, підстави для визнання протиправними і скасування цих рішень відповідно до частини третьої статті 88 Закону №1402-VIII відсутні.
Керуючись статями 242-246, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову громадянина ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06.03.2019 № 27/зп-19 та № 326/вс-19 та про зобов`язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі до Великої Палати Верховного Суду.
Дата складання повного рішення суду 19 лютого 2021 року.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко,
І.Я.Олендер,
М.М. Гімон,
Р.Ф. Ханова,
М.Б. Гусак,
Судді Верховного Суду
