УХВАЛА
20 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 906/308/20
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 року
у справі № 906/308/20
за позовом Акціонерного товариства "УкрСиббанк"
до відповідача 1: ОСОБА_1 (голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Промоптторг")
Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотекс-М"
про стягнення 104175,42 дол. США (що станом на 18 березня 2020 року еквівалентно 2818632 грн 67 коп.) та 2442 грн 62 коп. пені
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.02.2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05 лютого 2021 року в справі №906/308/20, задоволено. Рішення Господарського суду Житомирської області від 05 лютого 2021 року в справі №906/308/20, скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОТЕКС-М" на користь ПАТ "УкрСиббанк" 104175,42 дол. США, що станом на 18 березня 2020 року, еквівалентно 2 818 632 грн 67 коп., 2442 грн 62 коп. пені, 42316 грн 13 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 63474 грн 19 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (надіслана 05.07.2021 року, що підтверджується конвертом Укрпошта Стандрт) на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 року у справі №906/308/20, в якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції; залишити в силі рішення Господарського суду Житомирської області від 05.02.2021 року; відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 84 558 грн. (2 818 632,67 *1,5%*200%).
Проте до матеріалів касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відповідно до частини першої ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Відповідно до частини другої ст. 8 Закону України "Про судовий збір", Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Судом відмічається, що зокрема загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7.
Верховний Суд, зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише посилання заявника касаційної скарги на відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Проте, скаржником не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, зокрема і щодо оплати судового збору.
Так, обгрунтовуючи клопотання про відстрочку сплати судового збору, скаржник надає лише довідку з місця роботи про розмір заробітної плати з червня 2020 року по травень 2021 року.
Таким чином подана скаржником довідка не є достатнім та допустимим доказом на підтвердження доводів щодо відсутності коштів для сплати судового збору.
Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Суд
У Х В А Л И В:
1.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 року у справі № 906/308/20 - залишити без руху.
3.Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 84 558 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати.
4.Роз`яснити скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
