Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 лютого 2020 року
у справі № 640/7463/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо порядку формування судом висновку про нереальність господарських операцій на підставі вироку суду у кримінальному провадженні стосовно контрагентів платника податків
Фабула справи: ТОВ “Сатурн-Логістік” звернулося до окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток з мотивів безпідставності його прийняття.
Окружний адміністративний суд міста рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення з мотивів недоведеності податковим органом правомірності та обґрунтованості прийнятого рішення.
Мотивація касаційної скарги: Головне управління ДФС наголошує на не підтвердженні реальності господарських операцій належними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку та наявності вироків у кримінальних справах відносно посадових осіб контрагентів позивача.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Суди попередніх інстанцій установили, що вироком суду визнано посадову особу ТОВ «Мелк Тред» винуватим за ч. 1 ст. 205-1 КК України. З тексту вироку видно, що ця особа як засновник та директор ТОВ «Мелк Тред» вніс в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Мелк Трейд», завідомо неправдиві відомості, і такі його дії призвели до того, що невстановлена слідством особа отримавши реєстраційні документи товариства, а також печатку товариства, здійснювала діяльність з метою штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємства реального сектору економіки, для ухилення від сплати податків до Державного бюджету України.
Вироком суду в іншій справі на підставі угоди про визнання винуватості посадову особу ТОВ «Беталінк» визнано винуватою за ч. 1 ст. 205-1 КК України, яка є співзасновником ТОВ «Беталінк». Цим вироком установлено, що вона підписала установчі документи зазначеного ТОВ, однак фактично фінансово-господарською діяльністю на підприємстві не займалася, ніяких майнових внесків до фонду ТОВ «Беталінк» не вносила і взагалі статутний фонд вказаного товариства не формувала.
Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 2а-7075/12/2670.
Оскільки у цій справі, яка розглядається, містяться відомості, що посадова особа контрагента позивача заперечує свою участь у створенні та діяльності відповідного товариства, то перевірка та встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору.
Як наслідок, враховуючи наявність вироків у справах щодо посадових осіб контрагентів, які заперечують своє відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства, суди попередніх інстанцій всупереч нормам ст.ст. 65, 72 КАС України не опитали у судовому засіданні зазначених осіб, які заперечують свою діяльність як керівників контрагентів позивача.
Крім того, поза увагою судів попередніх інстанцій залишився той факт, що наявні в матеріалах справи первинні документи, зокрема, видаткові накладні не містять ідентифікуючих реквізитів щодо осіб, які їх підписали, зокрема відсутні посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, прізвище, ім'я, по-батькові посадових осіб контрагента позивача. Також в матеріалах справи відсутні належним чином засвідчені податкові накладні та платіжні документи, які підтверджують оплату товару.
Вказані документи та обставини не досліджені, не оцінені судами попередніх інстанцій, зміст та правові наслідки цих документів не встановлені.
Висновки: для висновку про нереальність господарських операцій необхідно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з урахуванням обставин, встановлених вироком, який набрав законної сили, періоду часу, за який такі обставини встановлені, а також конкретної особи та наслідки її дій.
Ключові слова: податкові спори, преюдиціальність судових рішень, порядок підтвердження реальності господарських операцій, недобросовісність контрагентів платника податків, фіктивне підприємництво, обов’язковість дослідження доказів судом
