Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 лютого 2020 року
у справі № 804/721/14
Адміністративна юрисдикція
Щодо сумнівів в неупередженості та об`єктивності суддів, як підстави для подання заяви про відвід
Фабула справи: ТОВ «Науково-виробнича фірма «Константа-строй» (далі - ТОВ «НВФ «Константа-строй») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (далі - ДПІ ГУ Міндоходів), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Ухвалою апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження. Представником позивача та директором ТОВ було неодноразово подано заяви про відвід колегії суддів. Заяви про відвід були обґрунтовані тим, що під час судового засідання колегія суддів ставила питання представнику позивача, які не стосувалися доводів апеляційної скарги, крім того, у поведінці колегії суддів вбачається упереджене та зухвале ставлення до представника позивача та поважне ставлення до представника відповідача.
Апеляційним адміністративним судом було постановлено окрему ухвалу, за змістом якої дії сторін були розцінені судом як один із способів втручання у діяльність судді, зокрема, намаганням ще до закінчення розгляду справи впливати на його результат. Відтак, апеляційний адміністративний суд ухвалив про допущені порушення закону довести до відома Головного управління Міністерства внутрішніх справ України.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ «НВФ «Константа-Строй» вказує, що право на заявлення відводу є законним правом позивача, наданим процесуальним законом. Постановлення окремої ухвали, в якій зазначено, що дії представників позивача мають ознаки злочину, передбаченого ст. 376 КК України є суб'єктивною думкою колегії суддів та спонукають органи внутрішніх прав до незаконного порушення кримінального провадження.
Правова позиція Верховного Суду: ст. 27 КАС України (в редакції на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції) визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:
- якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов`язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
- якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
- якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
- за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;
- у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ч. 3 ст. 15-1 цього Кодексу.
Ст. 49 КАС України (в редакції на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції) передбачено право особи, яка бере участь у справі, заявляти відводи.
При вирішенні справи «Biluha v. Ukraine» Європейський суд з прав людини у п.і 49 рішення зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об`єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (чинний в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) суддя має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради суддів України, яка зобов'язана невідкладно перевірити і розглянути таке звернення за участю судді та вжити необхідних заходів для усунення загрози.
Відповідно до положень ст. 166 КАС України (в редакції на дату прийняття окремої ухвали) суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Звернення осіб, які беруть участь у справі, до суду із необґрунтованими клопотаннями та заявами про відвід може свідчити про зловживання процесуальними правами, наданими чинним законодавством.
Висновки: необґрунтований, на думку суду, сумнів позивача в неупередженості та об'єктивності суддів є підставою для відмови у задоволенні заяви про відвід. При цьому, таке суб`єктивне ставлення сторони у справі чи його представників до поведінки судді та заявлення у зв`язку з цим відводу, не є порушенням закону та підставою для прийняття окремої ухвали.
Заявлення відводу судді не суперечить положенням процесуального законодавства, та не є доказом спроби тиску чи впливу на суддю.
Ключові слова: правові підстави для відводу судді, передумови для відводу судді, зміст інституту відводу
