Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 квітня 2026 року
у справі № 320/14498/24
Адміністративна юрисдикція
Щодо вимог до форми та змісту ухвали про відмову у відводі судді
Фабула справи: Товариство звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Окружний адміністративний суд рішенням позов задовольнив.
Справа переглядалась судами неодноразово.
За результатам нового апеляційного розгляду, апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення суду першої інстанції та залишив позов без розгляду.
Мотивація касаційної скарги: Товариство вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме - норм ч. 12 ст. 40 КАС України, ч.ч. 5, 7 ст. 243 КАС України, за відсутності висновку Верховного Суду щодо вірного застосування цієї норми за аналогічних обставин. Такий висновок може полягати в наступному: Ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про відвід, яка надійшла до суду менше ніж за три робочих дні та була розглянута тим самим складом суду, який розглядає справу може бути постановлена без складення окремого документа, оскільки така ухвала не входить до переліку ухвал, які згідно з ч. 5 ст. 243 КАС України повинні бути оформлені окремим документом, а інші процесуальні норми не визначають такого обов'язку. При цьому, норми ч. 2 ст. 40 КАС України не застосовуються, оскільки ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід не є ухвалою про самовідвід.
Правова позиція Верховного Суду: порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений у ст. 40 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Положеннями ч. 12 ст. 40 КАС України передбачено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Висновки: ухвала про відмову у відводі судді повинна викладатися окремим документом у письмовій формі із зазначенням мотивів, з яких виходив суд, вирішуючи таку заяву. При цьому, відсутність такої ухвали у переліку ухвал, які викладаються окремим документом, згідно ч. 5 ст. 243 КАС України, не суперечить такому висновку, оскільки абз. 2 ч. 5 цієї статті передбачено, що окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду. На користь такого висновку вказують також і положення ч. 8 ст. 40 КАС України.
Ключові слова: процедура відводу судді, форми судових рішень, оформлення відмови у відводі судді
