Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 грудня 2018 року
у справі № 756/11460/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо правових наслідків зміни кредитором строку виконання основного зобов'язання
Фабула справи: ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні у зв'язку з пропуском позовної давності. Відповідачі обґрунтували свої заперечення тим, що згідно з розрахунком заборгованості позичальник здійснила останній платіж 10 грудня 2008 року. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору змінився строк виконання основного зобов'язання (пункт 9.2 кредитного договору), а тому банк мав право з 10 січня 2009 року протягом трьох років від цієї дати звернутися до суду за захистом свого порушеного права, однак позовну заяву подав лише 26 серпня 2015 року.
Рішенням районного суду у задоволенні позову ПАТ КБ «Правекс-Банк» відмовлено.
Рішенням апеляційного суду апеляційну скаргу ПАТ КБ «Правекс-Банк» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором, яка складається із: заборгованості з повернення кредиту в розмірі 151 508 грн 76 коп., заборгованості за процентами - 151 402 грн 44 коп., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 26 663 грн 09 коп., пені за несвоєчасне погашення процентів - 26 556 грн 10 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що вона здійснила останній платіж 10 грудня 2008 року. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору змінився строк виконання основного зобов'язання (пункт 9.2 кредитного договору), а тому банк мав право з 10 січня 2009 року протягом трьох років від цієї дати звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права, однак позовну заяву подав лише 26 серпня 2015 року. За змістом вказаного пункту відсутність письмового повідомлення не впливає на припинення строку користування кредитом. Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали у договорі питання дострокового повернення кредиту, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення. Оскільки після внесення змін та доповнень до кредитного договору новий графік погашення кредиту не був узгоджений (сторони не досягли згоди щодо істотної умови договору), то угода про внесення змін, в тому числі про збільшення строку повернення кредиту до 22 жовтня 2015 року, є неукладеною. Банком наведено розрахунок заборгованості за пенею в іноземній валюті з переведенням її в національну валюту за невідомим курсом та незрозуміло, на яку дату. Апеляційний суд не звернув уваги на те, що порука є припиненою, оскільки протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання кредитор не звернувся з позовом до поручителя.
Правова позиція Верховного Суду: за змістом ч. 1 ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Будучи за своєю правовою природою зобов'язанням, порука припиняється на загальних підставах, передбачених главою 50 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Договірний строк застосовується до всіх без винятку зобов'язань. Визначення строку дії поруки як припиняючого тягне певні юридичні наслідки, зокрема його закінчення є підставою для припинення поруки.
Висновки: якщо кредитор змінює строк виконання основного зобов'язання, позовна давність обчислюється від цієї дати. В такому разі кредитор зобов'язаний пред'явити позов до боржника протягом трьох років, а до поручителя - протягом строку, встановленого в договорі поруки (ч. 4 ст. 559 ЦК України).
Ключові слова: стягнення заборгованості солідарно з боржника та поручителя, припинення поруки, строк виконання основного зобов'язання
