Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 грудня 2020 року
у справі № 924/1265/19
Господарська юрисдикція
Щодо обставин, що підлягають встановленню при вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю
Фабула справи: міська рада звернулася з позовом до ФОП про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 42 713,50 грн.
Рішенням господарського суду, яке залишене без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: міська рада зазначає, що касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень необхідний для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування судами ст. 1212 ЦК України та ст. 79-1 ЗК України в частині визначення площі земельної ділянки при обрахунку суми безпідставно збережених коштів.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з вимогами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України (в редакції Закону від 08.12.2015) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Тобто об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об'єкт цивільних прав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим. (ст. 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр").
Отже, інформація з Держгеокадстру є належним доказом формування земельної ділянки, її площі, місця розташування, цільового призначення, категорії землі, виду її використання, форми власності.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оренду землі" об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями п. 288.5.1 ст. 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).
Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (пункт 71).
Висновки: для вирішення спору про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю, слід встановити, чи є земельна ділянка, про безпідставне користування якою зазначає позивач, сформованим об'єктом цивільних прав, а також встановити обґрунтованість розрахунку суми збережених відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).
Ключові слова: оформлення права користування земельною ділянкою, неправомірне використання комунального майна, встановлення предмета доказування
