Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 вересня 2025 року
у справі № 910/13912/23
Господарська юрисдикція
Щодо належності та допустимості як доказу у господарському судочинстві протоколу допиту свідка, складеного під час досудового розслідування
Фабула справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Теко" звернулося до господарського суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 і Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ", третя особа - Приватний нотаріус міського нотаріального округу, про визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності.
Рішенням господарського суду у задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено повністю.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, а саме ст.ст.77- 80, 88, 89 ГПК України, не дослідив протокол допиту свідка у межах кримінального провадження.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка
У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.
Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.
Разом із тим вимоги до протоколу, складеного в кримінальному провадженні, унормовані статтею 104 КПК України.
Крім того, за змістом ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
Висновки: до показань свідка у господарському та кримінальному судочинстві висуваються різні вимоги, зокрема, до їх процесуальної форми.
Зважаючи на норми ст.ст. 23, 104 КПК України, протокол допиту, складений на досудовому розслідуванні, за процесуальною формою не відповідає вимогам, що висуваються до показань свідка у господарському судочинстві (п. 3 ч. 2 ст. 73, §2 глави 5 розділу І ГПК України).
Серед іншого, показання свідка за загальним правилом викладаються письмово у заяві свідка, підпис на якій посвідчується нотаріусом, тоді як до протоколу допиту в кримінальному провадженні таких вимог не встановлено.
Ключові слова: доказування у судочинстві, процедурні порушення, оцінка доказів