Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 лютого 2026 року
у справі № 910/7638/24
Господарська юрисдикція
Щодо недопустимості як доказів матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, що використані в господарській справі без письмового дозволу слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Солом`янського району м. Києва», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної екологічної інспекції Столичного округу, про зобов`язання усунути порушення вимог природоохоронного законодавства шляхом ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища на земельній ділянці.
Прокурор посилається на те, що відповідач протягом тривалого часу використовує земельну ділянку для захоронення відходів дорожнього будівництва та господарської діяльності, у належний стан шляхом ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища земельну ділянку не привів, виявлені Інспекцією порушення земельного та природоохоронного законодавства добровільно не усунув.
Господарський суд рішенням, яке залишив без змін апеляційний господарський суд постановою, позов задовольнив.
ОЦІНКА СУДУ
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).
Докази, які можуть бути враховані судом, повинні відповідати критеріям належності, допустимості та достовірності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина 1 статті 76 ГПК України).
Допустимість доказів означає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (частини 1, 2 статті 77 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
ВИСНОВКИ: стаття 222 КПК України встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання дозволу.
У матеріалах справи відсутній дозвіл слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні (зокрема, на використання копій матеріалів кримінального провадження під час звернення до господарського суду) або інші відомості, що свідчили б про однозначне надання такої згоди та обсяг відомостей, що можуть бути розголошені.
Тобто суди помилково врахували як докази копії матеріалів досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оцінка доказів, критерії допустимості доказів, екологічні спори
