Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 січня 2021 року
у справі № 280/2635/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо особливостей процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу в адміністративному судочинстві
Фабула справи: ОСОБА_1 звернулася до окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України, в якому просила:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України, що викладене в листі, про відмову у вжитті заходів з метою повернення позивачу помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України сформувати та подати до управління державної Казначейської служби України подання про повернення позивачу суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна;
- стягнути у повному обсязі на користь ОСОБА_1 судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено частково. Зокрема, відшкодовано ОСОБА_1 сплачену суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України. У клопотанні про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовлено.
Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що суди під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не взяли до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у його постановах від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 26.09.2019 у справі №813/481/18, від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 13.03.2019 у справі №283/2065/14-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Правова позиція Верховного Суду: за приписами ч.ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Ч. 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №813/481/18 зроблено такий висновок: "Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у п. 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов'язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті."
Зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб'єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з'явилася можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб'єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб'єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
Висновки: КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
У цій справі клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу було викладено у позовній заяві, докази (крім доказів оплати послуг адвоката) для вирішення цього клопотання були додані до позовної заяви. Також було надано докази щодо обсягу наданих послуг, а саме акти. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів оплати вказаних послуг не узгоджується з нормами чинного процесуального законодавства.
Ключові слова: процедура розподілу судових витрат, компенсація витрат на адвоката, порядок відшкодування витрат на правову допомогу, доведення понесених судових витрат, доведення розміру витрат на професійну правничу допомогу
