Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 травня 2023 року
у справі № 804/2339/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо розмежування правової природи повернення судового збору та розподілу судових витрат
ФАБУЛА СПРАВИ
Публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до суду з позовом до управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою окружного адміністративного суду позов задоволено частково.
Присуджено із управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 17 056 грн.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За результатами нового апеляційного розгляду, ухвалою апеляційного адміністративного суду заяву Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", який є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", про часткову відмову від адміністративного позову -задоволено.
Прийнято часткову відмову Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" від адміністративного позову в частині позовної вимоги про зобов'язання Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" з бюджету суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 492 262 (один мільйон чотириста дев'яносто дві тисячі двісті шістдесят дві) гривні, та в цій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду визнано нечинним, а провадження закрито.
Крім того, судом стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке є правонаступником Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС на користь Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", який є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" судовий збір за подання позову та касаційної скарги у розмірі 49 244 (сорок дев`ять тисяч двісті сорок чотири) гривні 65 коп.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною другою цієї ж статті визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Згідно статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
ВИСНОВКИ: питання повернення судового збору та розподілу судових витрат мають різну правову природу, не є пов'язаними, а підстави та порядок їх застосування регулюються по-різному. Зокрема, частина перша статті 142 КАС України може бути застосована у тому випадку, коли має місце відмова позивача від позову, що не пов`язана із задоволенням його відповідачем після подання позовної заяви, оскільки у такому випадку розподіл судових витрат згідно частини першої статті 140 КАС України не здійснюється.
Разом з тим, якщо позивач відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем після подання позовної заяви, то цілком обґрунтованим є покладення на відповідача обов'язку відшкодувати понесені позивачем витрати як міра відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила розподілу судових витрат, наслідки повернення судового збору, відшкодування судових витрат
