Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 грудня 2022 року
у справі № 280/10087/21
Адміністртативна юрисдикція
Щодо обов’язку суду надати можливість для сплати судового збору в разі відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати або зменшення судового збору
ФАБУЛА СПРАВИ
Головне управління ДПС звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 172 123 686,79 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішенням окружного адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено.
Апеляційний адміністративний суд ухвалою відмовив у задоволенні заявленого позивачем клопотання та повернув апеляційну скаргу особі, що її подала, на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 6 частини 3 статті 2 КАС України встановлено, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
За змістом пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Виходячи з приписів частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, які передбачають в такому випадку залишення її без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (частина 3 статті 169 КАС України).
Позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини 4 статті 169 КАС України).
За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
ВИСНОВКИ: подаючи клопотання про відстрочення сплати судового збору або зменшення розміру останнього, особа вправі очікувати на його задоволення судом, що, очевидно, надавало б їй підстави не сплачувати судовий збір, а отже одночасна відмова у задоволенні клопотання і повернення апеляційної скарги є невиправданими, оскільки в разі відмови у задоволенні клопотання суд у процесуальний спосіб мав надати можливість сплатити судовий збір.
Отже, реалізація права на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору або зменшення його розміру не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору і мати наслідком повернення апеляційної скарги.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: справляння судового збору, сплата судових витрат, пільги при сплаті судового збору, підстави повернення апеляційної скарги
