Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 квітня 2026 року
у справі № 160/10192/21
Адміністративна юрисдикція
Щодо обов'язку адміністративного суду дотримуватись вимог процесуального закону стосовно меж здійснення адміністративного судочинства
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Первинної професійної спілки «Правозахисники країни», в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону №2 Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про звільнення зі служби в поліції поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1;
- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;
- стягнути за рахунок державних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення;
- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на службі та виплати заробітної плати за один місяць.
Рішенням окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За результатами нового апеляційного розгляду, постановою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задоволено частково. Мотивувальну частину рішення окружного адміністративного суду - змінено та викладено її у редакції мотивувальної частини постанови. В іншій частині рішення окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 160/10192/21 залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
За правилами частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами частини п`ятої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції
За правилами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача, суд апеляційної інстанції констатував, що доводи апеляційної скарги про відсутність порушень при формуванні дисциплінарної комісії знайшли своє підтвердження.
Разом з тим, при ухваленні постанови, апеляційний суд також перевірив обставини дотримання відповідачем порядку проведення службового розслідування, у результаті чого дійшов висновку про порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, а саме: вихід за межі призначеного службового розслідування, що розцінене апеляційним судом як неможливість притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі фактів та доказів, здобутих під час такого службового розслідування.
З наведеного вбачається, що суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги відповідача вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що у справі, що розглядається суд апеляційної інстанції при здійсненні перегляду рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою відповідача порушив вимоги частин першої та п`ятої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України щодо встановлених процесуальних меж здійснення перегляду судом апеляційної інстанції, оскільки здійснив перегляд рішення суду першої інстанції виходячи за межі заявлених у справі підстав позову, а також здійснив такий перегляд поза межами зазначених доводів та вимог апеляційної скарги.
ВИСНОВКИ: адміністративний суд в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен перевірити, чи прийняті (вчинені) вони з дотриманням критеріїв, визначених у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому при здійсненні такої перевірки і сам адміністративний суд повинен діяти з дотриманням вимог процесуального закону, зокрема, і щодо меж здійснення адміністративного судочинства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: межі апеляційного перегляду, повноваження апеляційного суду, спори з поліцією, порушення норм процесуального права
