Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 грудня 2020 року
у справі № 210/2271/19[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо суб'єкта відшкодування моральної шкоди членам сім'ї працівника, який загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві при виконанні трудових обов`язків
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Кривбасводоканал» (далі – КП «Кривбасводоканал»), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди.
Суд встановив, що при виконанні трудових обов’язків загинув батько ОСОБА_1. Його смерть настала внаслідок механічної асфіксії при утопленні в каналізаційних водах у каналізаційному колодязі каналізаційної мережі.
Районний суд позов ОСОБА_1 задовольнив частково та стягнув з КП «Кривбасводоканал» на його користь моральну шкоду.
Апеляційний суд залишив без змін рішення районного суду.
КЦС ВС рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі – Закон) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку, а таким на підставі статей 13 та 14 цього Закону є нещасний випадок на виробництві, що спричинив застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму у процесі виконання ним трудових обов’язків, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, страхові виплати.
У переліку грошових сум страхових виплат на відшкодування такої шкоди передбачено виплату грошової суми за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. До грошових сум, які в разі смерті застрахованого працівника підлягають виплаті особам, що перебували на його утриманні, Законом віднесено одноразову допомогу, пенсію у зв’язку з втратою годувальника та відшкодування вартості пов’язаних з похованням ритуальних послуг (підпункти «б», «д» пункту 1; пункт 2 частини першої статті 21 Закону).
Цим Законом на Фонд був покладений обов’язок з відшкодування моральної шкоди самому потерпілому, а не членам сім'ї при його загибелі.
ВИСНОВКИ: виплата Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди, завданої смертю потерпілого у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, членам його сім'ї Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачена і така, за наявності для цього підстав, повинна виплачуватись роботодавцем відповідно до статті 440-1 чинного на час виникнення спірних правовідносин ЦК Української РСР 1963 року.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: деліктні зобов'язання, підстави відшкодування немайнової шкоди, відповідальність роботодавця за смерть працівника, спори за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків
