Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 жовтня 2026 року
у справі № 202/10424/24
Цивільна юрисдикція
Щодо умов звільнення від сплати судового збору за позовами до держави-агресора про відшкодування шкоди та оцінки доказів на її підтвердження
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Російської Федерації (далі - РФ) про відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 до РФ про відшкодування моральної шкоди залишив без руху. Надав ОСОБА_1 строк п'ять днів з дня отримання ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме сплати судового збору в розмірі 5 000,00 грн або надання доказів на підтвердження наявності підстав для застосування положень пункту 22 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Суд першої інстанції ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 до РФ про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок експропріації РФ природних ресурсів українського народу під час незаконної збройної агресії, залишив без розгляду. Роз'яснив позивачу право повторного звернення з такою позовною заявою після усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Апеляційний суд постановою ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 стверджує, що позивач первинно виконав вимоги ЦПК України, що відображено в ухвалі суду від 26 серпня 2024 року, тому залишення позову без розгляду є свавіллям та відступленням від норм ЦПК України, у зв`язку з чим це питання потребує висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: чи може суддя першої інстанції скасувати власну ухвалу суду про відкриття провадження; чи повинні громадяни України сплачувати судовий збір за подання позовної заяви до суду про відшкодування РФ моральної шкоди, завданої внаслідок експропріації РФ природних ресурсів українського народу під час незаконної збройної агресії.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до пункту 22 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Згідно із частиною дев`ятою статті 5 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об`єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.
Звільнення від сплати судового збору, зокрема для осіб, які звертаються до суду з вимогами про відшкодування шкоди, завданої обставинами, визначеними пунктом 22 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, мають розглядатися як процесуальна гарантія забезпечення реального доступу до правосуддя та ефективного захисту порушених прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії, збройного конфлікту чи тимчасової окупації.
Об`єднана палата зазначає, що позивач, хоч і заявив позов до РФпро відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої тимчасовою окупацією території України та збройною агресією РФ, однак не виконав усіх умов, передбачених для застосування пункту 22 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, а саме не надав суду будь-яких доказів на підтвердження хоча б однієї з обставин, визначених у пункті 22 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, з обґрунтуванням завдання шкоди безпосередньо йому або членам його сім`ї, та не навів обґрунтувань поважності причин неможливості подання таких доказів.
Висновки: для застосування пункту 22 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI необхідним є одночасне поєднання декількох умов, а саме:
- позов предъявлено до РФ;
- предметом позову є вимога про відшкодування майнової та/або моральної шкоди;
- заявлену шкоду позивач пов`язує з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією або збройним конфліктом;
- така шкода заявлена у зв`язку з хоча б одним із наслідків, прямо визначених у цьому пункті, зокрема вимушеним переселенням потерпілого з тимчасово окупованих територій України; загибеллю, пораненням, перебуванням у полоні, незаконним позбавленням волі або викраденням потерпілого; порушенням права власності на рухоме та/або нерухоме майно, що належить потерпілому.
Системне тлумачення змісту пункту 22 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у поєднанні із частиною дев`ятою статті 5 Закону № 1207-VII свідчить про те, що право на пільгу передбачено у справах, де конкретними незаконними діями (перелік яких наводиться) у зв`язку з тимчасовою окупацією та збройною агресією, збройним конфліктом потерпілим завдано шкоди, і такими потерпілими можуть бути:
- фізичні особи, яким безпосередньо заподіяно шкоду;
- фізичні особи, зокрема особи, передбачені статтям 1168, 1200 ЦК України, які обґрунтовують їх право на відшкодування шкоди, завданої іншій особі; насамперед це стосується позивачів - членів сім`ї поранених осіб, загиблих, викрадених та таких, що перебувають у полоні або незаконно позбавлені волі, якщо член сім`ї обґрунтовує власні душевні страждання саме цими обставинами.
- фізичні та юридичні особи, праву власності яких на рухоме та/або нерухоме майно завдано шкоди.
Докази, надані суду для підтвердження наведених обставин, суди оцінюють за стандартом «prima facie» («на перший погляд»),що не потребує змагального процесу, оцінки і доказування відповідно до приписів статей 78-80 ЦПК України.
Водночас у разі неподання таких доказів суд має оцінити поважність підстав об'єктивної неможливості їх подання, зокрема у зв`язку з активними бойовими діями, що велися / ведуться на території проживання або перебування потерпілого, тимчасовою окупацією такої території, втратою доступу до документів чи майна внаслідок збройної агресії тощо.
Ключові слова: пільги зі сплати судового збору, відшкодування шкоди внаслідок збройної агресії, забезпечення доступу до правосуддя