Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 березня 2019 року
у справі № 521/21255/13-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо обов'язковості досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту
ФАБУЛА СПРАВИ
ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за про надання споживчого кредиту.
Судом першої інстанції справа розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням суду першої інстанції позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено.
Ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ФОП ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, провадження у справі в цій частині закрито.
Рішенням апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
ОЦІНКА СУДУ
Аналіз змісту статей 1054, 1050 і 559 ЦК України свідчить, що у разі, якщо кредитор за кредитним договором, у якому згідно із його умовами позичальник зобов'язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також сплатити неустойку (пеню, штраф) за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним, змінив строк виконання основного зобов'язання (дострокове виконання основного зобов'язання), направивши повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, при цьому договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, то відповідний строк для пред'явлення вимоги як до боржника, так і поручителів обчислюється з наступного дня, зазначеного кредитором у повідомленні (вимозі) про дострокове повернення кредиту як дата дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, або після закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення.
Повідомлення (вимога) про дострокове повернення кредиту, яка направляється позичальнику та/або поручителю є формою досудового вирішення спору між контрагентами та вимогою сторони, права або законні інтереси якої порушено, про добровільне/безпосереднє врегулювання спору, вказує на зміну строку виконання основного зобов'язання й встановлює обов'язок кредитора пред'являти позов до боржника протягом трьох років, якщо інше не визначено кредитним договором (статті 257, 259 ЦК України). До поручителя протягом шести місяців, якщо закінчення строку поруки не встановлено самим договором (частина четверта статті 559 ЦК України), від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту, недотримання яких може нести ризик лише для кредитора про втрату в майбутньому права на задоволення своїх вимог у примусовому порядку через суд.
За змістом статей 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок відповідно до умов договору, тобто, як особа, яка порушила права або законні інтереси іншого суб'єкта - кредитора, зобов'язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи звернення до суду із відповідним позовом.
Враховуючи, що вимоги кредитора та взяті позичальником зобов'язання за кредитним договором в добровільному порядку не виконані на час ухвалення судом рішення, а також частину другу статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Тому непред’явлення повідомлення (вимоги) про дострокове виконання зобов'язання з повернення кредиту, чи в разі її направлення: до встановленої дати дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів, або до закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення, саме по собі не є необхідною умовою подальшого задоволення позову.
ВИСНОВКИ: направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів. Ненаправлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, а як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту через суд - виконати боржником обов'язку з дострокового повернення кредиту.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок заявлення кредитором вимог, порушення кредитного зобов'язання, порядок захисту прав кредитора, право на дострокове повернення кредиту
