Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 листопада 2020 року
у справі № 747/522/19
Цивільна юрисдикція
Щодо закону, який підлягає застосуванню при відшкодуванні страховиком шкоди, заподіяної смертю особи під час експлуатації наземних транспортних засобів
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення страхового відшкодування, в якому просила стягнути з МТСБУ на її користь: страхове відшкодування на утримання в розмірі 36 031,00 грн, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 3101,63 грн, три проценти річних від простроченої суми боргу у розмірі 269,49 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000, 00 грн.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до МТСБУ про стягнення страхового відшкодування задоволено в повному обсязі.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Статтею 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
Положеннями пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) передбачено, що страховик (МТСБУ) у разі визнання вимог заявника обґрунтованими зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його не пізніше ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Тобто вказана норма Закону встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, та не дає право страховику на розтермінування виплати страхового відшкодування поза межами 90-денного строку з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування.
Пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Виходячи з вищезазначених норм права, колегія суддів звертає увагу, що у цих правовідносинах ЦК України є загальним нормативно-правовим актом, а Закон № 1961-IV є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
ВИСНОВКИ: Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає спеціальні до ЦК України порядок і строки виплати страхових відшкодувань у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому саме спеціальний закон підлягає застосуванню при відшкодуванні страховиком шкоди, заподіяної смертю особи при експлуатації наземних транспортних засобів. Цим Законом не передбачено виплату страхового відшкодування щомісячними платежами чи шляхом розтермінування його виплати.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: відповідальність страховика, підстави відшкодування шкоди, деліктні зобов'язання, порядок відшкодування шкоди, порядок виплати страхового відшкодування
