Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 серпня 2021 року
у справі № 352/467/18[1]
Цивільна юрисдикція
Щодо переривання перебігу позовної давності у разі подання позову з іншими матеріально-правовими підставами
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах
від 02 квітня 2019 року у справі № 902/326/16
від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі сільської ради з позовом до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.
Рішенням районного суду у задоволенні позову прокурора в інтересах держави в особі сільської ради до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки відмовлено за спливом позовної давності.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).
Частиною п'ятою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Отже, у чинному законодавстві не наведено переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому це питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
За таких обставин звернення прокурора з позовом до ОСОБА_2 про повернення земельної ділянки 28 липня 2015 року (у справі № 352/1438/15-ц), коли про останнього набувача спірної земельної ділянки прокурору мало бути відомо ще 28 квітня 2014 року (дата постановлення ухвали слідчого судді про накладення арешту на земельну ділянку у межах кримінального провадження) свідчить про помилку прокурора в праві, яка не перериває позовної давності та не свідчить про поважність причин пропуску позовної давності.
ВИСНОВКИ: подання позову з іншими матеріально-правовими підставами не перериває перебігу позовної давності, але разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила обчислення позовної давності, застосування строку позовної давності, строки звернення до суду
