Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 вересня 2021 року
у справі № 440/2461/20
Адміністративна юрисдикція
Щодо необхідності сплати судового збору за оскарження рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах
від 18.10.2019 у справі № 405/8768/18
від 05.03.2020 у справі № 597/664/18
від 13.08.2021 у справі № 440/5178/20
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління архітектури і містобудування міської ради, Виконавчого комітету міської ради, третя особа: Міський голова, в якому просив:
- визнати протиправними дії та рішення Управління архітектури і містобудування, що оформлені листом щодо відмови позивачу в зміні адреси об'єкту нерухомого майна;
- визнати протиправною бездіяльність Управління архітектури і містобудування, що полягала у відсутності належного розгляду заяви позивача про зміну адреси об'єкту нерухомого майна;
- зобов`язати уповноважений з присвоєння (зміни) адреси орган - Управління архітектури і містобудування прийняти рішення про зміну адреси об'єкту нерухомого майна;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління архітектури і містобудування на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 000 грн.
Рішенням окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, а саме позивач стверджує, що оскаржуване судове рішення прийнято з неправильним застосуванням ч. 5 ст. 21 та п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення судового збору за подану вимогу про відшкодування моральної шкоди.
Правова позиція Верховного Суду: згідно з положеннями п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону №3674-VI судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 5 КАС України щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями ч. 2 ст. 245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання протиправним і скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень - коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Висновки: позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Суд уважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності сплати судового збору за оскарження рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, та за подання якої, у силу п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється.
Ключові слова: доступ до правосуддя, судові витрати, право на апеляційне оскарження
