Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 14 січня 2021 року
у справі № 922/2216/18
Господарська юрисдикція
Щодо порядку встановлення факту наявності недоліків у виконаній роботі за договором підряду
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові
від 28.05.2020 у справі № 904/2029/19
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «ВС Строймастер» звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «Птахокомплекс «Слобожанщина Агро» про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору підряду на виконання ремонтно - будівельних робіт в частині оплати вартості виконаних робіт згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт.
ТОВ «Птахокомплекс «Слобожанщина Агро» звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до ТОВ «ВС Строймастер» у справі про стягнення безпідставно набутих коштів та пені.
Рішенням господарського суду відмовлено у задоволенні первісного позову; зустрічний позов задоволено.
У суді апеляційної інстанції справа розглядається неодноразово.
За результатами нового розгляду, постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частинами першою-третьою статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Отже, із правового аналізу вказаних норм слідує, що ними врегульовані різні випадки з різними правовими наслідками.
Так, замовник, який при прийнятті робіт негайно не заявив про виявлені допущені у роботі відступи від умов договору або інші явні недоліки у виконаній роботі, втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Водночас замовник має право вже після прийняття робіт заявити про виявлені приховані недоліки (негайно після їх виявлення), тобто ті, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт.
Відповідно ж до частини четвертої статті 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Водночас згідно з частиною четвертою статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
ВИСНОВКИ: для надання відповіді на питання, чи мали місце недоліки у виконаній роботі, необхідно не лише зазначити, що такі недоліки існували, а вказати які саме недоліки, в чому вони виразилися, які пошкодження, причини та обсяги цих недоліків, а також встановити, що такі недоліки неможливо було виявити під час приймання робіт.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: обов'язки замовника, порядок прийняття робіт, доказування у сфері будівельного підряду
