Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 25 січня 2022 року
у справі № 761/16124/15-ц[2]
Цивільна юрисдикція
Щодо можливості припинення зобов`язання за рішенням суду про присудження стягнення боргу за договором банківського вкладу
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист прав споживача фінансових послуг, у якому просив стягнути з ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» відсотки за користування грошовими коштами на суму основного боргу, 3% річних на суму основного боргу, пеню за прострочення виконання зобов`язання.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов ОСОБА_1 задоволений частково.
ОЦІНКА СУДУ
Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Рішення про присудження є рішенням, яким підтверджуються права, обов'язки та законні інтереси сторін і одну сторону зобов'язується виконати на користь другої певні дії або утриматися від їх виконання.
Рішення про стягнення грошового боргу (у тому числі й присудження відсотків за договором банківського вкладу) є типовим рішенням про присудження й лише надає праву вимоги кредитора ознак безпосередньої примусовості у реалізації, нічого не змінюючи у змісті самого спірного правовідношення.
Набрання законної сили рішенням про присудження не змінює і не припиняє того зобов`язання, до примусового виконання обов`язку з якого присуджений боржник.
За змістом частини п'ятої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, а згідно з приписами частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється на підставах, визначених договором або законом. У свою чергу, цивільне законодавство України, зокрема присвячена припиненню зобов'язань глава 50 ЦК України, не містить положень про те, що набрання законної сили рішенням суду про стягнення грошового боргу із зобов`язаної до його сплати особи припиняє зобов'язання, на підставі якого цей борг виник.
ВИСНОВКИ: набрання законної сили судовим рішенням про присудження до виконання стороною спору певного договірного зобов`язання в натурі або відшкодування стороною спору за його невиконання чи порушення відповідно до умов договору та законодавства не змінює суті цього зобов`язання. Тому немає жодних підстав вважати, що у разі присудження відсотків за договором банківського вкладу за рішенням суду таке зобов'язання виникає не з договору, а з рішення суду про задоволення вимог вкладника.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовідносини з банками, захист прав споживачів фінансових послуг, права вкладників, відповідальність виконавця послуг, порушення законодавства про захист прав споживачів, підстави припинення зобов'язання
