Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 лютого 2026 року
у справі № 932/1433/24
Цивільна юрисдикція
Щодо незастосування Закону України «Про захист прав споживачів» до правовідносин, пов'язаних з перерахування коштів на рахунок ФОП за відсутності правової підстави
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживачів.
Позов мотивований тим, що позивачем на початку 2021 року з метою отримання заробітку з продажу акцій за допомогою компанії «Траст Макві Кепітал», ним було встановлено на його мобільному телефоні програму для віддаленого доступу «AnyDesk», завдяки чому вказана компанія отримала доступ до його особистого кабінету в системі інтернет-банкінгу «Raiffeisen Online».
З метою виведення коштів з торгового рахунку, за переконанням представників компанії «Траст Макві Кепітал» та за допомогою програми «AnyDesk», представниками вказаної компанії, 29 червня 2021 року було проведено платіж з його рахунку у сумі 20 007 грн, з призначенням платежу - за інформаційну послугу.
З огляду на те, що вказані кошти було перераховано на рахунок ФОП ОСОБА_2, а не на рахунок компанії «Траст Макві Кепітал», а також виходячи з інформації наявної в мережі Інтернет щодо шахрайських схем вказаної компанії, позивач вважає наявними в діях відповідача ознаки нечесної підприємницької діяльності, оскільки згоди на перерахування коштів на рахунок останньої ним не надавалось і жодних послуг не отримувалось, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом про захист прав споживача.
Між позивачем та відповідачем не існувало будь-яких домовленостей (правочинів, договорів тощо), а тому позивач вважав, що належним способом захисту його порушених прав є застосування наслідків недійсності правочину здійсненого з використанням нечесної підприємницької діяльності.
Рішенням суду першої інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України).
Суди не врахували, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. Суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Суди встановили, що сторони у червні 2021 року не перебували у правовідносинах. Тобто кошти у розмірі 20 007,00 грн були перераховані ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 за відсутності правової підстави. В цій справі відсутні обставини, які б свідчили, що відповідач як особа, яка отримала кошти, має право на їх отримання за рахунок позивача в силу договору чи іншого юридичного акта, судового рішення або норми права. За таких обставин кошти у розмірі 20 007,00 грн набуті ОСОБА_2 без достатньої правової підстави. Тому помилковими є висновки судів про відсутність правових підстав для задоволення позову у цій частині. Як наслідок оскаржені судові рішення у цій частині належить скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення цієї позовної вимоги;
ВИСНОВКИ: Касаційний суд відхиляє аргументи касаційної скарги про те, що до спірних відносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки з урахуванням обставин цієї справи та кваліфікації перерахованих коштів на рахунок позивача як безпідставно набутого майна позивач не діяв як особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію. Тому до спірних відносин не застосовуються положення Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, й щодо звільнення від сплати судового збору.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: кондикційне зобов’язання, інвестиції, стягнення коштів
