Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 січня 2022 року
у справі № 754/5554/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо розмежування договору купівлі-продажу заставної і договору факторингу
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей районної у місті державної адміністрації, приватні нотаріуси міського нотаріального округу, про визнання неукладеним договору купівлі-продажу.
Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу заставної, витребування квартири з чужого незаконного володіння скасовано та постановлено в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.
ОЦІНКА СУДУ
Залежно від впливу підстави правочину на його дійсність, правочини поділяються на каузальні та абстрактні. Каузальними є правочини, для дійсності яких необхідна наявність певної підстави. Каузальними є більшість правочинів, урегульованих цивільним законодавством, зокрема купівлі-продажу, дарування, найму, комісії та ін. У випадку відсутності або незаконності підстави можливо визнання відповідного правочину недійсним. Абстрактними є правочини, дійсність яких не залежить від їх підстави. До абстрактних правочинів відноситься, зокрема, видача векселя, гарантії, вчинення передавального напису (індосаменту). Абстрактні правочини є досить «привабливими» для цивільного обороту, внаслідок незалежності дійсності правочинів від їх підстав. Цим правочинам не властивий правовий зв'язок поміж підставами їх вчинення та їх дійсністю, хоча не можливо стверджувати й про відсутність такого зв`язку взагалі. Втім він не має такого значення, як в каузальних правочинах. Фактично підстава абстрактного правочину залишається «прихованою» для того, щоб її вади не ускладнювали виконання такого правочину, оскільки це може вплинути на стабільність цивільного обороту через порушення тих функцій, які виконують в ньому абстрактні правочини.
Заставна по своїй суті є ордерним цінним папером.
Цивільний оборот заставної, як цінного паперу, відбувається тільки внаслідок передачі заставної шляхом виконання на ній особою, якій належить заставна (індосантом), передавального напису (індосаменту) на користь іншої особи (індосата) та передачі оригіналу заставної. При цьому індосатом може бути будь-який учасник цивільних відносин. Тобто вчинення індосаменту - це: безпосередньо підписання індосаменту в розумінні передавального напису; передання (вручення) ордерного цінного папера із вчиненим на ньому індосантом вказаній в індосаменті особі.
ВИСНОВКИ: договір купівлі-продажу заставної, який по своїй сутності регулює внутрішні відносини між індосантом та індосатом, не може бути кваліфікований як договір факторингу, оскільки перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної;
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правова природа договору купівлі-продажу заставної, недійсність правочинів, акцесорне зобов'язання, іпотечне зобов'язання
