Пов'язані правові позиції

Немає даних

Прецеденти ВС Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 жовтня 2025 року у справі № 344/3489/24

Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 жовтня 2025 року у справі № 344/3489/24

Актуальна правова позиція
Судочинство: Цивільне судочинство

Тип: Правова позиція

Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 15 жовтня 2025 року

у справі № 344/3489/24

Цивільна юрисдикція

Щодо умови, коли конструкція фраудаторного правочину не може бути застосована незабезпеченим кредитором

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ «ФК «Форінт» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання недійсним договору купівлі-продажу підвального приміщення,

Рішенням суду першої інстанції, яке залишене без змін постановою апеляційного суду, у позові відмовлено.

ОЦІНКА СУДУ

Цей суд вже вказував на межі застосування позаконкурсного оспорювання:

  1. мета позаконкурсного оспорювання фраудаторного правочину досягається для того, щоб кредитор міг задовольнити своє право вимоги, тобто щоб відбулося погашення боргу боржником. Очевидно, що коли кредитор вже звернув стягнення на майно для задоволення свого права вимоги і погашення боргу боржника, то конструкція фраудаторного правочину не може бути застосована (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 14 серпня 2024 року в справі № 504/112/22);
  2. конструкція фраудаторного правочину (actio Pauliana) спрямована на захист прав та інтересів кредитора, на шкоду якому вчинений правочин. Цю конструкцію під час позаконкурсного оспорювання правочину не можна застосувати тоді, коли особа сама вчинила відповідний правочин для уникнення чи унеможливлення виконання її обов'язку (сплатити кошти, повернути майно, відшкодувати збитки тощо), зокрема на виконання судового рішення, що набрало законної сили, а згодом вона (чи її правонаступник) намагається оспорити такий правочин на тій підставі, що він був фраудаторним. Таке оспорення суперечить конструкції фраудаторного правочину та за змістом є зловживанням правом. Інакше кажучи, кредитором, на шкоду якому вчинений фраудаторний правочин, не може бути сторона оспорюваного договору або її правонаступник, зокрема спадкоємець. Тому така сторона чи її правонаступник не може вимагати визнання договору недійсним як фраудаторного (див. постанову Верховного Суду від 26 березня 2025 року в справі № 544/1116/22).

ВИСНОВКИ: конструкція фраудаторного правочину (actio Pauliana) не може бути застосована незабезпеченим кредитором, якщо спірне майно було предметом іпотеки для забезпечення виконання зобов`язання іншого забезпеченого кредитора, та було відчужене без зловживання та для задоволення вимог іншого забезпеченого кредитора.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: іпотечне зобов'язання, фраудаторність правочинів, недійсність правочинів, правила кваліфікації фраудаторного правочину

Інші прецеденти в категорії "Договір купівлі-продажу_ЦС"
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 березня 2026 року у справі № 910/8181/24
Щодо ефективних способів захисту прав продавця у разі ухилення покупця від прийняття та оплати товару за договором публічної закупівлі
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 січня 2026 року у справі № 359/4138/21
Щодо наслідків складення та підписання акта про проведені електронні торги з приватним виконавцем у період зупинення його діяльності
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 грудня 2025 року у справі № 201/9663/23
Щодо обов'язковості виконання сторонами всіх умов договору
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 листопада 2025 року у справі № 372/3100/23
Щодо недопустимості такої правової конструкції як удаваність в частині умов правочину
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 13 серпня 2025 року у справі № 645/668/20
Щодо недопустимості залучення на стадії апеляційного розгляду особи, яка стала власником спірного майна під час розгляду справи в суді першої інстанції
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 серпня 2025 року у справі № 761/14995/22[1]
Щодо належного способу захисту прав у разі визнання електронних торгів недійсними
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 серпня 2025 року у справі № 761/14995/22
Щодо підстави для визнання електронних торгів недійсними
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 червня 2025 року у справі № 192/553/21
Щодо способу захисту переважного права наймача (орендаря), який належним чином виконує свої обов`язки відповідно до умов договору та закону, у разі продажу речі, переданої у найм (оренду)
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 квітня 2025 року у справі № 332/534/22
Щодо початку обчислення строку позовної давності на звернення до суду з позовом про визнання удаваним договору дарування та визнання укладеним договору купівлі-продажу
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 березня 2025 року у справі № 524/3427/20
Щодо прав покупця у разі якщо за результатами технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна фактична загальна площа об'єкта нерухомого майна виявиться меншою за проектну площу, зазначену в договорі купівлі-продажу майнових прав