Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 листопада 2025 року
у справі № 372/3100/23
Цивільна юрисдикція
Щодо недопустимості такої правової конструкції як удаваність в частині умов правочину
ФАБУЛА СПРАВИ
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача за участю третіх осіб про визнання окремих пунктів попередніх договорів купівлі-продажу земельних ділянок удаваними.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.
ОЦІНКА СУДУ
У цій справі перед касаційним судом постало питання про те чи допускається частиною першою статті 235 ЦК удаваність в частині умов правочину. Тобто, чи можливо вести мову про удаваний правочин, якщо він приховує не інший правочин, а такий самий, але на інших умовах.
Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили (стаття 235 ЦК).
Удаваним є правочин, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Відтак, сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний «маскувати» волю осіб; другий - прихований, від якого вони очікують правових наслідків. Єдиним правовим наслідком кваліфікації правочину як удаваного є застосування до правовідносин, які виникли на його підставі, норм, що регулюють цей правочин.
Згідно із статтею 635 ЦК попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
ВИСНОВКИ: парламентом на рівні положень статті 235 ЦК передбачається удаваність щодо виду правочину.
Нормами ЦК не допускається такої правової конструкції як удаваність в частині умов правочину. Тому попередній договір не може бути кваліфікований як удаваний в частині його окремих умов.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: недійсність правочинів, правочини з вадами волі, правила кваліфікації правочинів