Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 березня 2025 року
у справі № 568/823/23
Цивільна юрисдикція
Щодо нікчемності додаткових угод до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, укладених іноземним громадянином як орендодавцем
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ТОВ «Радивилів Агро», правонаступником якого є ТОВ «Агрофірма Трипілля», третя особа - міська рада, про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації і продажу на земельних торгах, про припинення дії договору оренди землі та припинення права оренди земельних ділянок.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасовано, у задоволенні позовних вимог про припинення дії договору оренди землі та припинення права оренди відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Орендарями земельних ділянок можуть бути, зокрема громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави (пункт «в» частини другої статті 5 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Аналіз наведених норм Закону України «Про оренду землі», зокрема частини першої статті 4 Закону України «Про оренду землі» у взаємному зв`язку з положеннями пункту «в» частини другої статті 5 цього Закону, дає підстави для висновку, що орендодавцем земельної ділянки не можуть бути іноземці.
Згідно з частинами першою, другою статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, ЦК України керується змістом самої протиправної дії, її антисоціальним характером, а також значущістю порушених прав і свобод людини та громадянина внаслідок вчинення такого правочину.
ВИСНОВКИ: установивши, що додаткові угоди до договору оренди землі, укладені між відповідачкою і ТОВ, порушують публічний порядок, оскільки стосуються землі сільськогосподарського призначення як особливо цінної категорії, що є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону, власником спірної земельної ділянки була громадянка іноземної держави, якій вимогами закону заборонено передавати таку земельну ділянку в оренду, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що ці правочини є нікчемними.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий статус орендодавця, підстави припинення права власності, обов'язки землевласника, правовий режим земель сільськогосподарського призначення
